Рішення

від 27.08.2013 по справі 911/2248/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" серпня 2013 р.                                                                        Справа № 911/2248/13 Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат 2010", 84573, Донецька обл., Артемівський р-н, селище Новолуганське, вул. Первомайська, 23 до Публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод", 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Воровського, 16 про стягнення 120 153,41 грн. за участю представників: позивача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином; відповідача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Обставини справи: До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат 2010" (далі – позивач) до Публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" (далі – відповідач) про стягнення 120   153,41 грн., з яких: 11   671,70 грн. – основного боргу, 111,45 грн. – інфляційних втрат, 1   395,13 грн. – 3% річних та 6   975,63 грн. – пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг з транспортування буряків урожаю 2012   року від 22.09.2012 № 2. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013. Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9922 від   18.04.2013) позивачем подано письмові пояснення, де зазначено, що в прохальній частині позовної заяви допущено описку та помилково вказано суму основного боргу, що заявлено до стягнення - 11   671,70 грн., замість правильної - 111   671,70 грн., у зв'язку з чим, суму основного боргу, що заявлено до стягнення, позивач просить вважати 111   671,70 грн. Судом вказане взято до уваги, враховуючи те, що виправлена позивачем сума основного боргу відповідає тій, що зазначена на титульній сторінці позовної заяви та ціні позову, а виправлення описки не зачіпає суті позову. У судове засідання 02.07.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.06.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 06.08.2013.   У судове засідання 06.08.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.06.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 20.08.2013. Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів. У судове засідання 20.08.2013 представники сторін не з'явились, відповідач вимоги ухвали суду від 12.06.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 27.08.2013.   У судове засідання 27.08.2013 представники сторін не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, у судові засідання представника не направив, про причини суд не повідомив. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд   - встановив: Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агат 2010" (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Кагарлицький цукровий завод" (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з транспортування буряків урожаю 2012 року від 22.09.2012 № 2 (далі – Договір), за умовами якого перевізник зобов'язується перевезти, а замовник надати для перевезення цукровий буряк (пункт   1.1. Договору). Відповідно до пункту 3.1. Договору, розрахунки за виконання транспортувальних робіт здійснюється за договірними цінами, які забезпечують покриття витрат, пов'язаних з перевезенням цукрових буряків, рентабельне використання транспортних засобів та відшкодування прибуткового податку. Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 6.1. Договору). На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги, а відповідач вказані послуги прийняв на суму 450   035.68 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг): від 22.11.2012 на суму 46   312,82   грн., від   03.10.2012 на суму 120   161,58 грн., від 06.10.2012 на суму 232   569,43   грн., від   22.10.2012 на суму 50   991,85 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, що оцінюється судом як погодження юридичними особами фактів здійснення господарських операцій з надання послуг. До матеріалів справи долучені копії вказаних актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Як зазначалось представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив надані послуги, на суму 338   364,48 грн., що підтверджується банківськими виписками, що засвідчені підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплені відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи). За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 111   671,70   грн. – різниця між загальною вартістю наданих послуг та перерахованими коштами. На підтвердження наявності заборгованості у заявленому в позові розмірі, позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01.05.2013 складає 111   671,70   грн. грн. (копія в матеріалах справи). Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті   32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості. З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем не виконане. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Судом враховано, що Договором не визначено строку оплати, таким чином, з огляду на часткову оплату відповідачем коштів та погодження відповідачем наявності заборгованості у розмірі 111   671,70   грн. відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2013, суд дійшов висновку, що перебіг строку порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання починається з моменту визнання відповідачем наявності заборгованості - 01.05.2013. Статтею 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором чи доказів пред'явлення позивачу претензій та/або зауважень щодо якості наданих послуг не надав, відповідно, доводи позивача не спростував. З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи письмові докази та положення укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 111   671,70   грн. боргу з оплати наданих послуг. Крім того, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за розрахунком позивача складає 6   975,63 грн. Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до приписів статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. За результатами дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання, як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, сторони у Договорі чи в актах виконаних робіт (наданих послуг) не встановили. Зважаючи на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 6   975,63 грн. пені є безпідставною та задоволенню не підлягає. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі   статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3%   річних у розмірі 1   395,13 грн. та інфляційні втрати у розмірі 111,45   грн. Відповідно до частини 2   статті 625 Цивільного кодексу України   боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення, з огляду на що, судом здійснено перерахунок 3 % річних за вірним періодом, починаючи з 01.05.2013 та встановлено, що правильна сума 3 % річних дорівнює 312,07 грн., а, отже, саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача. Позовна вимога в частині стягненні 3% річних у розмірі 1   083,06 грн. задоволенню не підлягає. Перевіривши заявлений позивачем розмір інфляційних витрат, нарахованих на суму грошового зобов'язання, суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства, а тому, позовна вимога про стягнення 111,45   грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі. На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, оцінки матеріалів справи та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 111   671,20 грн. основної заборгованості, 111,45 грн. інфляційних втрат та 312,07 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1   083,06 грн. та пені у розмірі 6   975,63 грн. задоволенню не підлягають. Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –      вирішив:      1.   Позов задовольнити частково.            2.   Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Воровського, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19409200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат 2010" (84573, Донецька обл., Артемівський р-н, селище Новолуганське, вул. Первомайська, 23, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36834856) 111   671   (сто шістнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 20 коп. основної заборгованості, 312   (триста дванадцять)   грн.   07 коп. 3% річних, 111 (сто одинадцять) грн. 45 коп. інфляційних втрат та 2   241 (дві тисячі двісті сорок одна) грн. 90 коп. судового збору. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку. Повне рішення складено 02.08.2013. Суддя                                                                                         С.О. Саванчук