Рішення

від 04.09.2013 по справі 904/5469/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.13р. Справа № 904/5469/13

За позовом Мале колективне підприємство "Трубопроводбуд", бул. Комсомольський , 3, м. Маріуполь, 87536

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українська метало-профільна компанія", вул. Батумська, 11, м. Дніпропетровськ, 49000

про стягнення 35 757 грн. 80 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Мале колективне підприємство "Трубопроводбуд" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українська метало-профільна компанія" (далі-відповідач) про стягнення 35 757 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 06.08.2013 року на 13.08.2013 року та з 13.08.2013 року на 04.09.2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але 13.08.2013 року надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника та долучити до матеріалів справи витребувані документи.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, але 13.08.2013 року надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.05.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, між Малим колективним підприємством "Трубопроводбуд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українська метало-профільна компанія" (покупець) досягнуто домовленості щодо поставки „Рулона оцинкованого 0,90х1250" та „Рулона оцинкованого 1,15х1000".

На виконання укладеної домовленості між сторонами, позивач виставив відповідачу рахуноки-фактури, які знаходяться у матеріалах справи (а.с.8,11).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу партію товару, що підтверджується видатковими накладними:

- № ТР-02128 від 10.10.2011 року на суму 81 497 грн. 96 коп.;

- № ТР-02134 від 13.10.2011 року на суму 50 477 грн. 98 коп. (а.с.9,12).

Відповідач отримав товар по вищевказаним видатковим накладним на підставі довіреностей:

- № 129 від 10.10.2011 року;

- № 135 від 13.10.2011 року (а.с.10,13).

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію у сумі 98 975 грн. 94 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.21-28).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 33 000 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії № 99 від 31.10.2012 року та № 1 від 04.01.2013 року, в яких позивач вимагав у десятиденний строк сплатити заборгованість у розмірі 33 000 грн. (а.с.15,17).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем за поставлений товар у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу:

- 3 % річних за період з 27.10.2011 року по 01.03.2013 року у розмірі 1 949 грн. 00 коп.;

- інфляційні втрати за період з 27.10.2011 року по 01.03.2013 року у розмірі 808 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних за період з 27.10.2011 року по 01.03.2013 року у розмірі 1 949 грн. 00 коп. та інфляційних втрат за період з 27.10.2011 року по 01.03.2013 року у розмірі 808 грн. 80 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українська метало-профільна компанія" (вул. Батумська, 11, м. Дніпропетровськ, 49000; код ЄДРПОУ: 33422168; рахунок 26003011439601 в ПАО „Альфа-Банк" в м. Дніпропетровськ; МФО 300346) на користь Малого колективного підприємства "Трубопроводбуд" (бул. Комсомольський, 3, м. Маріуполь, Донецька область, 87536; код ЄДРПОУ: 13511179; рахунок 26004010142041 в ПАТ „ВТБ Банк"; МФО 321767) - 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 1 949 (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 00 коп. 3 % річних, 808 (вісімсот вісім) грн. 80 коп. інфляційних втрат та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.09.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова