Рішення

від 04.09.2013 по справі 910/14232/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14232/13 04.09.13

За позовом Приватного підприємства "Група Елам"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) "Кінотеатр "Ленінград"

про стягнення 7 500,00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Настиченко В.А. за довіреністю № 1 від 12.08.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні присутній вільний слухач: Деркач В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Група Елам" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Кінотеатр "Ленінград" (далі - відповідач) про стягнення 8 000,00 грн. основного боргу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання послуг щодо охорони об'єкту № 64 від 01.04.2012 р., ним було надано в період з квітня 2012 року по грудень 2012 року відповідачу послуги, які відповідач в строк, визначений Договором повністю не оплатив. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14232/13 та призначено її до розгляду на 13.08.2013 р.

Представник позивача 13.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/14232/13 від 29.07.2013 р., в судовому засіданні 13.08.2013 р. позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/14232/13 від 29.07.2013 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.09.2013 р.

22.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він зазначає, що відповідно до банківських виписок сума основного боргу за надані послуги станом на 26.07.2013 р. складала 7 500,00 грн., у зв'язку з чим просить, враховуючи погашення відповідачем після порушення провадження у даній справі заборгованості на суму 500,00 грн., стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 7 500,00 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

В судовому засіданні 04.09.2013 р. представником позивача підтримано подану ним заяву про зменшення розміру позовних вимог. Позов підтримано з урахуванням зазначеної заяви.

У судовому засіданні 04.09.2013 р. судом було прийнято до розгляду подану позивачем 22.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в редакції зазначеної заяви. Відповідно має місце нова ціна позову.

Представник відповідача у судове засідання 04.09.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 04.09.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2012 р. між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено Договір про надання послуг щодо охорони об'єкту № 64, відповідно до п. 1.1. якого, предметом Договору є надання послуг щодо охорони персоналу замовника, та майна яке знаходиться в охоронюваному (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно акту передання-приймання під охорону) здане під охорону, розташованого за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна, 7.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього Договору складає 4 000,00 грн. за один місяць охорони.

Відповідно до п. 4.2. Договору, замовник оплачує послуги виконавця авансом за перший місяць охорони в повному обсязі до моменту виставлення постів охорони, та за наступні місяці - авансом не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі рахунку даного Договору.

Згідно з п. 4.2.1. Договору, послуги за цим Договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.5. Договору, остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом 10 банківських днів з моменту розірвання або закінчення цього Договору.

Згідно із умовами Додаткової угоди № 1 від 29.12.2012 р. до Договору, пункт 7.1. статті 7 викладено у такій редакції «Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Термін дії Договору з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, але, в будь-якому випадку, до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Так, позивачем надано відповідачу послуги за період з квітня 2012 року по грудень 2012 року на загальну суму 36 000,00 грн., що підтверджується наступними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000026 від 30.04.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000035 від 31.05.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000044 від 30.06.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000054 від 31.07.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000063 від 31.08.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000071 від 30.09.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000078 від 31.10.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000085 від 30.11.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-0000095 від 31.12.2012 р. на суму 4 000, 00 грн.

В свою чергу, відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги на суму 28 500,00 грн., а саме: 14.06.2012 р. - 2 000,00 грн., 19.06.2012 р. - 2 000,00 грн., 13.08.2012 р. - 4 000,00 грн., 11.10.2012 р. - 2 000,00 грн., 23.10.2012 р. - 2 000,00 грн., 15.11.2012 р. - 2 000,00 грн., 19.11.2012 р. - 4 000,00 грн., 08.01.2013 р. - 4 000,00 грн., 11.02.2013 р. - 4 000,00 грн., 14.06.2013 р. - 1 000,00 грн., 17.06.2013 р. - 1 000,00 грн., 26.07.2013 р. - 500,00 грн.

Проте, оскільки відповідач так і не провів остаточний розрахунок з позивачем на суму 7 500,00 грн., останній вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона -(виконавець) зобов'язується за завданнями другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони встановили, що розрахунки за договором проводяться шляхом сплати авансу не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі рахунку даного Договору. Крім того, пунктом 4.5. Договору визначено, що остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом 10 банківських днів з моменту розірвання або закінчення цього Договору.

До матеріалів справи долучені підписані сторонами акти, що в тому числі засвідчує отримання відповідачем послуг та відповідно початок перебігу строку з їх оплати. При цьому, строк дії Договору закінчився 31.12.2012 р., що зумовлює необхідність проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повної їх вартості, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, судом враховано положення п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому наголошено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Ленінград» (02105, м. Київ, Дніпровський район, проспект Гагаріна, будинок 7, код ЄДРПОУ 02408053) на користь Приватного підприємства «Група Елам» (02232, м. Київ, Деснянський район, вулиця Цвєтаєвої, будинок 16-А, квартира 113, код ЄДРПОУ 34972839) 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя В.С. Ломака