Рішення

від 03.09.2013 по справі 904/5533/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.13р. Справа № 904/5533/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", юридична адреса: вул. Садова, буд. 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97530; поштова адреса: вул. Українська, 52, м. Запоріжжя, 69095

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт", вул. Конституційна, буд. 5-Г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50015

про стягнення 7 557 грн. 18 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Базіка О.І. - представник (дов. № 38/08-43Д-189 від 05.08.2013 року)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт" (далі-відповідач) про стягнення 7 557 грн. 18 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 145-12 від 07.11.2012 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.08.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 07.08.2013 року на 03.09.2013 року.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовими повідомленнями № 5003601229576 та № 5003601236319.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ферріт" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (постачальник) було укладено договір поставки № 145-12 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої, далі по тексту іменуються як продукція та/або товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за цим договором, вказуються в додатковій угоді або можуть узгоджуватися Сторонами при підписанні накладної і вказується в них (накладних).

Відповідно до умов договору, позивач поставив партію товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними:

- № РН-43-024993 від 31.12.2012 року на суму 4 780 грн. 50 коп.;

- № РН-43-024994 від 31.12.2012 року на суму 396 грн. 00 коп.;

- № РН-43-024998 від 31.12.2012 року на суму 1 269 грн. 30 коп. (а.с.14-16).

Покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі (пункт 2.9 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія - вимога № 38/08-43К/14-24 від 21.02.2013 року, в якій позивач вимагав негайно погасити заборгованість у розмірі 6 445 грн. 80 коп. (а.с.18).

Відповідач частково оплатив поставлений товар у сумі 500 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.03.2013 року (а.с.17).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 01.04.213 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 5 945 грн. 80 коп. (а.с.13).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на час розгляду справи доказів сплати від представників сторін не надійшло.

Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 5 945 грн. 80 коп.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п.п.2.9 цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів Покупець, крім того, зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості партії Продукції, оплата якої прострочена.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано:

- пеню за період з 08.01.2013 року по 31.05.2013 року у сумі 351 грн. 85 коп.;

- штраф у сумі 1 189 грн. 16 коп.;

- 3 % річних за період з 08.01.2013 року по 31.05.2013 року у сумі 70 грн. 37 коп.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 08.01.2013 року по 31.05.2013 року у сумі 351 грн. 85 коп., штрафу у сумі 1 189 грн. 16 коп. та 3 % річних за період з 08.01.2013 року по 31.05.2013 року у сумі 70 грн. 37 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферріт" (вул. Конституційна, буд. 5-Г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50015; код ЄДРПОУ 32974965; п/р 26008354452800 в АТ „УкрСиббанк"; МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська водочна компанія" (вул. Садова, буд. 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97530; код ЄДРПОУ: 36499654; п/р 2600316878 в АТ „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ; МФО 300335; п/р 2600716690 в КРД АТ „Райффайзен Банк Аваль", м. Сімферополь; МФО 324021) - 5 945 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 80 коп. основного боргу, 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 85 коп. пеню, 1 189 (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять) грн. 16 коп. штраф, 70 (сімдесят) грн. 37 коп. 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.09.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова