Рішення

від 04.09.2013 по справі 910/15537/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15537/13 04.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРУМ АГРО» стягнення заборгованості у розмірі 91 700 гривень 00 копійок

Представники:

від Позивача: Александровіч В.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРУМ АГРО» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 91 700 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРУМ АГРО» укладено Договір поставки № 92, предметом якого являється поставка картоплі столової на умовах самовивозу із складу Позивача. 30 квітня 2013 року Позивачем була передана., а Відповідачем прийнята картопля на загальну суму 91 700 гривень 00 копійок. Однак, Відповідач не виконав взяті зобов'язання щодо сплати грошових коштів за поставлений товар. Таким чином, станом на 07 серпня 2013 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 91 700 гривень 00 копійок

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15537/13, розгляд справи призначено на 04.09.2013 року.

В судовому засіданні 04.09.2013 року представник Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, надав суду додаткові документи до матеріалів справи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21 серпня 2013 року.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 04 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРУМ АГРО» («Покупець») укладено Договір поставки № 92 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що на умовах та в період дії договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію - картоплю столову, а Покупець прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру, ціни, кількість продукції, що постачається в рамках Договору, визначаються видатковими накладними (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються протягом 14 календарних днів з моменту поставки кожної партії. Усі розрахунки передбачені договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Як вбачається з Рахунків-фактури № 23 від 30 квітня 2013 року, № 18043 від 18 квітня 2013 року, Накладних № 23 від 30 квітня 2013 року, № 3004 від 30 квітня 2013 року, Податкових накладних № 60/2 та № 61/2 від 30 квітня 2013 року, Позивач поставив Відповідачу картоплю на загальну суму 91 700 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не виконав, взяті зобов'язання щодо сплати грошових коштів за поставлений товар. Таким чином, станом на 07 серпня 2013 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 91 700 гривень 00 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки № 92 між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується матеріалами справи, а саме: Рахунками-фактури № 23 від 30 квітня 2013 року, № 18043 від 18 квітня 2013 року, Накладними № 23 від 30 квітня 2013 року, № 3004 від 30 квітня 2013 року, Податковими накладними № 60/2 та № 61/2 від 30 квітня 2013 року.

Однак, Відповідачем до матеріалів справи не додано належних доказів на підтвердження сплати грошових коштів на рахунок Позивача за поставлений товар, відповідно до зазначених Накладних та рахунків-фактури.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання за вказаним Договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРУМ АГРО» про стягнення заборгованості у розмірі 91 700 гривень 00 копійок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРУМ АГРО» (04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 11, код ЄДРПОУ 37819336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» (42142, Сумська область, Недригайлівський р-н, с. Сакуниха, вул. Рябова, 105, код ЄДРПОУ 32807457) 91 700 (дев'яносто одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРУМ АГРО» (04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 11, код ЄДРПОУ 37819336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК» (42142, Сумська область, Недригайлівський р-н, с. Сакуниха, вул. Рябова, 105, код ЄДРПОУ 32807457) 1 834 (одну тисячу вісімсот тридцять чотири) гривні 00 копійок судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин