ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 серпня 2013 р. Справа № 804/9571/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Потолової Г.В.
при секретарі - Дубровці Д.В.
за участю: представників позивача - Кудіна М.В., Преображенської І.Д., Тіторенка П.С.
представник відповідача-1 - не з'явився
представника відповідача-2 - Нікулиці Л.Т.
представник третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до відповідача-1: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби, відповідача-2: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Петрівське відділення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби, про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень: Петрівського відділення Олександрійської ОДПІ у Кіровоградській області від 05.02.2013р. за №0000011500 та №0000021500; СДПІ ГМК у м.Кривому Розі від 05.02.2013р. за №0000052330, №0000032330, №0000042330 - в частині суми 1' 429' 820грн. 86коп.; СДПІ ГМК у м.Кривому Розі від 05.02.2013р. за №0000062330, №0000072330.
Ухвалою суду від 08.08.2013р. замінено відповідача-1 по справі - Петрівське відділення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби на належного - Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію у Кіровоградській області Державної податкової служби; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Петрівське відділення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ст.35 КАС України (т.5 а.с.186-187). Проти позовних вимог заперечував, надавши письмові заперечення проти адміністративного позову.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ст.35 КАС України (т.5 а.с.186-187). Заперечення проти позову до суду не надходили.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 17.01.1997р. (т.4 а.с.230) та перебуває на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську з 04.07.2003р. за №121 (т.5 а.с.12).
Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.
Так, на підставі направлень від 07.11.2012р. за №336, №348, №№272-290, №292; ст.ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) та наказів від 31.10.21012р. за №183, від 03.12.2012р. - №210, від 18.12.2012р. - №234, від 18.12.2012р. - №236; у відповідності до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на VI квартал 2012р. фахівцями податкового органу проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р.
За результатами перевірки складено Акт №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. (т.5 а.с.11-115), за висновками якого встановлені порушення:
1. п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Подат кового кодексу України (зі змінами та доповненнями), Наказу ДПАУ від 28.02.2011р. №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в результаті чого підприємством ПАТ «ЦГЗК» занижено податок на прибуток з 01.10.2010р. по 30.09.2012р. на загальну суму 352' 205,00 грн., у тому числі по періодам:
ІV квартал 2010 року - 4'243,00 грн.;
І квартал 2011 року - 5'159,00 грн.;
ІІ квартал 2011 року - 10'551,00 грн.;
ІІІ квартал 2011 року - 328'694,00 грн.;
ІV квартал 2011 року - 3'558,00 грн.
2. п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загаль ну суму 1 445 343,45 грн., у т.ч. за періоди:
жовтень 2010 року в сумі 123,33 грн.;
листопад 2010 року в сумі 689,17 грн.;
грудень 2010 року в сумі 2'562,97 грн.;
січень 2011 року в сумі 2'429,82 грн.;
лютий 2011 року в сумі 770,15 грн.;
березень 2011 року в сумі 926,93 грн.;
червень 2011 року в сумі 13'053,69 грн.;
липень 2011 року в сумі 272,38 грн.;
серпень 2011 року в сумі 6'664,86 грн.;
вересень 2011 року в сумі 21'898,77 грн.;
жовтень 2011 року в сумі 681,19 грн.;
листопад 2011 року в сумі 2'853,62 грн.;
грудень 2011 року в сумі 6'357,13 грн.;
січень 2012 року в сумі ПДВ 499,49 грн.;
лютий 2012 року в сумі ПДВ 575,18 грн.;
березень 2012 року в сумі ПДВ 385'008,33 грн.;
квітень 2012 року в сумі ПДВ 400'461,87 грн.;
травень 2012 року в сумі ПДВ 96,35 грн.;
червень 2012 року в сумі ПДВ 394,47 грн.;
липень 2012 року в сумі ПДВ 2'388,40 грн.;
серпень 2012 року в сумі ПДВ 174'147,62 грн.;
вересень 2012 року в сумі ПДВ 422'487,73 грн.
3. п.1.2, п.1.3, п.1.15 ст.1., п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8., ст.17, п.19.2 ст.19, п.20.2(а), п.п.20.3.1(а), 20.3.2 п.20.3, ст.20, п.22.2 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями); п.п.14.1.54, п.п.14.1.180 п.14.1 ст14, п.18.1. п.18.2. ст.18, п.110.1 ст.110, ст.119, п.п.164.2.14 п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164. п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1. ст.167, ст.119 п.п.168.1.4, п.168.1. п.168.3, п.п.168.4.6, п.п.168.4.7 п.168.4 ст.168. пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого не утримано та не перераховано по датку на доходи фізичних осіб до бюджету, на суму 240' 699,01грн.
4. абз.«б» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями); п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 підпункту «б» розділу IV Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями); п.1.2 розділу 1, п.3.2, п.п.3.7.1., п.п.3.7.2 п.3.7 Розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003р. №451 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003р. за №960/8281; п.1.2 розділу 1, п.3.2, п.п.3.7.1, п.п.3.7.2 п.3.7 Розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10р. №1020 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011р. за №46/18784, що призвело до порушень в наданні інформації стосовно сплачених на користь платників податку доходів і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб.
5. п.п.263.6.1 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (після прийняття Закону України від 24.05.2012 року № 4834-1V «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»), чим занижено плату за користування надрами за 3 квартал 2012 року в сумі 18 722 518,18 грн., в тому числі: СДПІ ГМК у м. Кривому Розі - 9' 305' 818,22 грн.; Олександрійська ОДПІ (Петрівське відділення) - 9' 416'699,96 грн.
6. п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), чим занижено суму екологічного податку в частині розміщення
відходів на суму 62'439,61 грн. по Дніпропетровській області - СДПІ ГМК у м. Кривому Розі:
- 1 квартал 2011 -6013,84 грн.;
- 2 квартал 2011 - 5199,22 грн.;
- 3 квартал 2011 - 6035,07 грн.;
- 4 квартал 2011- 15512,86 грн.;
- 1 квартал 2012-9681,34 грн.;
- 2 квартал 2012 - 9998,64 грн;.
- 3 квартал 2012 - 9998,64 грн.
занижено суму екологічного податку в частині розміщення відходів на суму 4799,84 грн. по Олександрійській ОДПІ (Петрівське відділення) Кіровоградська область:
- 1 квартал 2011 - 516,11 грн.;
- 2 квартал 2011 - 422,79 грн.;
- 3 квартал 2011 - 595,38 грн.;
- 4 квартал 2011-615,32 грн.;
- 1 квартал 2012 - 1012,58 грн.;
- 2 квартал 2012 - 1405,71 грн.;
- 3 квартал 2012 - 231,95 грн.
7. п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., що призвело до порушення термінів оприбуткування готівкових коштів.
8. п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ зі змінами та доповненнями), внаслідок чого порушено порядок роздрукування фіскаль ного звітного чеку.
Відповідно до п.1 акту перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. відповідачем-2 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000062330 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємства за основним платежем у сумі 352' 205грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2' 350грн. 50коп.
Відповідно до п.2 акту перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. відповідачем-2 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000052330 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1' 445' 343грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 357' 044грн. 50коп.
Відповідно до п.3 акту перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. відповідачем-2 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000072330 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 240' 699грн. 01коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 60' 685грн. 75коп.
Відповідно до п.5 акту перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. відповідачем-1 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011500 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з плати за видобуток, розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у сумі 9'416' 699грн. 96коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2' 354' 174грн. 99коп.
Відповідно до п.5 акту перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. відповідачем-2 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000042330 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у сумі 9' 305' 818грн. 22коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2' 326' 454грн. 56коп.
Відповідно до п.6 акту перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. відповідачем-1 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000021500 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, за основним платежем у сумі 4' 799грн. 84коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 965грн. 25коп.
Відповідно до п.6 акту перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. відповідачем-2 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000032330 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, за основним платежем у сумі 62' 439грн. 61коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 12'808грн. 65коп.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідачів, позивач звернувся з первинними скаргами до ДПС у Кіровоградській області та Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, за результатами розгляду яких скарги залишено без задоволення.
У зв'язку з чим позивач звернувся до ДПС України та Міністерства доходів і зборів України з повторними скаргами, за результатами розгляду яких скарги залишено без задоволення.
Таким чином, не погоджуючись з рішеннями відповідачів та результатами розгляду скарг у податкових органах, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, складеними з порушенням вимог діючого законодавства України, та такими, що порушують права та законні інтереси ПАТ «ЦГЗК» як платника податків.
Так, щодо винесених відповідачем-1 податкового повідомлення-рішення №0000011500 від 05.02.2013р. та відповідачем-2 податкового повідомлення-рішення №0000042330 від 05.02.2013р., якими позивачу збільшені грошові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, позивач пояснює наступне.
Позивач вважає, що відповідачем-2 допущені грубі порушення при проведенні власного розрахунку податкових зобов'язань за користування надрами, що виражено у виконанні розрахунків за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховано об'єм та дохід від реалізованої продукції, а саме: концентрату залізорудного агломераційного та окатків залізорудних неофлюсованих. Як зазначає позивач, органом державної податкової служби зауважено, що об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до статті 263.2.1. ПК України є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини), а також, що продукція «котуни» (окатки) не вважається об'єктом оподаткування платою за користування надрами.
ПАТ «ЦГЗК» не погоджується з нарахуванням вказаних сум державним податковим органом та вважає, що об'єкт оподаткування визначений не вірно. Посилаючись на п.п.263.2.1 п.263.2 ст.263 ПК України, позивач пояснює: об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
Також, позивач зазначає, що ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (ст. 25 ПК України), а отже на вартість або кількість добутих корисних копалин (мінеральної сировини). Розміри ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено п.263.9 ПК України.
Позивач пояснює, що Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» згідно із Статутом та ЄДРГІОУ не є «гірничодобувним», а є «гірничо-збагачувадьним підприємством», що зумовлює як добування та первинної переробки мінеральної сировини, так і технологічних процесів підготовки залізорудної сировини для цілей металургії, що, на думку позивача не суперечить положенням п.п.14.1.150 Кодексу.
Обгрунтовуючи наведене, позивач зазначає, що Державним вищим навчальним закладом «Криворізький національний університет» виконане технічне обстеження й аналіз сировинної бази Гірничо-збагачувальних комбінатів, технологій збагачення магнетитових кварцитів і товарних концентратів, продуктів збагачення, відходів, що одержуються в процесі переробки руд і в результаті виконаної роботи розроблено «Експертний висновок щодо якісної зміни стану корисних копалин та їх форм в результаті застосування технології збагачення руд на ПАТ «ІНГЗК», ПАТ «ПІВНГЗК». ПАТ «ЦГЗК» №01/01-303/3 від 13 травня 2013 року, яким встановлено, що при глибокому збагаченні з рудою в процесі її переробки відбуваються наступні зміни:
- Підвищується вміст корисного компонента більш ніж в 2 рази;
- Крупність мінералів та мінеральних комплексів зменшується більш ніж в 27000 разів;
- Змінюється фракційний склад продуктів, що переробляється;
- Змінюється структура і текстура мінеральних комплексів, у зв'язку із тим, що при подрібненні відбувається зміна форми частинок, створення в їх обсязі нових систем тріщин, зняття залишкових напруг, зміна щільності розміщення дислокацій і як наслідок зміна їх механічних властивостей;
- Відбуваються хімічні зміни на поверхні мінералів, що ведуть до утворення нових сполук і вивільнення газоподібної фази С02;
- Змінюється кристалографічна структура з однієї поліморфної фази в іншу, гак як відбувається рекристалізація і аморфізація кварцу, в наслідок чого на його поверхні утворюються шари з порушеною кристалічною решіткою (аморфні шари), товщиною до 0,2 мкм;
- Утворюються поверхні з вільними валентностями, що сприяє утворенню мономолекулярних плівок на поверхні мінералів;
- Змінюються абсорбційні та електричні характеристики поверхні мінералів.
У зв'язку з чим, позивач робить висновок, що кінцевий продукт виробництва - агломераційний концентрат залізної руди та окатки залізорудні неможливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об'єкт оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п.п.263.2.1. статті 263 Кодексу.
Таким чином, позивач вважає, що використання у 3 кварталі 2012р. методу обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ставкою не менше ніж гривень за одиницю корисних копалин (3,64 грн./т для руд залізних та 0,89 грн./т для залізної руди з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків) встановленою пп.263.9.1. ПКУ є правомірним, у зв'язку з чим визначено об'єктом оподаткування саме мінеральну сировину - руди залізні.
Щодо винесених відповідачем-1 податкового повідомлення-рішення №0000021500 від 05.02.2013р. та відповідачем-2 податкового повідомлення-рішення №0000032330 від 05.02.2013р., якими позивачу збільшені грошові зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, позивач пояснює наступне.
Позивач зазначає, що ПАТ «ЦГЗК» не здійснює розміщення відходів у спеціально-відведених для цього місцях чи об'єктах згідно з поняттями Податкового кодексу України та Закону України «Про відходи».
Також, позивач вважає, що відповідачами протиправно застосовані до ПАТ «ЦГЗК» положення п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Кодексу, оскільки ПАТ «ЦГЗК» укладені договори зі спеціальними організаціями, якими здійснюється видалення та утилізація відходів гірничої промисловості.
Крім того, позивач пояснює, що при перевірці підприємства перевіряючими не взято до уваги, що відповідно до п.п.14.1.223 п.14.1. ст.14 Кодексу розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
У зв'язку з чим, позивач вважає, що об'єктом для нарахування екологічного податку є розміщення відходів, яке складається з двох обов'язкових складових, а саме: зберігання та захоронення.
Таким чином, позивач вказує, що ПАТ «ЦГЗК» правомірно подано уточнюючі податкові декларації з екологічного податку зі зменшенням податкових зобов'язань з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за період 1, 2, 3, 4 квартали 2011 року та 1, 2, 3 квартали 2012 року.
Щодо винесеного відповідачем-2 податкового повідомлення-рішення №0000052330 від 05.02.2013р., яким ПАТ «ЦГЗК» збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1' 445' 343,00 грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 357' 044,50 грн., позивач не погоджується частково, а саме: у сумі 1'429'820,86 грн. - за основним платежем та у сумі 353'163,40 грн. - за штрафними санкціями. В іншій частині даного податкового повідомлення-рішення ПАТ «ЦГЗК» визнані податкові зобов'язання та сплачено 15'522,59 грн. - за основним платежем та 3'880,65 грн. - за штрафними санкціями.
Так, позивач не погоджується з висновками перевірки, в яких зазначено, що в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п.198.1. п.198.2. п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями) ПАТ «ЦГЗК» занижено податок на додану вартість на загальну суму 1'429'820,86 грн., з огляду на наступне.
Позивач пояснює, що згідно пп.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначався виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище від рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складався зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях \ межах господарської діяльності платника податку.
Також, позивач зазначає, що п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час списання грошових коштів) містив вичерпний перелік операцій, згідно яких може відбутися коригування раніше відображеного ПДВ.
На думку позивача, в даній статті відсутні посилання на необхідність коригування податкових зобов'язань при визнанні безнадійної заборгованості. Списання безнадійної кредиторської заборгованості на нарахування ПДВ не впливало.
З набранням чинності 01.01.2011р. Податкового кодексу України абзацом «а» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 цього Кодексу визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.
Таким чином, позивач пояснює, що по договорам, де відбулась поставка товару (надано послуги), та не була здійснена оплата, сплинув 3-х річний строк позовної давності, у зв'язку з чим. кредиторська заборгованість визнана безнадійною та списана.
Крім того, позивач зазначає, що запитувана первинна документація, що є підставою для формування доходів від списання кредиторської заборгованості термін позовної давності по якій минув, утворена до 30.09.2010 року. Отже, вказані документи були надані для перевірки у повному обсязі СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м.Кривому Розі під час минулої планової виїзної перевірки ВАТ «ЦГЗК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., про що складено акт перевірки за №1/08-06-335/00190977 від 11.01.2011р.
Також, позивач зазначає, що первинні документи, що стосуються формування доходів від списання кредиторської заборгованості термін позовної давності по якій минув, були передані до архіву підприємства, а такі з них які створено у 2008 році або раніше, знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання вказаної документації та у зв'язку із завершенням їх перевірки державними податковими органами, згідно вимог Переліку типових документів, які створюються в діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України №41 від 20.07.1998 року та акти знищення (№17 від 18.02.2011р. та №18 від 24.02.2012р.) було надано податковим перевіряючим.
Таким чином, позивач робить висновки, що у ПАТ «ЦГЗК» відсутні правові підстави для коригування суми ПДВ 1'429'820,86 грн. за безнадійною кредиторською заборгованістю, що була списана у період з 01.01.2010р. по 30.09.2012р.
Щодо винесеного відповідачем-2 податкового повідомлення-рішення №0000072330 від 05.02.2013р., яким ПАТ «ЦГЗК» збільшене грошове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 240' 699грн. 01коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 60' 685грн. 75коп., позивач пояснює наступне.
Як зазначає позивач, перевіркою правильності визначення сукупного оподаткованого доходу за період 01.10.2010р. по 30.09.2012р. встановлено:
- до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників підприємства не враховані суми сплачені в рахунок вартості навчання. Встановлено що підприємством, як податковим агентом не утримано, не перераховано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу громадянам - фізичним особам резидентам, працівникам даного підприємства у сумі 240'699,01 грн.;
- ПДФО із суми плати за навчання у закладі освіти - нерезидента не утримувався та не перераховуватись до бюджету;
- дані послуги по навчанню надавались фізичним особам працівникам, а оплата проводилась підприємством, тому даний дохід, є додатковим благом отриманим фізичною особою резидентом та повинен бути включеним до загального оподаткованого доходу платника податків.
З такими висновками позивач не погоджується та пояснює, що однією з умов п.п.4.3.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 - є проходження навчання саме у закладі освіти.
Також, позивач посилається на листи ДПА України від 12.02.2004р. за №982/6/17-3216, від 21.04.2004р. за №7040/7/17-3117, від 30.04.2004р. за №7944/7/17-3117, від 20.08.2004р. за №7201/6/17-3116, згідно яких у разі укладання підприємством договорів на навчання (підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації) пов'язане з виробничою діяльністю, з господарюючими суб'єктами, які не є навчальними закладами, то вартість оплаченого роботодавцем навчання не є доходом працівника.
Позивач зазначає, що ПАТ «ЦГЗК» укладені двосторонні договори про надання інформаційних послуг з TOB «Регіональний фінансовий консалтинг» (83004, м. Донецьк; код ЄДРПОУ 32050969), а саме: №2230-31-04 від 24.09.2012p.; №2671-31-04 від 28.09.2010p.; №2670-31-04 від 28.09.2010p.; №2664-31-04 від 27.09.2010p.; №2358-31-04 від 20.09.2011p.; №2357-31-04 від 20.09.2011p.; №2356-31-04 від 20.09.2011p.; №1041-31-04 від 12.04.2012p.; №1165-31-04 від 27.04.2012р.
У зв'язку з чим, позивач робить висновок, що контрагент TOB «Регіональний фінансовий консалтинг» (83004, м. Донецьк; код ЄДРПОУ 32050969) є резидентом України, який здійснює інформаційно-консультаційні послуги (підвищення кваліфікації).
Як пояснює позивач, за даними договорами здійснювались перерахування грошових коштів за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р. згідно відповідних платіжних доручень зі зазначенням призначення платежу: «оплата за інформаційно-консультаційні послуги».
Також, позивач не погоджується з доводами відповідача-2, зробленими в ході перевірки, згідно яких ПАТ «ЦГЗК» наданий дохід безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок TOB «Регіональний фінансовий консалтинг» - фірму посередник, яка організовує навчання керівних працівників ПАТ «ЦГЗК» у закордонному закладі освіти - нерезиденті, який не є навчальним закладом України, оскільки ПАТ «ЦГЗК» не здійснювало вказаних навчань своїх працівників зa кордоном, на працівників не складалися документи про відрядження у вказані в договорах періодах в «Міжнародний інститут Менеджменту ЛІНК» м.Жуковський Московської обл., що не спростовується відповідачем-2 в Акті перевірки.
Таким чином, позивач вважає безпідставним нарахування податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 240' 699,01 грн. та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо винесеного відповідачем-2 податкового повідомлення-рішення №0000062330 від 05.02.2013р., яким ПАТ «ЦГЗК» збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємства за основним платежем у сумі 352' 205грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2' 350грн. 50коп., позивач пояснює наступне.
Позивач не погоджується з висновками відповідача-2, викладеними в акті перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. щодо нарахування зазначеного податку на прибуток приватних підприємства, а саме: з висновком про проведення ІІАТ «ЦГЗК» неіснуючих операції з TOB «Спец-Контакт» з продажу товарів (робіт, послуг), в результаті чого завищено витрати на загальну суму 32' 951,00 грн.; заниженням доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму безоплатно отриманих товарів від TOB «Спец-Контакт»; висновком про завищення витрат на загальну суму 1' 417' 959,00 грн.; висновком про завищення підприємством валових витрат за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 37' 606,45 грн. за рахунок придбання ТМЦ, по яким підприємством не здійснено компенсації їх вартості.
Позивач пояснює, що висновки про відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів та про фіктивність товару не відповідають дійсності, оскільки ПАТ «ЦГЗК» надано до перевірки документи, що підтверджують взаємовідносини з контрагентом TOB «Спец-Контакт» у травні 2011 року відповідно договору №280-192-01/09 від 17.02.2009р. Вказані документи відображені у Додатку 2.16 до Довідки про загальну інформацію, що є невід'ємною частиною Акту №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. та зазначено у таблиці Додаток №2.16.10 «Інформація щодо фінансово-господарських операцій з TOB «Спец-Контакт» (іпн 320193805620) за травень 2011 року». До таких документів віднесено: договір, специфікація, податкова накладна, видаткова накладна, прибутковий ордер, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ПАТ «ЦГЗК», платіжні доручення, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Спец-Контакт» та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Також, позивач не погоджується з висновками в Акті перевірки щодо заниження ПАТ «ЦГЗК» доходу, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 39541,00 грн. під час перевірки достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., оскільки така сума нарахована на підставі господарських взаємовідносин з придбання товару від ТОВ «Спец-Контакт» та на виконання укладеного договору №280-192-01/09 від 17.02.2009р., який податковим органом неправомірно визначено як безоплатно отримані товарно-матеріальні цінності.
Таким чином, позивач вважає безпідставним висновок СДПІ ГМК у м.Кривому Розі про завищення підприємством валових витрат за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 37'606,45 грн. за рахунок придбання ТМЦ, по яким підприємством не здійснено компенсації їх вартості. Тому відповідно і збільшення суми податку на прибуток у розмірі 9' 401,62 грн., за основним платежем (25% від суми не відкоригованої суми) та штрафних санкцій у сумі 2' 350,40 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0000062330 від 05.02.2013р. про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, є незаконним та підлягає скасуванню.
Щодо висновків податкового органу щодо порушення ПАТ «ЦГЗК» п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України, Наказу ДПА України від 28.02.2011 №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 №397/19135) під час перевірки достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., внаслідок чого ПАТ «ЦГЗК» завищено витрати на загальну суму 1' 417' 959,00 грн., позивач пояснює наступне.
На ПАТ «ЦГЗК» процес формування податкової собівартості здійснюється шляхом коригування собівартості сформованої в бухгалтерському обліку. При цьому бухгалтерська собівартість коригується на суми, які за вимогами ПКУ не можуть бути включені до податкової собівартості взагалі, визнаються у складі такої собівартості частково або в більш пізній період.
Згідно пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України, ПАТ «ЦГЗК» надало бухгалтерську і податкову калькуляцію собівартості, як інформацію про витрати за 3 квартал 2011р.
Як пояснює позивач, податковий інспектор на підставі наданої бухгалтерської документації переконався, що підприємством сформовано податкову собівартість реалізованої продукції без порушень та, яку відображено у додатку СВ декларації з податку на прибуток. Проте, із загальної суми податкової собівартості для заповнення додатку СВ виділили деякі елементи, які були внесені до р.05.1.16. «додатку до додатків ІВ, ІД, ЗВ, ВЗ, АВ, СВ» Декларації, оскільки рядки додатку СВ декларації не відповідають вимогам розділу III ПК України.
Позивач не погоджується з даним висновком та пояснює, що механізм розподілу додатку СВ по рядках законодавством не передбачений, а з 01.01.2012р. необхідність розподілу по рядках скасована. Форма декларації змінена Наказом Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.2011р. При заповненні рядків додатка СВ в ряд.05.1.16 разом із сумою нарахованої за податками і зборами згідно п.138.5. ст.138 ПК України відображена сума матеріальних витрат за пп.138.8.1.п.138.8 ст.138 Кодексу.
Позивач вважає, що донарахування податку на прибуток в частині податків, відображених у складі собівартості реалізованої продукції податковим інспектором проводилось на підставі даних «додатку до додатків ІВ, ІД, ЗВ, ВЗ, АВ, СВ» Декларації, який містить довідкову інформацію про інші прямі витрати та носить чисто інформаційний характер і не впливає на суму податкових витрат і відповідно податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Отже, позивач робить висновок, що наведені в акті дані, на підставі яких проведено донарахування за 3 квартал 2011р. з посиланням на п.п.138.5.1. п.138.5 ст.138 ПК України вказані некоректно, а саме: дані податкових декларацій по збору за спеціальне використання води, користування радіочастотним ресурсом наведені частково, а по платі за землю і екологічному податку суми вказано невірно.
Таким чином, позивач вважає завищення суми в додатку до додатку СВ Декларації таким, що не впливає і ніяким чином не змінює розмір витрат ПАТ «ЦГЗК», а тому висновок податкового органу про завищення витрат на загальну суму 1' 417' 959,00 грн. є незаконним, у зв'язку з чим відсутні з боку ПАТ «ЦГЗК» порушення п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України та Наказу ДПА України від 28.02.2011 №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства».
На підставі вищевикладеного, позивач вважає незаконними винесені відповідачами оскаржувані податкові повідомлення-рішеннями та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач-1 в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 05.02.2013р. за №0000011500 на загальну суму 11' 770' 874,95грн. та №0000021500 на суму 5' 765,09грн. складені Олександрійською ОДПІ (Петрівське відділення) на підставі акту СДПІ ГМК у м.Кривому Розі №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПАТ «ЦГЗК» за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р.».
Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013р. за №0000011500 відповідач-1 пояснює, що під час перевірки податковим органом встановлені порушення п.п.263.6.1 п.263
ст.263 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого
ПАТ «ЦГЗК» занижено плату за користування надрами за 3 квартал 2012року в сумі 9'416'699,96 грн.
Відповідач-1 в обґрунтування зазначеного порушення посилається на п.п.263.6.2 п.263.6 ст.263 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), згідно якого у разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013р. за №0000021500 відповідач-1 пояснює, що під час перевірки податковим органом встановлені порушення п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240 ПК України (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачем занижено розмір екологічного податку в частині розміщення відходів на суму 4' 799,84 грн.
Таким чином, відповідач-1 вважає, що відповідачем-2 правомірно проведена перевірка позивача, на підставі якої складено акт №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПАТ «ЦГЗК» за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р.», в наслідок чого Олександрійською ОДПІ (Петрівське відділення) на підставі чинного законодавства та у межах компетенції винесені податкові повідомлення-рішення від 05.02.2013р. за №0000011500 на загальну суму 11' 770' 874,95грн. та №0000021500 на суму 5' 765,09грн.
Відповідач-2 в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що СДПІ ГМК у м.Кривому Розі відповідно до наказів №183 від 31.10.2012р., №210 від 03.12.2012р., №234 від 18.12.2012р. та №236 від 18.12.2012р., у відповідності до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2012 року проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р., за результатами якої встановлені порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим складений акт №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р.
Щодо порушення позивачем п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Подат кового кодексу України (зі змінами та доповненнями), Наказу ДПАУ від 28.02.2011р. №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» відповідач-2 пояснює наступне.
Як вважає відповідач, позивачем занижено податок на прибуток за рахунок включення до складу витрат завищеної сум податків та зборів за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.
Так, відповідач-2 пояснює, що згідно наданих для перевірки документів, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, розрахунків, встановлено, що підприємством в порушення пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України, Наказу ДПА України від 28.02.2011 №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» позивачем задекларовані податки та збори по рядку 05.1.16 «інші прямі витрати» (рядок 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (сума рядків 05.1.1 - 05.1.16) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства замість рядка 06.5.13 рядка 06.5 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (сума рядків 06.5.1 - 06.5.40) Додатку ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Відповідач-2 зазначає, що при здійсненні перевірки позивача розбіжностей, по рядках додатка СВ, не встановлено крім рядка 05.1.16 «Інші прямі витрати», зокрема нарахованих податків, що відображено у додатку № 2.12.4 «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат ПАТ «ЦГЗК» за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. Довідки про загальну інформацію щодо ПАТ «ЦГЗК» (код ЄДРПОУ - 00190977) та результати його діяльності за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р.
Також, відповідач-2 зазначає, що позивачем у ІІІ кварталі 2011 року у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування задекларовано загальнодержавних податків та зборів на загальну суму 19' 896' 539,00 грн., тоді як відповідно до податкової звітності задекларовані загальнодержавні податки та збори на загальну суму 18' 478' 580,00 грн.
Таким чином, відповідач-2 вважає, що позивач в порушення п.п.138.5.1 п.138.5, пп.138.10.4, п.138.10 ст.138 ПК України завищено витрати на загальну суму 1'417'959,00 грн.
Крім того, відповідач-2 додає, що ПАТ «ЦГЗК» зазначив про наявні розходження сум вказаних у декларації з актом перевірки, які містяться у розрахунках витрат з таких податків:
- екологічний податок - 907164,72 грн., що вказані в акті, замість 938574,06 грн.;
- збір за спеціальне використання водних ресурсів - 836624,92 грн. в акті, замість - 842206,89грн.;
- збір за користування радіочастотним ресурсом України - 1443,81 гри. в акті, замість - 2169,78грн.;
- плата за землю - 5225777,58 грн. в акті, замість 5510562,51 грн.
Також, відповідачем-2 встановлені порушення ПАТ «ЦГЗК» щодо додержання норм податкового законодавства по проведеним фінансово-господарським операціям з TOB «Спец-Контакт», які мають ознаки нікчемності.
В обґрунтування, відповідач-2 посилається на акт перевірки ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецька за №14/23-2/32019384 від 06.01.2012р. «Про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Спец-Контакт» (код ЄДРПОУ 32019384) з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «ВСТК» (код ЄДРПОУ 35179825) за період: травень 2011 року» та пояснює, що ПАТ «ЦГЗК» при здійсненні господарської діяльності мав взаємовідносини з TOB «Спец-Контакт» у травні 2011 року, операції по таких взаємовідносинам не мають розумної, економічно - обґрунтованої господарської мети вчинення правочинну (фіктивний товар), у зв'язку з чим TOB «Спец-Контакт» проводив діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди ПАТ «ЦГЗК».
Таким чином, відповідач-2 робить висновок, що по операціях з придбання товару ПАТ «ЦГЗК» від TOB «Спец-Контакт», який має багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входить постачальник, який здійснював незаконну діяльність, проводив неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого документи передавали замовникам «послуг» (реально діючим суб'єктам господарювання) для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток.
У зв'язку з тим, відповідач-2 вважає, що оскільки позивачем не підтверджено наявність поставок товарів TOB «Спец-Контакт» від підприємств-постачальників, то відповідно оціночна вартість отриманих матеріальних цінностей позивачем від невстановлених осіб повинна бути врахована у складі валового доходу з ПДВ - як безоплатно отриманий товар.
Також, відповідач-2 пояснює, що перевіркою встановлене самостійне визначення позивачем суми доходу від списаної кредиторської заборгованості та відображено цей показник у складі валових доходів (разом з ПДВ) у рядку 01.6 Декларації про прибуток підприємства відповідного періоду, у зв'язку з чим зазначає, що придбані ТМЦ, за якими виникла кредиторська заборгованість, відображені бухгалтерською проводкою Дт 63110000 Кт 71700000 на загальну суму 37' 343,50 грн. (без урахування ПДВ), в т.ч. за періодами: 4 квартал 2010 року на суму 16' 958,88 грн. та 1 квартал 2011 року на суму 20' 384,62 грн. Придбані роботи та послуги, за якими виникла кредиторська заборгованість, відображені бухгалтерською проводкою Дт 63120000 Кт 71700000 на загальну суму 262,97 грн. (без урахування ПДВ), в т.ч. за періодами: 4 квартал 2010 року на суму 12,97 грн. та 1 квартал 2011 року на суму 250,00 грн.
Таким чином, в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), підприємством завищено валові витрати за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 37'606,45 грн. за рахунок придбання ТМЦ по яким підприємством не здійснено компенсації їх вартості.
На підставі викладеного, відповідачем-2 донараховано позивачу податку на прибуток на загальну суму 354'555,50 грн.
Щодо порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) відповідач-2 пояснює наступне.
Порушення позивачем даних норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України призвело до завищення податкового кредиту у сумі 1' 423' 230,66 грн. за рахунок не проведеного коригування податкового кредиту при списанню кредиторської заборгованості, а саме:
- на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ПАТ «ЦГЗК» (до 01.04.2011р. ВАТ «ЦГЗК») не відкориговано податковий кредит за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. на суму списаної кредиторської заборгованості у розмірі суми ПДВ 3' 375,47 грн., у тому числі за податковими періодами: жовтень 2010р. - 123,33 грн.; листопад 2010р. - 689,17 грн.; грудень 2010р. - 2' 562,97 грн.;
- на порушення п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), підприємством завищено склад податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р. на суму ПДВ 1' 419' 855,19 грн., у зв'язку з тим, що підприємством не було відкориговано суму податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості по отриманих товарів (робіт, послуг), по яких минув термін позовної давності у періоді з 01.01.2011р. по 30.09.2012р.
Крім того, відповідач-2 зазначає, що на порушення п.п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), ПАТ «ЦГЗК» завищено податковий кредит по ПДВ за червень 2011р. на суму 6' 590,20 грн. у зв'язку з тим, що операції по придбанню товару від TOB «Спец-Контакт» мають ознаки нікчемності. Виникаючі у зв'язку з цим податкові зобов'язання з ПДВ у підприємств «конвертаційного центру» «керуючий» бухгалтер та інші особи за попередньою змовою з ОСОБА_5 перекривали неіснуючим податковим кредитом, нібито отриманим внаслідок фінансово господарської діяльності між фіктивними підприємствами.
Таким чином, відповідач-2 у податковому повідомленні-рішенні №0000052330 від 05.02.2013р. збільшив позивачу грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1' 445' 343грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 357' 044грн. 50коп.
Щодо порушення позивачем п.1.2, п.1.3, п.1.15 ст.1., п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8., ст.17, п.19.2 ст.19, п.20.2(а), п.п.20.3.1(а), 20.3.2 п.20.3, ст.20, п.22.2 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями); п.п.14.1.54, п.п.14.1.180 п.14.1 ст14, п.18.1. п.18.2. ст.18, п.110.1 ст.110, ст.119, п.п.164.2.14 п.п. «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164. п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1. ст.167, ст.119 п.п.168.1.4, п.168.1. п.168.3, п.п.168.4.6, п.п.168.4.7 п.168.4 ст.168. пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) відповідач-2 пояснює наступне.
Перевіркою правильності визначення сукупного оподаткованого доходу за період 01.10.2010р. по 30.09.2012р. встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників підприємства не враховані суми сплачені в рахунок вартості навчання. Встановлено, що підприємством, як «податковим агентом» не утримано, не перераховано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, з виплаченого доходу громадянам -фізичним особам резидентам, працівникам даного підприємства у сумі 240'699,01 грн. Загальна сума перерахована за навчання фізичних осіб працівників, на користь закладу освіти -нерезиденту, який не є навчальним закладом України і яка підлягає оподаткуванню складає - 1' 604' 660,04 грн. Зведені дані сум плати за навчання працівників приведені в Додатку 49 до Актe перевірки.
Відповідач-2 зазначає, що за даними перевірки встановлено: ПДФО із суми плати за навчання у закладі освіти - нерезиденті не утримувався та не перераховуватись до бюджету.
Як пояснює відповідач-2, дані послуги по навчанню надавалась фізичним особам працівникам, а оплата проводилась підприємством, тому даний дохід, є додатковим благом отриманим фізичною особою резидентом та повинен бути включеним до загального оподаткованого доходу платника податків і відображений в звіті за формою 1ДФ відповідного податкового періоду (додаток 49 до Акта перевірки).
Також, відповідач-2 пояснює, що оскільки грошові кошти за навчання підприємство перераховує безпосередньо навчальному закладу, для працівника, який навчався, цей дохід розцінюється як отриманий у негрошовій формі (адже працівник фактично отримує благо у вигляді можливості здобути освіту). Саме тому відповідно до п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України для розрахунку податку на доходи фізичних осіб до отриманого доходу слід застосовувати ще й коефіцієнт. Коефіцієнт для ставки податку 15 % становитиме 1,176471 = 100 : (100 - 15), а для ставки 17 % - 1,204819 = 100: (100- 17).
Щодо відображення сум оплати вартості навчання працівника у звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідач-2 зазначає, що оплата вартості навчання та визнання цієї оплати додатковим благом мають бути відображені у податковому розрахунку за формою 1ДФ.
Відповідач-2 посилається на те, що разом за перевірений період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р. податковим агентом - юридичною особою ПАТ «КЦРЗ» згідно документів наданих для перевірки не нараховано, не утримано податок з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу, додаткового блага у не грошовій формі, фізичним особам працівникам підприємства з суми 1 604660,04 грн. не утримано та не перераховано податку на доходи фізичних осіб до бюджету, з суми за навчання організованого для керівних працівників та фахівців, у розмірі 240 699,01грн. (розрахунок обчислення донарахованих сум наведений у додатку 49 до Акта перевірки).
Відповідач-2 пояснює, що в ході перевірки позивачем надавались тільки оригінали Договорів про надання послуг по організації учбового процесу, ніяких інших документів, а саме: додаткових угод до даних Договорів підприємством не надавались. В актах виконаних робіт та в рахунках на оплату, також вказувалось що підприємство отримує - надання послуг по організації учбового процессу. Всі оригінали договорів завірені печаткою юридичного відділу, в договорах також вказується, що проводиться навчання, план учбового процесу, здача екзаменів письмових робіт, забезпечити робітників підручниками і т.д. (додаток 50 до Акта перевірки).
Відповідач-2, посилаючись на п.п.127.1. ст.127 Податкового Кодексу України, зазначає, що до ПАТ «ЦГЗК» за не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
На підставі вищевикладеного, відповідач-2 робить висновок, що нарахування податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 240' 699,01 грн. є законодавчо обґрунтованими та такими, що підлягають обов'язковій сплаті в бюджет.
Крім того, відповідач-2 пояснює, що проведеним аналізом правильності та повноти включення до форми 1-ДФ даних про виплачені доходи фізичним особам та суми нарахованого та утриманого з них податку за період з 01.10.10р. по 30.09.12р., згідно наданих підприємством документів, встановлено: підприємство в деяких випадках допустило помилки при заповненні податкових розрахунків за формою 1-ДФ, у зв'язку з чим відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України до ПАТ «ЦГЗК» застосовано штраф за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VІ.
Щодо порушення позивачем п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) відповідач-2 пояснює наступне.
ПАТ «ЦГЗК» занижено в перевіряємому періоді екологічного податку в частині розміщення відходів на суму 67' 239,45 грн., оскільки останній має дозволи на розміщення відходів у 2010-2012 роках, погоджені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області та затверджені Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. В даних дозволах надано перелік і кількість дозволених для розміщення відходів з найменуванням групи і виду відходів, обсягів утилізації відходів, обсягів розміщення відходів, лімітів на розміщення та утворення відходів., у зв'язку з чим на позивач розповсюджуються вимоги п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України.
Відповідач-2 пояснює, що згідно наданих підприємством документів, форма №1 - відходи «Поводження з відходами», довідка про фактичні обсяги утворення, розміщення та утилізації відходів на ПАТ «ЦГЗК» Дніпропетровська область за 2011 рік та 9 місяців 2012 року, встановлено, що на підприємстві протягом кварталів здійснюється тимчасове розміщення відходів, згідно відповідних дозволів на розміщення відходів.
Крім того, відповідач-2 зазначає, що ПАТ «ЦГЗК» за 1-3 квартал 2011 року надані податкові декларації екологічного податку, в яких нараховані суми за розміщення відходів. Але, підприємством, у лютому 2012 року надані уточнені декларації та зменшено суми екологічного податку в частині розміщення відходів. А саме:
- 1квартал 2011 - № 9002741969 від 04.05.2011, сума податку 107'694,10 грн., в тому числі за розміщення відходів 43'434,18 грн. (37'420,34 грн. за розміщення металобрухту), уточнююча податкова декларація № 9014929641 від 03.02.2012 на зменшення податку в сумі 43'434,18 грн.;
- 2 квартал 2011 - № 9005626687 від 02.08.2011, сума податку 87'799,08 грн., в тому числі за розміщення відходів 42'224,02 грн. (37'024,80 грн. за розміщення металобрухту), уточнююча податкова декларація № 9014931619 від 03.02.2012 на зменшення податку в сумі 42'224,02 грн.;
- 3квартал 2011 - № 9010162712 від 07.11.2011, сума податку 89'331,91 грн., в тому числі за розміщення відходів 41'833,32 грн. (35'798,25 грн. за розміщення металобрухту), уточнююча податкова декларація № 9014930891 від 03.02.2012 на зменшення податку в сумі 41'833,32 грн.
Таким чином, відповідач-2 робить висновок, що ПАТ «ЦГЗК» занижено в перевіряємому періоді екологічного податку в частині розміщення відходів на загальну суму 67' 239,45 грн., що є порушенням п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України.
Щодо порушення позивачем п.п.263.6.1 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (після прийняття Закону України від 24.05.2012 року № 4834-1V «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм») відповідач-2 пояснює наступне.
ПАТ «ЦГЗК» в 3 кварталі 2012 року неправильно розрахована сума плати за користування надрами, внаслідок чого податковим органом донараховано 9'305'818,22 грн.
Відповідач-2 зазначає, що ПАТ «Центральний ГЗК» в ході перевірки не надано підтверджуючих документів які мали нести інформацію, що технологічна схема переробки залізної руди включає фізико-хімічні способи переробки видобутої корисної копалини, за результатами якої отримується залізорудний концентрат і який не підлягає визначенню як мінеральна сировина.
Відповідач-2 пояснює, що позивачем за 3 квартал 2012 року нараховане та сплачене податкове зобов'язання по платі за користування надрами в сумі 13' 579' 269,40 грн. (від погашених запасів корисних копалин). Згідно виконаних розрахунків:
- за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), сума податкових зобов'язань по платі за користування надрами склала 24' 049' 786,12 грн.;
- за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) - 32' 301' 787,58 грн.
Таким чином, посилаючись на п.п.263.6.1 п.263.6 ст.263, п.п.263.6.2 п.263.6 ст.263, п.п.263.6.1 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) відповідач-2 робить висновок, що підприємство повинно нараховувати та сплачувати плату за користування надрами за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у зв'язку з чим відповідач-2 вважає правомірним донарахування суми плати за користування надрами у розмірі 9' 305' 818,22 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.
Статтею 77 Податкового кодексу України передбачений порядок проведення документальних планових перевірок.
Відповідно до п.77.1 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Згідно п.77.4 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 ПК України.
Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірки, можуть бути: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Щодо висновків відповідача-2 в акті перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. за наслідками перевірки ПАТ «Центральний ГЗК» порушень податкового законодавства, слід зазначити наступне.
Так, відповідачем-2 виявлені порушення позивачем п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Подат кового кодексу України (зі змінами та доповненнями), Наказу ДПАУ від 28.02.2011р. №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», за наслідками яких СДПІ ГМК у м.Кривому Розі винесене податкове повідомлення-рішення №0000062330 від 05.02.2013р.
Відповідач-2 зазначає, що ПАТ «ЦГЗК» занижено податок на прибуток з 01.10.2010р. по 30.09.2012р. на загальну суму 352' 205,00 грн., у тому числі по періодам: ІV квартал 2010 року - 4'243,00 грн.; І квартал 2011 року - 5'159,00 грн.; ІІ квартал 2011 року - 10'551,00 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 328'694,00 грн.; ІV квартал 2011 року - 3'558,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі чотирьох висновків, викладених в Акті перевірки, а саме: висновку про проведення ПАТ «ЦГЗК» неіснуючих операції з TOB «Спец-Контакт» з продажу товарів (робіт, послуг), в результаті чого завищено витрати на загальну суму 32'951,00 грн.; заниження доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму безоплатно отриманих товарів від TOB «Спец-Контакт»; завищення витрат на загальну суму 1' 417' 959 грн.; завищення підприємством валових витрат за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 37' 606,45 грн. за рахунок придбання ТМЦ по яким підприємством не здійснено компенсації їх вартості.
Проте суд не погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.
1. Так, згідно стор.34 Акту перевірки в порушення п.п.14.1.27 п.14.1 cт.14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України ПАТ «ЦГЗК» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рахунок віднесення до їх складу витрат по підприємству TOB «Спец-Контакт», що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами на загальну суму 32'951,00 грн., у тому числі: у II кварталі 2011 року - 6' 332,00 грн., у III кварталі 2011 року 11' 147,00 грн., у IV кварталі 2011 року - 15' 472,00 грн.
Дане спростовується первинними документами позивача, а саме:
- договором поставки №280-192-01/09 від 17.02.2009р. та специфікаціями №№1-10, 17 (т.3 а.с.51-58). Згідно цього Договору ТОВ «Спец-Контакт» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ВАТ «ЦГЗК» (ПАТ «ЦГЗК») (Покупець) товар згідно Специфікацій до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених дійсним Договором, що не заперечується відповідачем-2 на стор.35 Акту перевірки;
- податковими та видатковими накладними, рахунками, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями (т.3 а.с.61-75).
Також, відповідач-2 на стор.36-37 Акту перевірки щодо взаємовідносин між ПАТ «ЦГЗК» та ТОВ «Спец-Контакт» зазначає, що відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, встановлене одержаних в ході проведення перевірки, укладання цивільно-правових відносин та проведення безготівкових операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, в обґрунтування посилаючись на запити:
- №12088/10/08-23-314 від 21.11.2012р. надісланий до ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька про проведення зустрічної звірки ТОВ «Спец-Контакт» з ПАТ «ЦГЗК» за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р.;
- №127/07/08-23-314 від 10.01.2013р. надісланий до ВМП ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецька про надання інформації відносно розбіжностей між податковим кредитом ПАТ «ЦГЗК» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Спец-Контакт» в травні 2011р. та проведення комплексу заходів по відпрацюванню взаємовідносин ПАТ «ЦГЗК» з ТОВ «Спец-Контакт»;
- №374/07-08-23-315 від 17.01.2013р. надісланий до УПМ ДПА в Одеській області про надання інформації про хід розслідування кримінальної справи;
- №13202/10/08-23-312 від 18.12.2012р. надісланий до КП БТІ м.Донецька про надання інформації щодо наявності в електронній базі даних прав власності на нерухоме майно по ТОВ «Спец-Контакт»;
- №13203/10/08-23-312 від 18.12.2012р. надісланий до МРЕВ №1 м.Донецька про надання інформації щодо наявності чи відсутності рухомого майна по ТОВ «Спец-Контакт».
Проте, як сам зазначає відповідач-2 в Акті перевірки, на дату складання Акту перевірки відповіді на ці запити податковим органом не отримані.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ «Спец-Контакт» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності у відповідності до вимог чинного законодавства.
Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Спец-Контакт» (визнання їх такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними), суд виходить з наступного.
Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.
Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Матеріалами справи (первинними документами) спростовані висновки відповідача-2 щодо відсутності реальних операцій, реального настання наслідків за результатами вчинення правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто, презумпція правомірності правочину.
Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним, є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно зі ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини, може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Крім того, з 01 січня 2011 року, набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу ст.203, у новій редакції та доповнено ст.228 частиною третьою.
З набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатись на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.228 ЦК України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.
З урахуванням вищевказаного, можна дійти висновку, що законодавець з 01.01.2011року, виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства з кола нікчемних і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними, виключно судом.
При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України, саме на контролюючи органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.
Таким чином, висновки, викладені в Акті перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р. щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спец-Контакт», у зв'язку з чим останні мають ознаки нікчемності, не відповідають обставинам справи та не знайшли підтвердження у судовому засіданні.
2. Так, щодо порушення позивачем пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями) відповідач-2 на стор.6 Акту перевірки зазначає, що за період з 01.04.2011р. по 31.09.2012р. встановлено заниження ПАТ «ЦГЗК» доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 39' 541,00 грн., в т.ч. у ІІ кварталі 2011р.
В обґрунтування зазначеного порушення відповідач-2 посилається на непідтвердженість наявності поставок товарів ТОВ «Спец-Контакт» від підприємств-постачальників, у зв'язка з чим оціночна вартість отриманих матеріальних цінностей позивачем від невстановлених осіб повинна бути врахована у складі валового доходу з ПДВ - як безоплатно отриманий товар.
З даним твердженням податкового органу суд не погоджується оскільки нарахування зазначеної суми здійснено позивачем на підставі господарських взаємовідносин з придбання товару від ТОВ «Спец-Контакт», що підтверджується первинними документами позивача, які вже раніше зазначалися (т.3 а.с.51-58, 61-75).
Згідно пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до п.137.10 ст.137 ПК України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
В силу п.п.14.1.13. п.14.1. ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Таким чином, оскільки поставка товару ТОВ «Спец-Контакт» позивачу відбувалась згідно договору поставки №280-192-01/09 від 17.02.2009р., здійснення якої підтверджується вищезазначеними первинними документами позивача, тому даний товар не може вважатися безоплатно отриманим.
У зв'язку з чим, висновок СДПІ ГМК у м.Кривому Розі про заниження доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму безоплатно отриманих товарів від TOB «Спец-Контакт» на суму 39' 541,00 грн. є незаконним.
3. Щодо порушення позивачем п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України, Наказу ДПА Уrраїни від 28.02.2011 №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2011р. №397/19135), згідно якого відповідач-2 в Акті перевірки зробив висновок про завищення ПАТ «ЦГЗК» витрат на загальну суму 1' 417 ' 959,00 грн., суд зазначає наступне.
Висновки відповідача-2 щодо завищення позивачем витрат на загальну суму 1' 417 '959,00 грн. спростовуються первинними документами ПАТ «ЦГЗК» та податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали з додатками (т.3 а.с.78-286).
Також, завищення суми в додатку до додатку СВ Декларації не змінює розмір витрат ПАТ «ЦГЗК», оскільки носить довідково-інформаційний характер, а тому висновок про завищення витрат на загальну суму 1' 417 ' 959,00 грн. та порушення п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України, Наказу ДПА Уrраїни від 28.02.2011 №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» є протиправним.
4. Щодо порушення позивачем п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим відповідач-2 зробив висновок про завищення ПАТ «ЦГЗК» валових витрат за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 37' 606,45 грн. за рахунок придбання ТМЦ по яким підприємством не здійснено компенсації їх вартості, суд пояснює наступне.
Так, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено здійснення коригування валових витрат на суму кредиторської заборгованості за придбані товари, за якою минув строк позовної давності.
Виходячи з приписів п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», товари (роботи, послуги) продані за договором, і для стягнення вартості яких закінчився строк позовної давності, не підпадають під визначення «безоплатно надані товари», оскільки основною ознакою останніх є їх надання як за договорами, так і без них, без умови їх грошової або іншої компенсації.
Таким чином, висновок відповідача-2 щодо завищення позивачем валових витрат за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 37' 606,45 грн. є протиправним, а тому і збільшення суми податку на прибуток у розмірі 9'401,62 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 2'350,40 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000062330 від 05.02.2013р. є, також, протиправним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000062330 від 05.02.2013р. винесене СДПІ ГМК у м.Кривому Розі є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо порушень, викладених в податковому повідомленні-рішенні СДПІ ГМК у м.Кривому Розі №0000052330 від 05.02.2013р., а саме: п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) за періоди жовтень-грудень 2010р., січень-березень, червень-грудень 2011р., січень-вересень 2012р., в результаті чого відповідачем-2 збільшене грошове зобов'язання позивачу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 1' 445' 343грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 357' 044грн. 50коп. суд пояснює наступне.
В частині суми даного податкового повідомлення-рішення позивач погодився, а саме: за основним платежем у сумі 15'522,59 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3'880,65 грн.
Так, відповідач-2 при збільшенні позивачу грошового зобов'язання по ПДВ посилався на не проведення останнім коригування податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості за періоди жовтень-грудень 2010р., січень 2011р. - вересень 2012р.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Також, п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час списання грошових коштів) містив вичерпний перелік операцій, згідно яких може відбутися коригування раніше відображеного ПДВ. В даній статті відсутні посилання на необхідність коригування податкових зобов'язань при визнанні безнадійної заборгованості. Тобто, списання безнадійної кредиторської заборгованості на нарахування ПДВ не впливало.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.
У зв'язку з чим пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної контрактної вартості товарів/послуг, але не вище від рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І ПКУ, та складається зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділ) V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням, зокрема, товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Також, коригування раніше відображеного ПДВ визначено у п.192.1 ст.192 ПК України.
Крім того, згідно п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (три роки - ст.257 ЦК України), є безнадійною заборгованістю.
Оскільки п.192.1 ст.192 ПК України містить вичерпний перелік операцій, згідно яких може відбутися коригування раніше відображеного ПДВ, тому безнадійна заборгованість не може бути підставою для коригування позивачем раніше відображеного ПДВ у податковій звітності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правові підстави для коригування позивачем суми ПДВ у розмірі 1' 429' 820грн. 86коп. за безнадійною кредиторською заборгованістю, що була списана підприємством у період з 01.01.2010р. по 30.09.2012р., відсутні, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення СДПІ ГМК у м.Кривому Розі №0000052330 від 05.02.2013р. в частині суми 1' 429' 820грн. 86коп. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З порушеннями п.1.2, п.1.3, п.1.15 ст.1., п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8., ст.17, п.19.2 ст.19, п.20.2(а), п.п.20.3.1(а), 20.3.2 п.20.3, ст.20, п.22.2 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями); п.п.14.1.54, п.п.14.1.180 п.14.1 ст14, п.18.1. п.18.2. ст.18, п.110.1 ст.110, ст.119, п.п.164.2.14 п.п. «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164. п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1. ст.167, ст.119 п.п.168.1.4, п.168.1. п.168.3, п.п.168.4.6, п.п.168.4.7 п.168.4 ст.168. пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), викладеними в Акті перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р., за наслідками якого відповідачем-2 винесене податкове повідомлення-рішення №0000072330 від 05.02.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 240' 699грн. 01коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 60' 685грн. 75коп., суд не погоджується з огляду на наступне.
Так, відповідач-2 в обґрунтування виявлених порушень податкового законодавства зазначив, що при перевірці правильності визначення сукупного оподаткованого доходу за період 01.10.2010р. по 30.09.2012р. встановлено: до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників підприємства не враховані суми сплачені в рахунок вартості навчання. Встановлено, що підприємством, як «податковим агентом» не утримано, не перераховано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, з виплаченого доходу громадянам - фізичним особам резидентам, працівникам даного підприємства у сумі 240'699,01 грн. Також, за даними перевірки встановлено, що ПДФО із суми плати за навчання у закладі освіти - нерезидента не утримувався та не перераховувався до бюджету.
Крім того, відповідач-2 зробив висновок, що дані послуги по навчанню надавалась фізичним особам працівникам, а оплата проводилась підприємством, тому даний дохід, є додатковим благом отриманим фізичною особою резидентом та повинен бути включеним до загального оподаткованого доходу платника податків.
По-перше, матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «ЦГЗК» та ТОВ «Регіональний фінансовий консалтинг» (код ЄДРПОУ 32050969; 83004, м.Донецьк) укладені двосторонні договори: №2230-31-04 від 24.09.2012p.; №2671-31-04 від 28.09.2010p.; №2670-31-04 від 28.09.2010p.; №2664-31-04 від 27.09.2010p.; №2358-31-04 від 20.09.2011p.; №2357-31-04 від 20.09.2011p.; №2356-31-04 від 20.09.2011p.; №1041-31-04 від 12.04.2012p.; №1165-31-04 від 27.04.2012р., згідно яких ТОВ «Регіональний фінансовий консалтинг» приймає на себе обов'язок надавати послуги щодо організації учбового процесу у строк з____по____ у відповідності до методичних рекомендацій «Міжнародного інституту менеджменту ЛІНК» м.Жуковський, Московської області для ____ співробітників ПАТ «ЦГЗК» по курсам третього рівня Програми МВА ЛІНК - «Стратегія» (т.3 а.с.1-39).
Також, між ПАТ «ЦГЗК» та ТОВ «Регіональний фінансовий консалтинг» укладені додаткові угоди, які є невід'ємною частиною зазначених договорів, згідно яких ТОВ «Регіональний фінансовий консалтинг» приймає на себе обов'язок надавати інформаційно-консультаційні послуги та інш. (т.3 а.с.1-39).
По-друге, в перелічених договорах визначена адреса та реквізити сторін, зокрема ТОВ «Регіональний фінансовий консалтинг», а саме: 83004, м.Донецьк, вул.Университетська, буд.112, к.203, ОКПО 32050969, ІНН 320509605649, р/р26005002955000 в ПАО Донгорбанк м.Донецьк, МФО 334970, свідоцтво платника ПДВ №100091068 від 22.01.2008р.
Також, дійсність оплати згідно вищезазначених договорів підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу за інформаційно-консультаційні послуги (т.3 а.с.40-50).
По-третє, представником позивача у судовому засіданні наданий сертифікат, який видавався працівникам ПАТ «ЦГЗК» за успішну прийняту участь у семінарі/тренінгу, де, також міститься інформація: місце проведення - м.Київ, місце видачі - м.Київ (т.5 а.с.197).
Крім того, пунктами 5, 6 статті 1 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р. (зі змінами та доповненнями) встановлені визначення понять «резиденти» та «нерезиденти», а саме:
резиденти:
- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;
- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
нерезиденти:
- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Таким чином, ТОВ «Регіональний фінансовий консалтинг» є резидентом України, який надавав інформаційно-консультаційні послуги та проводив семінари/тренінги працівників ПАТ «ЦГЗК».
Згідно п.п.165.1.37 п.165.1 ст.165 ПК України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання. крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку "і пудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами І колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (абз. «а» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).
Додатково до винятків, передбачених абз. «а» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом ІІІ ПК України (абз. «б» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України).
На підставі викладеного, суд не погоджується з висновками відповідача-2 щодо необхідності сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб у сумі 240' 699грн. 01коп., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0000072330 від 05.02.2013р. винесене відповідачем-2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Також, суд не погоджується з висновками відповідача-2 в Акті перевірки щодо порушення позивачем п.п.263.6.1 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (після прийняття Закону України від 24.05.2012 року № 4834-1V «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»), чим занижено плату за користування надрами за 3 квартал 2012 року в сумі 18 722 518,18 грн., в тому числі: СДПІ ГМК у м. Кривому Розі - 9' 305' 818,22 грн.; Олександрійська ОДПІ (Петрівське відділення) - 9' 416'699,96 грн. та вважає податкові повідомлення-рішення від 05.02.2013р. за №0000011500 - винесене Олександрійською ОДПІ (Петрівське відділення), №0000042330 - винесене СДПІ ГМК у м.Кривому Розі такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
Зазначені висновки відповідача-2 є хибними, оскільки невірно визначений об'єкт оподаткування.
Так, згідно п.7.1 ст.7 ПК України, під час встановлення податку обов'язково визначаються, зокрема, такі елементи, як об'єкт оподаткування, база оподаткування; ставка податку, порядок обчислення податку та ін.
Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п.п.263.2.1 п.263.2 ст.263 ПК України є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
У відповідності до статті 23 ПК України базою оподаткування є фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. А отже, у даному випадку базою оподаткування є виключно оподаткування вартості або кількості добутих або погашених корисних копалин.
Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (ст.25 ПК України), а отже на вартість або кількість добутих корисних копалин (мінеральної сировини).
Розміри ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено п.263.9 ст.263 ПК України.
Визначення відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) здійснюється платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п.263.3 ст.263 Кодексу).
Для визначення об'єкта оподаткування необхідно керуватись такими поняттями, як: господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин (п.п.14.1.37 п.14.1 ст.14 Кодексу), корисні копалини (п.п.14.1.91 п.14.1 ст.14 Кодексу), добування корисних копалин (п.п.14.1.51 п.14.1 ст.14 Кодексу), мінеральна сировина (п.п.14.1.112 п.14.1 ст.14 Кодексу, Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 05.05.1997р. за №432), агломерація (Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 27.06.2012р. за №933).
З аналізу даних понять випливає, що ПАТ «ЦГЗК» вірно визначило об'єкт оподаткування саме мінеральну сировину - руди залізні та метод обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ставкою не менше ніж гривень за одиницю корисних копалин (3,64 грн./т для руд залізних та 0,89 грн./т для залізної руди з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків) встановленою п.п.263.9.1 п.263.9 ст.263 ПК України, оскільки кінцевий продукт виробництва - агломераційний концентрат залізної руди та окатки залізорудні неможливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об'єкт оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п.п.263.2.1 п.263.2 ст.263 ПК України.
Таким чином, суд не приймає доводи податкового органу щодо необхідності визначення позивачем вартості відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини), яка обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства), за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
А отже, позивачем вірно визначена вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), в наслідок чого правомірно та згідно вимог Податкового кодексу України розраховані податкові зобов'язання за користування надрами за 3 квартал 2012р. у загальній сумі 13 579 269,40 грн., з яких 6626838,40 грн. сплачено до Петріківського відділення Олександрійської ОДПІ.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 05.02.2013р. за №0000011500 - винесене Олександрійською ОДПІ (Петрівське відділення), №0000042330 - винесене СДПІ ГМК у м.Кривому Розі є протиправними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства, а отже підлягають скасуванню.
Щодо виявлених відповідачем-2 під час перевірки позивача порушень п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), чим занижено суму екологічного податку в частині розміщення відходів за періоди І-ІVквартали 2011р., І-ІІІ квартали 2012р.: на загальну суму 62' 439,61 грн. по Дніпропетровській області - СДПІ ГМК у м. Кривому Розі; на загальну суму 4799,84 грн. по Олександрійській ОДПІ (Петрівське відділення) Кіровоградська область, суд пояснює наступне.
Поняття «розміщення відходів» визначене п.п.14.1.223 п.14.1 ст.14 Кодексу та ст.1 Закону України «Про відходи».
Згідно п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240 Кодексу та відповідно до листа ДПС України від 28.04.2012 року №7600/6/15-1215 платниками екологічного податку є платники, які здійснюють розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини. Так, не є об'єктом оподаткування екологічним податком металобрухт, розміщений на своїй території, так як є відходом вторинної сировини.
Відповідно п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Кодексу об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.
Таким чином, об'єктом для нарахування екологічного податку є розміщення відходів, я к с складається з двох обов'язкових складових, а саме: зберігання та захоронения.
У випадку, коли платник податку передає відходи на утилізацію іншим підприємствам, місця такого тимчасового зберігання не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів, а наявність договору зі спеціалізованим підприємством на вивіз таких відходів означає перекладання сплати екологічного податку за розміщення відходів на таке спеціалізоване підприємство.
Такі виводи, також підтримані листами Міністерства природи №14364/07/10-11 від 04.08.2011р. та №16687/07/10-11 від 05.09.2011р., Міністерства регіонального будівництва №7/12-8463 від 04.08.2011р.
Також, висновки відповідача-2, викладені в Акті перевірки, щодо необхідності сплати позивачем екологічного податку за розміщення відходів відповідно до п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240 Кодексу спростовуються матеріалами справи, а саме: договорами укладеними між ПАТ «ЦГЗК» та ТОВ «Фірма Діола», ТОВ «Метал», ПП «Екодар», ПП «Екосервіс-Т», ТОВ «ІВФ ЕКО-ТРЕЙД», ЗАТ «КЗГО», ТОВ «Альфатекс», ПП «Енергия рлюс», ТОВ «Екоспецтранс», ФОП «Польовий», ПП «Шиноремонтник», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Спецснаб» та нішими первинними документами позивача (т.1 а.с.148-280, т.2).
Таким чином, ПАТ «ЦГЗК» не здійснювало розміщення відходів у спеціально-відведених для цього місцях чи об'єктах згідно з поняттями Податкового кодексу України та Закону України «Про відходи» за періоди І-ІVквартали 2011р., І-ІІІ квартали 2012р., у зв'язку з чим винесені відповідачем-1 та відповідачем-2 податкові повідомлення-рішення від 05.02.2013р., відповідно №0000021500 та №0000032330 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З огляду на вищевикладене, висновки, зроблені податковим органом в Акті перевірки №6/08-23-320/00190977 від 21.01.2013р., є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження виявлених порушень, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України.
У зв'язку з чим, прийняті відповідачами податкові повідомлення-рішення, а саме:
- №0000062330 від 05.02.2013р. (прийняте відповідачем-2), яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємства за основним платежем у сумі 352' 205грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2' 350грн. 50коп.;
- №0000052330 від 05.02.2013р. (прийняте відповідачем-2), яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 1' 445' 343грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 357' 044грн. 50коп. - в частині суми 1' 429' 820грн. 86коп.;
- №0000072330 від 05.02.2013р. (прийняте відповідачем-2), яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 240' 699грн. 01коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 60' 685грн. 75коп.;
- №0000011500 від 05.02.2013р. (прийняте відповідачем-1), яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з плати за видобуток, розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у сумі 9' 416' 699грн. 96коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2' 354' 174грн. 99коп.;
- №0000042330 від 05.02.2013р. (прийняте відповідачем-2), яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у сумі 9' 305' 818грн. 22коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2' 326' 454грн. 56коп.;
- №0000021500 від 05.02.2013р. (прийняте відповідачем-1), яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, за основним платежем у сумі 4' 799грн. 84коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 965грн. 25коп.;
- №0000032330 від 05.02.2013р. (прийняте відповідачем-2), яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, за основним платежем у сумі 62' 439грн. 61коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 12'808грн. 65коп. - є протиправними, такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства України та підлягають скасуванню.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, з урахуванням викладеного, з матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - Публічному акціонерному товариству «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати у розмірі 2' 294грн. 00коп., сплачені платіжним дорученням №2000058855 від 11.07.2013р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до відповідача-1: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби, відповідача-2: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Петрівське відділення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби, про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (Петрівське відділення) у Кіровоградській області Державної податкової служби від 05.02.2013р. за №0000011500 та №0000021500.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби (Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі) від 05.02.2013р. за №0000052330 - в частині суми 1' 429' 820грн. 86коп.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби (Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі) від 05.02.2013р. за №0000032330, №0000042330, №0000062330, №0000072330.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) 2'294грн. 00коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00коп.) судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі .
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 19.08.2013р.
Суддя Г. В. Потолова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2013 |
Оприлюднено | 10.09.2013 |
Номер документу | 33354221 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Потолова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Потолова Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні