Постанова

від 30.08.2013 по справі 823/2742/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  30 серпня 2013 року                                                                                 справа № 823/2742/13-а                                                                                                   09 год. 05 хв.                                                                                                                     м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Гайдаш В.А., при секретарі – Журавель Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до приватного підприємства «Ніа. Сервіс» про стягнення заборгованості,   ВСТАНОВИВ: До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось  управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі-позивач), в якій ставить питання про стягнення з приватного підприємства «Ніа. Сервіс» заборгованості зі сплати єдиного внеску  в сумі 3101 грн. 13 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий-квітень 2013 року в сумі 3101 грн. 13 коп. Даний внесок відповідач повинен був сплатити до 20 числа місяця, що слідує за звітним періодом, тобто до 20 травня 2013 р. Оскільки відповідач у зазначений строк борг не сплатив, управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ю-23 від 03.06.2013 року. Вказана вимога була повернута відправнику з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області. Відповідач у судове засідання свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи. Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Приватне підприємство «Ніа. Сервіс» зареєстроване як юридична особа 03.11.2010 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2011 року №2464-VІ (надалі: Закон №2464-VІ). Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VІ, передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пунктом 10 статтею 1 Закону №2464-VІ визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від  08.07.2010 року № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Єдиний внесок, відповідно до ст. 7 цього Закону нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. У відповідності до п. 4.1 ст.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.         Пунктом 2, 3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.      Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Згідно з п. 8 ст. 9   Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Пунктом 6 частини 1 ст. 1 Закону  № 2464-VI передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою. Відповідач зобов'язаний сплатити до Пенсійного фонду України єдиний внесок за лютий-квітень 2013 року в сумі 3101 грн. 13 коп.,  строк сплати якого настав 20.05.2013 року. Вказана сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у визначені законом терміни відповідачем повністю та своєчасно сплачена не була. Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VІ, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ю-23 від 03.06.2013 року. Вказана вимога була повернута відправнику з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі                   3101 грн. 13 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалось, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства «Ніа. Сервіс» (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, офіс 35, ідентифікаційний код - 37308110) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код - 37930126) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3101 (три тисячі сто одна) грн. 13 коп.       Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                         В.А. Гайдаш