cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14164/13 04.09.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція журналу "Дніпро"
до Приватного підприємства "Майстер Студіо Груп"
про стягнення 168 517,26 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: Колісник О.Ю. за довіреністю б/н від 22.07.2013 р.;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція журналу "Дніпро" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Майстер Студіо Груп" (далі - відповідач) про стягнення 168 517,26 грн. попередньої оплати. Також, просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між сторонами було укладено Договір на виконання поліграфічних робіт № Е-4/173 від 25.07.2012 р., за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання по виконанню поліграфічних робіт з виготовлення друкованої продукції визначеної у Специфікаціях (Додатках до Договору) та поставки зазначеної продукції після здійснення її передплати позивачем. На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 350 000,00 грн. згідно з Специфікацією № 1 від 25.07.2012 р. та 560 000,00 грн. згідно з Специфікацією № 2 від 17.09.2012 р., в свою чергу відповідач виконав поліграфічні роботи та поставив продукції на загальну суму у розмірі 741 482,74 грн., однак, так і не виконав роботи та не допоставив продукцію на суму 168 517,26 грн. Оскільки відповідач не відреагував також на претензію, надіслану позивачем, останній вирішив звернутись до суду з позовом про стягнення попередньої оплати з метою захисту власних прав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14164/13 та призначено її до розгляду на 13.08.2013 р.
Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2013 р. подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/14164/13 від 26.07.2013 р., позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 13.08.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/14164/13 від 26.07.2013 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.09.2013 р.
Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2013 р. позов підтримав в повному обсязі, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 04.09.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 04.09.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25.07.2012 р. між відповідачем (далі - виконавець) та позивачем (далі - замовник) було укладено Договір на виконання поліграфічних робіт № Е-4/173, відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується прийняти на себе зобов'язання по виконанню поліграфічних робіт з виготовлення друкованої продукції замовника, а замовник зобов'язався оплатити та прийняти готову друковану продукцію.
Згідно з п. 1.2. Договору, замовлення виконується виконавцем відповідно до погодженого між сторонами відповідної Специфікації технічного завдання на замовлення, норм витрат паперу та редакційних матеріалів замовника.
Відповідно до п. 1.3. Договору, виконавець може надавати замовнику додаткові поліграфічні роботи та інші послуги за домовленістю сторін.
Згідно з п. 2.1. Договору, у разі досягнення згоди з приводу виготовлення замовлення сторони формують та затверджують відповідні Специфікації, в яких визначено тираж, кількість паперу, строки надання редакційного матеріалу, строки виконання поліграфічних робіт, вартість робіт, місце доставки тиражу, порядок розрахунків та інше. Виконавець приступає до виконання робіт по виготовленню відповідного тиражу замовлення тільки після затвердження сторонами відповідної Специфікації, надання замовником редакційних матеріалів, отримання від замовника передплати яка визначена Специфікацією.
Відповідно до п. 2.2. Договору, поліграфічні роботи по виготовленню тиражів замовлення здійснюються виконавцем у строки, визначені сторонами у відповідній Специфікації.
Згідно із п. 4.4. Договору, за домовленістю сторін замовник має право здійснити 100 % попередню оплату поліграфічних робіт з виготовлення декількох тиражів замовлення.
Відповідно до п. 7.1. Договору, він вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2012 р.
Сторонами було підписано Специфікацію № 1 (Додаток до Договору № 4) від 25.07.2012 р., відповідно до умов якої визначено, що тиражем замовлення є 4 000 примірників; строк виконання поліграфічних робіт: з 27.07.2012 р. по 14.08.2012 р.; дата доставки готового тиражу: 15.08.2012 р.; загальна вартість даної Специфікації становить 350 000,00 грн. та оплачується замовником шляхом перерахування даної суми у розмірі 100 % на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами даної специфікації та Специфікацію № 2 (Додаток до Договору № 5) від 17.09.2012 р., відповідно до умов якої визначено, що тиражем замовлення є 16 000 примірників; строк виконання поліграфічних робіт: з 17.09.2012 р. по 10.10.2012 р.; виконавець має право поставляти тираж частинами, з обов'язковим завчасним попередженням замовника про дату та час доставки. Кінцева дата доставки готового тиражу: 11.10.2012 р.; загальна вартість даної Специфікації становить 560 000,00 грн.
На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у якості передплати за виконання поліграфічних робіт з виготовлення друкованої продукції на загальну суму 910 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 323 від 26.07.2012 р. на суму 105 000,00 грн., № 327 від 27.07.2012 р. на суму 75 000,00 грн., № 328 від 30.07.2012 р. на суму 170 000,00 грн., № 432 від 19.09.2012 р. на суму 260 000,00 грн., № 546 від 05.12.2012 р. на суму 300 000,00 грн.
При цьому, відповідачем виконано поліграфічні роботи з виготовлення друкованої продукції та поставлено її на загальну суму 741 482,74 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-1-00069 від 04.09.2012 р. на суму 104 990,74 грн., № РН-1-00070 від 04.09.2012 р. на суму 76 500,00 грн., № РН-1-00081 від 09.10.2012 р. на суму 34 992,00 грн., № РН-1-00093 від 17.12.2012 р. на суму 525 000,00 грн.
Оскільки в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем так і не було в подальшому виготовлено та поставлено замовлену позивачем продукцію на суму 168 517,26 грн. та в зв'язку з закінченням 31.12.2012 р. строку дії самого Договору, позивач звернувся до відповідача Листом вих. № 21 від 01.07.2013 р. з вимогою, якою просив у строк в 7 днів з дати отримання цього листа перерахувати суму попередньої оплати у розмірі 168 517,26 грн. на його поточний рахунок.
Так, як вказана вимога була залишена без задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем Договір є змішаним та поєднує в собі договір поставки і договір підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як зазначалось вище, умовами Специфікації № 1 (Додаток до Договору № 4) від 25.07.2012 р. та Специфікації № 2 (додаток до Договору № 5) від 17.09.2012 р. визначено строк виконання поліграфічних робіт: з 27.07.2012 р. по 14.08.2012 р.; дата доставки готового тиражу: 15.08.2012 р. та строк виконання поліграфічних робіт: з 17.09.2012 р. по 10.10.2012 р.; кінцева дата доставки готового тиражу: 11.10.2012 р. відповідно. При цьому, умовою виготовлення та поставки визначеної Специфікаціями продукції є її попередня оплата.
Водночас, суд враховує, що станом на момент розгляду справи спірний Договір припинив свою дію 31.12.2012 р., таким чином, відповідач вважається таким, що не виконав зобов'язання за спірним Договором у строк.
В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судом встановлено, що відповідачем у визначені Специфікаціями строки, як і на момент розгляду даного спору по суті, не здійснено поставку оплаченого позивачем товару на суму 168 517,26 грн., а відповідно позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати.
Так, згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Також, відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому, як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України № 3-127гс11 від 28.11.2011 р., умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виготовлення та поставки ним визначеної сторонами продукції на суму 168 517,26 грн. згідно з умовами укладеного між ними Договору та у відповідності з приписами чинного законодавства, що регулює договірні зобов'язальні відносини.
Також, відповідачем не доведено існування обставин, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні відповідного зобов'язання, як то форс-мажорних обставин, що завадили виготовити та здійснити поставку продукції до порту України (надзвичайної і непереборної за наявних умов сили, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань з виготовлення та поставки продукції, внаслідок чого таке зобов'язання втратило для позивача господарський інтерес, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Майстер Студіо Груп» (01033, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Василя Яна, будинок 3/5, код ЄДРПОУ 37034653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Дніпро» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Герцена, будинок 17-25, офіс № 93, код ЄДРПОУ 04788232) 168 517 (сто шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 26 коп. попередньої оплати та 3 370 (три тисячі триста сімдесят) грн. 35 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.09.2013 р.
Суддя В.С. Ломака
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2013 |
Оприлюднено | 10.09.2013 |
Номер документу | 33361734 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ломака В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні