Рішення

від 04.09.2013 по справі 904/5709/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.13р. Справа № 904/5709/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА КОЛОР", Печерський узвіз, 15, м. Київ, 01011

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ПІЩЕМАШ-СЕРВІС", вул. Привокзальна, 4, кв. 32, м. Дніпропетровськ, 49038

про стягнення 11 389 грн. 68 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Гордінська Н.П. - представник (дов. № б/н від 05.07.2013 року)

Борисюк К.В. - директор (паспорт КЕ 726337 від 11.07.1997 року)

Від відповідача: Дворний О.В. - представник (дов. № 12/08 від 12.08.2013 року)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА КОЛОР» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЩЕМАШ СЕРВІС» (далі-відповідач) про стягнення 11 389 грн. 68 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 10-12 від 24.02.2012 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.08.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 13.08.2013 року на 03.09.2013 року.

13.08.2013 року та 03.09.2013 року представник позивача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання та заяву про зміну розміру позовних вимог, в яких просить суд змінити ціну позову з 11 389 грн. 68 коп. на 8 964 грн. 59 коп., а саме просить стягнути: основну заборгованість у розмірі 8 020 грн. 00 коп., штрафні санкції (пеню) за період з 02.11.2012 року по 05.05.2013 року у сумі 609 грн. 73 коп., 3 % річних за період з 23.03.2012 року по 12.08.2013 року у сумі 334 грн. 86 коп.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА КОЛОР» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІЩЕМАШ-СЕРВІС» (покупець) було укладено договір поставки № 10-12 (а.с.10).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Пунктом 15.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (а.с.13).

На момент укладання цього договору, вартість товару у гривні складає 68 220,00 гривень, в тому числі ПДВ 11 370,00 гривень (пункт 6.2 договору).

Згідно з пунктами 7.1, 7.1.1 та 7.1.2 договору, розрахунки за поставлений Товар здійснюються покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Покупця наступним чином:

- 50% ціни договору - протягом трьох днів після підписання даного договору;

- 50% протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення Постачальником Покупця про готовність товару до відвантаження із заводу-виробника.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що товар повинен бути поставлений через 20 календарних днів після оплати згідно п.п. 7.1.1 цього договору.

Специфікацією до договору поставки № 10-12 від 24.02.2012 року сторони узгодили конкретний асортимент, кількість та ціну, що має передаватись постачальником (а.с.14).

Відповідач сплатив на користь позивача 50 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3532 від 28.02.2013 року (а.с.17).

Позивач поставив промислову пральну машину UCU060 відповідачу, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000031 від 23.03.2012 року на суму 68 220 грн. 00 коп. та довіреністю № 76 від 23.03.2012 року (а.с.18-19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково здійснив оплату прийнятого товару, що підтверджується платіжним дорученням № 3586 від 10.04.2012 року на суму 8 000 грн. 00 коп. (а.с.15).

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 2012/1 від 21.09.2012 року, в якій позивач вимагає сплатити грошові кошти за поставлений товар у розмірі 10 220 грн. (десять тисяч двісті двадцять грн.) в строк до 30.01.2013 року (а.с.21).

Відповідач частково здійснив оплату прийнятого товару, що підтверджується платіжним дорученням № 3961 від 02.11.2012 року на суму 2 200 грн. 00 коп. (а.с.16).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 8 020 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Станом на час розгляду справи доказів сплати від представників сторін не надійшло.

Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 8 020 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність:

- у разі порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 23.03.2012 року по 23.09.2013 року у сумі 774 грн. 88 коп.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 23.03.2012 року по 05.07.2013 року у сумі 394 грн.80 коп.

У ході судового розгляду, позивач надав клопотання та заяву про зміну позовних вимог, з яких вбачається що позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог з 11 389 грн. 68 коп. на 8 964 грн. 59 коп., а саме просить стягнути:

- основну заборгованість у розмірі 8 020 грн. 00 коп.;

- пеню за період з 02.11.2012 року по 05.05.2013 року у сумі 609 грн. 73 коп.;

- 3 % річних за період з 23.03.2012 року по 12.08.2013 року у сумі 334 грн. 86 коп.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 02.11.2012 року по 05.05.2013 року у сумі 609 грн. 73 коп. та 3 % річних за період з 23.03.2012 року по 12.08.2013 року у сумі 334 грн. 86 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЩЕМАШ СЕРВІС» (вул. Привокзальна, 4, кв. 32, м. Дніпропетровськ, 49038; код ЄДРПОУ 23073837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА КОЛОР» (Печерський узвіз, 15, м. Київ, 01011;код ЄДРПОУ 31812885) - 8 020 (вісім тисяч двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 609 (шістсот дев'ять) грн. 73 коп. пеню, 334 (триста тридцять чотири) грн. 86 коп. 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.09.2013 р

Суддя О.О. Ємельянова