Рішення

від 05.09.2013 по справі 910/15545/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/15545/13 05.09.13 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом                          Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» стягнення заборгованості у розмірі 42     909 гривень 88 копійок Представники: від Позивача: Козлова О.В. (представник за довіреністю); від Відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» (надалі також – «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (надалі також – «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 42     909 гривень 88 копійок. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 03 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» укладено усний договір на поставку продукції з куриці, а 15 жовтня 2013 року між вказаними сторонами укладено договір поставки № К-422. На виконання умов усного договору та Договору поставки з 03 жовтня 2012 року по 05 грудня 2012 року Позивач поставив на адресу магазину Відповідача продукцію з куриці на загальну суму 285     283 гривні 60 копійок. Згідно банківських виписок, Відповідач перерахував Позивачу грошові кошти в розмірі 245     283 гривні 60 копійок за поставлений товар. Тобто, за поставлену продукцію Відповідач в повному обсязі не розрахувався, що свідчить про порушення строків оплати за поставлену продукцію. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію складає 40     000 гривень 00 копійок. Крім того, враховуючи порушення строків оплати за поставлену продукцію з боку Відповідача, Позивач просить Суд стягнути з останнього 2     909 гривень 88 копійок пені. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15545/13, розгляд справи призначено на 05.09.2013 року. 02 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.08.2013 року, Заяву на підтвердження того, що в провадженні Господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; оригінал Доручення від 02.09.2013 року про представлення інтересів ТОВ «Іваком продукт» у Господарському суді м. Києва; копію Акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.12.2012 року між Позивачем та Відповідачем; копію Акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.04.2013  року між Позивачем та Відповідачем; оригінал довідки КВ АТ «Укрінбанк» від 17.05.2013 року № 2/17/05/2013; копію Довідки з ЄДРПОУ на Відповідача; копію свідоцтва про реєстрацію Позивача; копію Довідки з ЄДРПОУ на Позивача; копію Протоколу № 1 зборів учасників Позивача; копію Статуту Позивача. В судовому засіданні 05.09.2013 року представник Позивача підтримав вимоги, доводи позовної заяви та надав суду оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Відповідача та копії банківських виписок по особовому рахунку Позивача. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21 серпня 2013 року. За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 05 вересня 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. У судовому засіданні 05 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -        ВСТАНОВИВ: 03 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» укладено усний договір на поставку продукції з куриці, відповідно до якого Позивачем поставлено Відповідачу з 03 жовтня 2012 року по 13 жовтня 2012 року продукцію з куриці, що підтверджується Видатковими накладними № ЗОТ-006334 від 03 жовтня 2012 року, № ЗОТ-006390 від 05 жовтня 2012 року; № ЗОТ-006443 від 08 жовтня 2012 року, № ЗОТ-006516 від 10 жовтня 2012 року та № ЗОТ-006593 від 13 жовтня 2012 року. Також, 15 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» («Покупець») укладено Договір поставки № К-422 (надалі - Договір). Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати Товар за ціною  та в асортименті, погоджених сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору і в кількості, передбаченій Замовленнями на Товар. Пунктом 4.3. Договору визначено, що Покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з дати поставки Товару. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов усного договору та Договору поставки з 03 жовтня 2012 року по 05 грудня 2012 року Позивач поставив на адресу магазину Відповідача продукцію з куриці на загальну суму 285     283 гривні 60 копійок. Згідно банківських виписок, Відповідач перерахував Позивачу грошові кошти в розмірі 245     283 гривні 60 копійок за поставлений товар. Тобто, за поставлену продукцію Відповідач в повному обсязі не розрахувався, що свідчить про порушення строків оплати за поставлену продукцію. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію складає 40     000 гривень 00 копійок. Крім того, враховуючи порушення строків оплати за поставлену продукцію з боку Відповідача, Позивач просить Суд стягнути з останнього 2     909 гривень 88 копійок пені. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Внаслідок укладення усного Договору на поставку продукції з куриці та Договору № К-422 між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України). Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договорами підтверджується матеріалами справи, а саме: Видатковими накладними. Також, Суд звертає увагу, що в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 16 квітня 2013 року між Позивачем та Відповідачем, скріпленому підписами представників сторін та печатками Товариств, зазначено, що на 16 квітня 2013 року заборгованість на користь Позивача складає 43     378 гривень 30 копійок. Відповідно до Довідки № 2/17/05/2013 від 17 травня 2013 року та копій банківських виписок по особовому рахунку Позивача, наданих КФ АТ «Укрінбанк», за період з 03.10.2012 року по 16.05.2013 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» надійшло 245     283 гривні 60 копійок. Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої  зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення     40     000 гривень 00 копійок – суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України). Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» про стягнення 2     909 гривень 88 копійок пені підлягають задоволенню. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -        В И Р І Ш И В: 1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» - задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12; код ЄДРПОУ 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34487830) 42     909 (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень 88 копійок, з яких: 40     000 гривень 00 копійок – сума основної заборгованості, 2     909 гривень 88 копійок пені. 3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12; код ЄДРПОУ 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваком продукт» (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34487830) 1     720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору. 4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06 вересня 2013 року. Суддя                                                                                                    О.В. Чинчин