Рішення

від 04.09.2013 по справі 914/3000/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2013 р. Справа № 914/3000/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача Приватного підприємства "Вітер Плюс", м. Пустомити Львівської області

про стягнення 5 699,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Бекерська О.І. - юрисконсульт (довіреність б/н від 03.09.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено ЛКП "Львівтеплоенерго" до ПП "Любе-СЕРВІС" про стягнення 5 699,61 грн., з яких 5 474,80 грн. основного боргу, 173,26 грн. пені, 0,86 грн. інфляційних втрат та 50,69 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 05.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.08.2013р. Ухвалою суду від 21.08.2013р. розгляд справи відкладено на 04.09.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі суду. Ухвалою суду від 21.08.2013р. змінено назву відповідача у справі з Приватного підприємства "Любе-СЕРВІС" (81110, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66, код ЄДРПОУ 22420234) на Приватне підприємство "Вітер Плюс" (81110, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66, код ЄДРПОУ 22420234).

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Станом на 04.09.2013р. від відповідача не повернулись поштові повідомлення про вручення йому ухвал суду від 05.08.2013р. та від 21.08.2013р. або поштові конверти без вручення їх адресату. Дані ухвали надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 81110, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.07.2013р. суду невідомо.

Станом на 04.09.2013р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.10.2008р. між ПП "Любе-СЕРВІС" (споживач) та ЛКП "Львівтеплоенерго" (теплопостачальна організація) укладено договір №4307/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.07.2013р. долученої позивачем до матеріалів справи, відбулася зміна найменування відповідача, а саме: Приватне підприємство "Любе-СЕРВІС" (81110, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66, код ЄДРПОУ 22420234) перейменоване у Приватне підприємство "Вітер Плюс" (81110, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66, код ЄДРПОУ 22420234). Місцезнаходження та код ЄДРПОУ юридичної особи залишилися незмінними.

Згідно з п.3.2.2 договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Відповідно до п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження (п.6.3. договору).

Згідно із п.10.1. договору, він набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2009р.

Відповідно до п.10.4. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У зв'язку з несплатою відповідачем спожитої теплової енергії в гарячій воді, у нього наявна заборгованість в сумі 5 478,80 грн. за період з 01.05.2012р. по 30.04.2013р. Відтак, основний борг, який позивач просить стягнути на його користь з відповідача за спожиту теплову енергію становить 5 478,80 грн.

Відповідно до п.7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. В силу цього положення позивач за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань здійснив нарахування пені відповідачу в сумі 173,26 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 50,69 грн. та 0,86 грн. інфляційних втрат.

Отже, загальна сума заборгованості становить 5 699,61 грн., з яких 5 474,80 грн. основного боргу, 173,26 грн. пені, 0,86 грн. інфляційних втрат та 50,69 грн. 3 % річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Любе-СЕРВІС" та ЛКП "Львівтеплоенерго" укладено договір №4307/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

На виконання умов договору №4307/А ЛКП "Львівтеплоенерго" здійснило поставку ТзОВ "ЖЕК-Агро" теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.6.3 договору споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

В порушення вищенаведених положень договору та закону, відповідач не здійснив оплати за спожиту теплову енергію, таким чином, у сукупності заборгованість відповідача станом на день розгляду справи судом (04.09.2013р.) становить 5 474,80 грн. за період з 01.05.2012р. по 30.04.2013р.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження погашення ним основного боргу в сумі 5 474,80 грн. за договором №4307/А від 01.10.2018р.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за спожиту теплову енергію у виді гарячої води в сумі 5 474,80 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 0,86 грн. інфляційних втрат та 50,69 грн. 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

В силу вищенаведених положень, нарахована позивачем пеня у сумі 173,26 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №6993 від 25.07.2013р. покладається на відповідача і підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1 720,50 грн.

Керуючись ст.ст.24, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 11,15, 16, 525, 526, 530, 549, 625, 627, 629, 714 ЦК України, ст.ст.174, 230-232, 275 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вітер Плюс" (81110, Львівська область, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66, код ЄДРПОУ 22420234) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул. Д.Апостола,буд. 1; код ЄДРПОУ 07638027) основний борг в сумі 5 474,80 грн., пеню у розмірі 173,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 0,86 грн., 3% річних у розмірі 50,69 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 09.09.2013р.

Суддя Петрашко М.М.