Рішення

від 09.09.2013 по справі 913/2118/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 вересня 2013 року Справа № 913/2118/13

Провадження №5/913/2118/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркинг +», м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй», м. Луганськ

про стягнення 602 492 грн. 82 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

Від позивача - представник не прибув;

Від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 25.06.2010 № 25/06-1 в сумі 154202 грн. 61 коп., пені в сумі 11917 грн. 96 коп., інфляційних втрат в сумі 9252 грн. 15 коп. та товарного кредиту в сумі 427120 грн. 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений товар у сумі 17 558 грн. 47 коп. відповідно до договору поставки № 18 від 05.01.2012. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі

2 608 грн. 01 коп. та 3% річних в сумі 591 грн. 88 коп.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Разом з тим, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, а якій він підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Паркинг+», як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй», як покупцем, 25.06.2010 укладено договір поставки № 25/06-1 (далі - Договір).

Згідно із предметом даного договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупця асфальтобетонні суміші, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

За умовами п. 3.1 договору покупець сплачує вартість партії товару в наступному порядку:

- після подачі замовлення та рахунку на поставку товару покупець протягом 2х банківських днів зобов'язаний внести на розрахунковий рахунок постачальника авансовій платіж в розмірі 30% від вартості партії товару, вказаному в рахунку;

- остаточний розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту фактичної поставки товару.

Положеннями п. 3.6 договору у разі якщо оплата за фактично поставлений товар не здійснена покупцем в порядку п. 3.1 договору протягом 30ти календарний днів постачальник виставляє покупцю користування товарним кредитом, при цьому товарний кредит розраховується за наступною формулою:

С(т.к.) = Дз*Кт.к/365, де

С(т.к.) - сума товарного кредиту;

Дз - кредиторська заборгованість покупця перед постачальником на момент оплати;

Кт.к - кількість днів користування покупцем товарним кредитом.

Продавець виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме, покупцю було відпущено товар на загальну суму 214 202 грн. 61 коп.

При цьому, відповідачем було здійснено часткову оплату 17.08.2010 в сумі 60000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 17.08.2010 (а.с.82-84).

На день звернення із позовом до суду заборгованість за поставлений товар, переданий за накладними з № 4516 від 26.07.2010 по № 7166 від 20.06.2010 (а.с. 22-56), складала 154202 грн. 61 коп.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору за ним утворився борг.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В статті 694 Цивільного кодексу України встановлена можливість продажу товару в кредит.

Так, в частині першій вказаної статті зазначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

При цьому, договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

За таких обставин обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за отримані товари в сумі 154202 грн. 61 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат у сумі 9252 грн. 15 коп. за період з жовтня 2010 року по квітень 2013 року, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, задовольняється повністю, оскільки обґрунтований розмір є більшим, ніж заявлено до стягнення.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягненню товарного кредиту в сумі 427120 грн. 10 коп. за період з 25.10.2010 по 31.07.2013 слід зазначити наступне.

Положеннями п. 3.6 договору у разі якщо оплата за фактично поставлений товар не здійснена покупцем в порядку п. 3.1 договору протягом 30ти календарний днів постачальник виставляє покупцю користування товарним кредитом, при цьому товарний кредит розраховується за наступною формулою:

С(т.к.) = Дз*Кт.к/365, де

С(т.к.) - сума товарного кредиту;

Дз - кредиторська заборгованість покупця перед постачальником на момент оплати;

Кт.к - кількість днів користування покупцем товарним кредитом.

Так, позивач нарахував товарний кредит на суму боргу 154202 грн. 61 коп. за період з 25.10.2010. Проте, обґрунтований період нарахування розпочинається з 28.10.2010, оскільки вказаний розмір заборгованості утворився на 27.09.2010, прострочення виконання якого розпочалося лише з 28.09.2010. Тому, нарахування товарного кредиту на борг в сумі 154202 грн. 61 коп. розпочинається лише через 30 календарних днів (відповідно до умов п. 3.6 договору), а саме 28.10.2010.

Враховуючи вказане, до стягнення належить товарний кредит в сумі 425852 грн. 69 коп. за період з 28.10.2010 по 31.07.2013, що і підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано пеню в сумі 11917 грн. 96 коп. за період з 27.09.2010 по 27.09.2011 на підставі п. 5.2 договору, відповідно до якого у разі порушення покупцем строків виконання грошових зобов'язань, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем до стягнення заявлена пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором з урахуванням положень чинного законодавства щодо її максимального розміру.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем при розрахунку не прийнято до уваги, що, наприклад, пеня на борг за накладною від 26.07.2010 № 4516 в сумі 5055 грн. 67 коп. має нараховуватися з 03.08.2010 по 03.02.2011.

Тому, судом здійснено перерахунок пені за кожною накладною окремо, на підставі яких заявлено до стягнення борг, приймаючи до уваги належний період нарахування пені та період, за яких нараховує пеню позивач.

Дата та № видаткової накладноїПеріод розрахунку пеніСума до сплати, грн.Сума пені, грн. 26.07.2010 № 4516 27.09.2010 03.02.2011 5055,67 279.10 27.07.2010 № 4579 27.09.2010 04.02.2011 3300,48 183,61 28.07.2010 № 4638 27.09.2010 05.02.2011 3306,11 185,32 28.07.2010 № 4642 27.09.2010 05.02.2011 412,32 23,11 02.08.2010 № 4791 27.09.2010 10.02.2011 1892,76 110,12 09.08.2010 № 5048 27.09.2010 17.02.2011 6229,07 380,91 10.08.2010 № 5089 27.09.2010 18.02.2011 5740,56 353,48 10.08.2010 № 5107 27.09.2010 18.02.2011 5865,08 361,14 11.08.2010 № 5137 27.09.2010 19.02.2011 6275,56 389,08 11.08.2010 № 5139 27.09.2010 19.02.2011 3366,89 208,75 11.08.2010 № 5157 27.09.2010 19.02.2011 4650,97 288,36 12.08.2010 № 5187 27.09.2010 20.02.2011 5796,59 361,85 16.08.2010 № 5337 27.09.2010 24.02.2011 3387,05 217,19 16.08.2010 № 5333 27.09.2010 24.02.2011 6401,74 410,50 16.08.2010 № 5316 27.09.2010 24.02.2011 6089,62 390,49 16.08.2010 № 5311 27.09.2010 24.02.2011 3667,24 235,16 17.08.2010 № 5408 27.09.2010 25.02.2011 3493,06 225,47 17.08.2010 № 5383 27.09.2010 25.02.2011 6076,33 392,21 17.08.2010 № 5377 27.09.2010 25.02.2011 2801,80 180,85 18.08.2010 № 5476 27.09.2010 26.02.2011 4449,34 289,09 18.08.2010 № 5475 27.09.2010 26.02.2011 5166,54 335,68 19.08.2010 № 5541 27.09.2010 27.02.2011 2437,18 159,37 21.08.2010 № 5640 27.09.2010 28.02.2011 3267,28 215,06 26.08.2010 № 5765 27.09.2010 03.03.2011 618,48 41,50 26.08.2010 № 5754 27.09.2010 03.03.2011 5012,09 336,29 27.08.2010 № 5876 27.09.2010 04.03.2011 5545,07 374,41 28.08.2010 № 5852 27.09.2010 04.03.2011 1932,47 130,48 01.09.2010 № 6044 27.09.2010 09.03.2011 6481,42 451,39 02.09.2010 № 6113 27.09.2010 10.03.2011 3426,65 240,10 03.09.2010 № 6144 27.09.2010 10.03.2011 6344,50 447,247 04.09.2010 № 6221 27.09.2010 11.03.2011 6226,20 438,90 07.09.2010 № 6319 27.09.2010 15.03.2011 3450,68 249,11 14.09.2010 № 6755 27.09.2010 22.03.2011 6746,42 507,09 17.09.2010 № 7047 27.09.2010 27.03.2011 7018,60 542,45 20.09.2010 № 7166 28.09.2010 27.03.2011 1063,37 81,73 ИТОГО 10016 грн. 60 коп. При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Позовна заява подана позивачем до суду 06.08.2013 (відповідно до поштового штемпеля на конверті), тобто після спливу строку позовної давності відносно вимог по стягненню пені за визначений позивачем період.

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено наступне:

- заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності;

- позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення;

- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем заяви про застосування строків позовної давності подано не було, строк позовної давності судом не застосовується.

Так, суд визнає обґрунтованою пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та розраховану за кожною накладною окремо в межах 6 місяців від дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконано, у сумі 10016 грн. 60 коп.

Таким чином, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг в сумі 154202 грн. 61 коп., проценти за користування товарним кредитом в сумі

425852 грн. 69 коп., пеня в сумі 10061 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 9252 грн. 15 коп. (Всього - 599324 грн. 05 коп. ) В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволених вимог у складі:

11986 грн. 48 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркинг +» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» про стягнення 602 492 грн. 82 коп . задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» , м. Луганськ, вул. Советська, б. 62, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35844690, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркинг +», м. Харків, вул. Артема, б.2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32868719: борг у сумі 154202 грн. 61 коп., проценти за користування товарним кредитом в сумі 425852 грн. 69 коп., пеня в сумі 10061 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 9252 грн. 15 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 11986 грн. 48 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 09.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 10.09.2013.

Суддя С.В.Вінніков

Згідно із оригіналом

Помічник судді К.С.Гуленко

10.09.2013