Рішення

від 05.09.2013 по справі 908/2336/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 2/73/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 Справа № 908/2336/13

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Запоріжжя", м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроАльянсТрейд", с.Лисогірка Запорізького району Запорізької області,

про стягнення 8693,58 грн. заборгованості, 643,09 грн. пені та 128,70 грн. - 3% річних,

за участю представників сторін:

від позивача: Сивков Ю.С. (довіреність № 01/08/13 від 19.08.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Запоріжжя" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроАльянсТрейд" 8693,58 грн. заборгованості, 643,09 грн. пені та 128,70 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 1005АА від 10.05.2012р. не виконав у строк, зазначений в договорі, свої зобов'язання по оплаті товару, який отримав згідно видаткових накладних, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 8693,58 грн. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за отриманий товар в розмірі 8693,58 грн., а також 643,09 грн. пені та 128,70 грн. - 3% річних за неналежне виконання своїх зобов'язань. Також в позовній заяві позивач просив на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача на суму позову 9465,37 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/73/13 та призначено розгляд справи на 20.08.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 20.08.2013р. представника відповідача та невиконанням ним вимог суду у повному обсязі суд ухвалою від 20.08.2013 р. відклав розгляд справи на 05.09.2013 р., а також відмовив у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

В судовому засіданні 05.09.2013 р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічним засобами не здійснювалась.

До початку судового засідання 05.09.2013 р. позивачем була подана заява в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач уточнив підстави позову, відмовився від вимог про стягнення пені та збільшив суму 3% річних до 164,34 грн. Суму основного боргу просить стягнути в раніше заявленому розмірі 8693,58 грн. Враховуючи відсутність посилання на договір №1005АА від 10.05.2012 р. у видаткових накладних, за якими було поставлено товар відповідачу, позивач посилається на укладення між сторонами окремих правочинів купівлі-продажу товару та просить стягнути заборгованість на підставі ч. 1 ст. 11, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2013 р. підтримав вищезазначені позовні вимоги.

Заява позивача не суперечить ст. 22 ГПК України, подана у встановленому порядку та прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання 05.09.2013р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.07.2013р. та від 04.09.2013 р.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 05.09.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

В період з 10 по 30 травня 2012 року позивач поставив відповідачу товар (грунт, емаль, розчинник для фарб, лак) на загальну суму 8693,58 грн. згідно наступних видаткових накладних:

від 10.05.2012 р. № РН-1076 на суму 7087,50 грн.;

від 14.05.2012 р. № РН-1117 на суму 533,59 грн.;

від 30.05.2012 р. № РН-1357 на суму 1072,49 грн.

Видаткові накладні підписані відповідачем та скріплені його печатками.

Поставка була здійснена на підставі рахунків-фактур № СФ-1613 від 10.05.2012 р. на суму 7087,50 грн., № СФ-1677 від 14.05.2012 р. на суму 533,59 грн., № СФ-2029 від 30.05.2012р. на суму 1072,49 грн.

На суми поставленого товару позивачем були виписані податкові накладні від 10.05.2012р., від 14.05.2012 р., від 30.05.2012 р.

У податкових накладних є посилання на договір поставки №1005АА від 10.05.2012 р., однак, враховуючи те, що первинні документи, на підставі яких були складені податкові накладні, не містять посилання на договір поставки № 1005АА від 10.05.2012 р., а відомості податкової накладної мають похідний характер від первинних документів. Крім того, податкові накладні не є невід'ємною частиною двостороннього договору поставки, а лише документами податкової звітності позивача. Отже, вказані податкові накладні не є належним доказом поставки товару саме на підставі договору поставки № 1005АА від 10.05.2012р.

У зв'язку з тим, що у видаткових накладних відсутнє посилання на договір поставки № 1005АА від 10.05.2012р., позивач просить вважати здійснені поставки товару окремими правочинами купівлі-продажу товару та стягнути заборгованість за поставлений товар на підставі ч. 1 ст. 11, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Зміст прав та обов'язків сторін, по яких сторонами досягнута згода, свідчить про укладення між сторонами окремих правочинів купівлі-продажу товару, що оформлені відповідними видатковими накладними та рахунками-фактурами. А саме: позивач, здійснивши поставку товару на підставі рахунків-фактур, які містять вид, кількість та умови оплати товару, а відповідач, у свою чергу, прийнявши товар на таких умовах, уклали правочин, який за своїм змістом містить істотні умови договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, оплата мала бути здійснена відповідачем безпосередньо після прийняття товару, незалежно від того, чи пред'явив йому позивач пов'язану з цим вимогу.

При цьому суд зауважує, що видаткові накладні були виписані на підставі відповідних рахунків-фактур. Отже, підписанням видаткових накладних відповідач також засвідчив факт прийняття рахунків на оплату товару на зазначених у них умовах.

Крім того, у зв'язку з несплатою відповідачем поставленого товару, позивач звертався до відповідача із вимогою від 12.12.2012р. № 1212 про сплату боргу в сумі 8693,58. Вимогу надіслано відповідачу 13.12.2012р. на адресу: вул. Набережна, 1, с. Лисогірка, Запорізька область, 70443, яка зазначена відповідачем в договорі поставки № 1005АА від 10.05.2012р. Вимога повернулась позивачу без вручення за закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення від 15.01.2013р. Однак, за вказаною адресою відповідач отримує кореспонденцію, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 18.07.2013р. та від 04.09.2013 р., які надсилались судом.

За вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів повернення суми боргу або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 8693,58 грн. заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму боргу позивач нарахував 3% річних за період з 23.01.2013 р. по 03.09.2013 р. в сумі 164,34 грн.

Розрахунок 3% річних є невірним, оскільки позивач неправильно визначив кількість днів прострочення за вказаний період, яка становить 224 дні, а не 230, як вказує позивач.

За розрахунком суду 3% річних від суми боргу 8693,58 грн. за період з 23.01.2013 р. по 03.09.2013 р. (224 дні) складають 160,06 грн. В цій сумі вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню. У стягненні 3% річних в сумі 4,28 грн. суд відмовляє.

В частині вимог про стягнення 643,09 грн. пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог, яка прийнята судом.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись п. 4 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроАльянсТрейд" (вул. Леніна, буд. 11-Е, село Августинівка, Запорізький район, Запорізька область, 70403, р/р 2600901304124 в ПАТ «БМ» Банк м. Запоріжжя, МФО 380913, ОКПО 38135822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Запоріжжя" (вул. Краснова, буд. 7, м.Запоріжжя, 69084, р/р 26009302263099 в ЗРУ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313399, ЄДРПОУ 31105147) 8693,58 грн. (вісім тисяч шістсот дев'яносто три грн. 58 коп.) основного боргу, 160,06 грн . (сто шістдесят грн. 06 коп.) - 3% річних та 1719,67 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 67 коп.) витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 643,09 грн. пені.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.09.2013 р.