Рішення

від 02.09.2013 по справі 905/5022/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.2013 Справа № 905/5022/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шабановій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Диск Бетон», м. Донецьк

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп», м. Донецьк

про стягнення 29 775,94грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Ганушевич В.О. - представник по довіреності б/н від 20.06.13

від відповідача - Степанченко О.А. - представник по довіреності №12 від 02.09.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Диск Бетон», м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп», м. Донецьк суми основного боргу у розмірі 29 500грн., пені у розмірі 1 895,27грн. та 3% річних у розмірі 380,67грн. (Усього 31 755,94грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару №08-13ДБ від 03.01.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації №01, копію замовлення на 04.01.2013р., копії видаткових накладних №23 від 04.01.2013р., №31 від 04.01.2013р., копію довіреності №3 від 04.01.2013р., копії банківських виписок, копію претензії вих.№45 від 13.02.2013р., копію відповіді на претензію вих.№28 від 28.02.2013р., копію листа вих.№28 від 28.02.2013р.

29 липня 2013р. через канцелярію суду від позивача, у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог вих.№174 від 29.07.13, на підставі ст.22 ГПК України з підстав здійснення відповідачем 27.06.2013р. часткової оплати боргу у розмірі 2000грн. Також на виконання вимог суду пояснив, що у позовній заяві припущено помилку у зазначені дати підписання договору поставки товару №08-13 ДБ. Вірною датою підписання просить вважати 03.01.23013р. На підставі викладеного, наполягає на стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп» суми основного боргу у розмірі 27 500грн., пені у розмірі 1 895,27грн. та 3% річних у розмірі 380,67грн. (Усього 29 775,94грн.). Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.09.2013р. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.09.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

03 січня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Диск Бетон», м.Донецьк далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп», м. Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір поставки товару №08-13ДБ, згідно умов якого Постачальник зобов"язався передати у власність покупця в порядку та на умовах, передбачених даним договором, товарний бетон та іншу продукцію, яка виробляється ТОВ «Диск Бетон», а покупець зобов»язався прийняти її та оплатити у розмірі, порядку та в строки, обумовлені даним договором.

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація №01.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до пункту 4.1 договору поставка кожної конкретної партії товару здійснюється постачальником після узгодження остаточної заявки, переданої покупцем та прийнятої постачальником.

Оплата за товар здійснюється покупцем у вигляді 50% передплати кожної конкретної партії товару на підставі рахунку, виставленого постачальником на адресу покупця відповідно до цін, визначених в специфікації до договору, що діє у відповідний період поставки товару. Остаточні взаєморозрахунки за договором провадяться між сторонами згідно фактично отриманому покупцем товару, що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними та/або видатковими накладними на отриманий покупцем товар, протягом 7 (семи) календарних днів (5.3, 5.8 договору).

Пунктом 9.5 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2013р., а в частині взаєморозрахунків сторін до повного їх виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки товару №08-13ДБ від 03.01.2013р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Станом на 04.01.2013р. відповідач звернувся до позивача з замовленням щодо поставки цементу на будівельний об»єкт та здійснив попередню оплату у розмірі 23 000грн., що підтверджується банківською випискою від 04.01.2013р.

В свою чергу у відповідності до вищевказаної специфікації, на виконання умов Договору за видатковими накладними №23 від 04.01.2013р., №31 від 04.01.2013р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала цемент на загальну суму 54 827,50грн.

Поставлена згідно означених накладних продукція на підставі довіреності №3 від 04.01.2013р. з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останнього на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також містять відомості про фактичне її отримання. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

Частково продукція була оплачена відповідачем у розмірі 4 327,50грн., про що свідчать банківські виписки.

Крім того, у відповідача виникло зобов»язання по сплаті роботи техніки понад 60 хвилин на будмайданчику у розмірі 40грн., що передбачено специфікацією №1 до договору.

Вказана сума оплачена відповідачем, що підтверджується банківською випискою.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№45 від 13.02.2013р. про оплату вартості поставленої продукції в сумі 31 867,50грн.

В свою чергу, відповідач у відповіді на вищевказану претензію вих.№28 від 28.02.2013р., підтвердив наявність заборгованості у сумі 31 867,50грн. за договором поставки товару №08-13ДБ від 03.01.2013р., у тому числі 40грн. за роботу техніки на об»єкті поверх встановленої договором норми. Зокрема пояснив, що дана заборгованість виникла внаслідок тимчасового складного фінансового становища на підприємстві. Разом з цим, гарантував погасити борг протягом двох місяців.

Станом на 20.07.2013р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 27 500грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.5.8 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 27 500грн.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків станом на 20.07.2013р., а також відзив на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1 95,27грн. пені за період з 14.01.2013р.-20.06.2013р., яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п.8.3 а) договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за вищевказаний період, по кожній видатковій накладній окремо, а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1 895,27грн. пені за вищевказаний період в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних за період з 14.01.2013р.-20.06.2013р. проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 5.8 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 380,67грн. 3% річних в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Диск Бетон», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп», м. Донецьк про стягнення 29 775,94грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтгруп», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Диск Бетон», м. Донецьк суму основного боргу у розмірі 27 500грн., пеню у розмірі 1 895,27грн., 3% річних у розмірі 380,67грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 02.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна