Ухвала

від 30.08.2013 по справі 805/5247/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року справа №805/5247/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі представника позивача Кримчак М.А., представників відповідача Гармаша С.А., Смольнякової А.І., Головіної О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ТРЕЙД» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі № 805/5247/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ТРЕЙД» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.04.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що Східною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 700000002/2013/000015/1 від 04.02.2013 року. 05.02.2013 року карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00024, відповідачем було відмовлено у митному оформленні товарів. Підставою такої відмови визначено, що згідно вимог п. 2 ст. 58 Митного кодексу України митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з тим, що декларантом не подані документи згідно переліку та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: не подано рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь ТОВ «NATA KID». Просив скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №700000002/2013/000015/1 від 04.02.2013 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2013/00024 від 05.02.2013 року, визнати дії відповідача щодо застосування до позивача другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів за вантажною митною декларацією № 700140000/2013/001092 від 25.01.2013 року незаконними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ТРЕЙД» відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ст. ст. 53, 59, 64 Митного кодексу України та зазначає, що невідповідність висновків суду обставинам справи, необґрунтоване відхилення судом доказів, недоведеність обставин, що мають значення у справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права є підставою скасування оскаржуваного судового рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували. У судовому засіданні надано письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 09.10.2012 року між

Товариством з обмеженою відповідальністю «КА-ТРЕЙД» та TOB «NATA KID» укладений договір № 18-NK купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до умов якого TOB «NATA KID» зобов'язується реалізувати та здійснити митне оформлення для подальшої відправки товару на адресу ТОВ «КА-ТРЕЙД», а ТОВ «КА-ТРЕЙД» прийняти та оплатити за пічне паливо на умовах FCA ст. Ак-Жайик, Республіка Казахстан з подальшим вивезенням позивачем за межі Республіки Казахстан. За умовами контракту вартість товару становить 500 $/т (т. 1 а.с. 29-32).

З метою здійснення митного оформлення товару (пічного палива побутового) позивачем в електронному вигляді була подана вантажна митна декларація № 700140000/2013/001092, якою був заявлений до митного оформлення в режимі імпорт важкий дистилят - газойль за комерційною назвою паливо пічне побутове у кількості 114,834 тн., код товару 2710194900. Митна вартість товару визначена за першим методом у розмірі 549737,76 грн. та документи, які підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення (т. 1 а.с. 27).

За результатами розгляду документів, наданих під час митного оформлення, встановлено, що у відповідності до п. 5 додатку 1 від 09.10.2012 року до зовнішньоекономічного контракту № 18-NK від 09.10.2012 року, позивач здійснює 50% передплати за партію товару, решту 50% протягом 10 днів після відвантаження товару. Відвантаження товару, згідно з залізничними накладними, здійснено. Отже, на момент подання митної декларації повинно бути здійснено 100% оплати за товар (т. 1 а.с. 84).

Однак, документи щодо здійснення оплати за товар до митного оформлення позивачем не були надані, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Згідно з ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ вартість аналогічного товару становить від 620 до 780 $/т. У митного органу наявна інформація, що у жовтні 2012 року відповідно до рахунку фактури від 19.09.2012 року № 37, здійснювалось митне оформлення ідентичного товару за основним методом визначення митної вартості за ціною 780 $/т. Зовнішньоекономічний контракт між позивачем та TOB «NATA KID» також укладений у жовтні 2012 року, що дало привід сумніватися у достовірності заявленої митної вартості.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що заявлена вартість товару нижча ніж біржові котирування на даний товар та нижча ніж вартість виготовлення товару, що є застереженням, яке унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, тому відділом митних платежів 04.02.2013 року видано рішення про коригування заявленої митної вартості товару за № 700000002/2013/000015/1, яким визначено митну вартість за другорядним методом (т. 1 а.с. 22-23).

05.02.2013 року карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00024, відповідачем було відмовлено у митному оформленні товарів. Підставою такої відмови визначено, що згідно вимог п. 2 ст. 58 Митного кодексу України митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з тим, що декларантом не подані документи згідно переліку та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а сааме: не подано рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь TOB «NATA KID» (т. 1 а.с. 24-26).

Спірним питанням у справі є, на твердження відповідача, - ненадання позивачем всіх належних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно вимог Митного кодексу України, у зв'язку з чим застосовано другорядний резервний метод, та твердження позивача про неправомірне застосування зазначеного методу і, як наслідок, необґрунтоване збільшення митної вартості товарів.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і визначив коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

За приписами ч. 2, 3 ст. 53 Митного Кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо зазначені документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу відповідача 01.02.2013 року позивачем надано додаткові документи під час розгляду яких було встановлено інвойс № 1 від 19.10.2012 року на загальну суму 57 417,00 дол. США і вагу 114,834 тони містить посилання на додаток № 01 від 09.10.2012 року до контракту № 18-NK від 09.10.2012 року, укладеному з TOB «NATA KID» (Республіка Казахстан). Разом з тим, вказаний додаток виданий на іншу кількість та має іншу загальну суму. В листі TOB «NATA KID» від 29.01.2013 року № 08/13 про використання котирувань WTI CRUDE OIL, також міститься інформація про те, що основою для формування ціни (у цілому) є собівартість сировини, собівартість переробки сировини, податки та торгова націнка (т. 1 а.с. 105).

При апеляційному розгляді представник позивача визнав той факт, що до митного оформлення не були надані документі, що підтверджують оплату товару.

Окрім того, при наданні додатково витребуваних митним органом документів, їхні дані підтвердили сумнів у правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, в числі іншого, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Аналіз матеріалів справи підтверджує правомірність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Статтею 57 Митного кодексу України перелічені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів застосовується, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Аналіз наведених норм, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

З рішення про визначення митної вартості товару вбачається, що відповідачем застосовано другорядний метод визначення вартості товарів. Одночасно в рішенні відповідачем відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України, зазначено обґрунтування неможливості застосування 1 методу визначення митної вартості товару.

Статтею 264 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів положення ст. 59 Митного кодексу України відповідачем дотримані у повному обсязі та правомірно винесено картку відмови у прийнятті митної декларації у відповідності до ст. 264 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ТРЕЙД» у справі № 805/5247/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі № 805/5247/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-ТРЕЙД» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 5 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.