Постанова

від 22.08.2013 по справі 804/7664/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2013 р. Справа № 804/7664/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: представника позивача - Куценко Ю.М.

представника відповідача - Гагарського А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Етерія» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська за №184 від 26.02.2013р. щодо сплати позивачем податкового боргу, наявного станом на 26.02.2013р., за узгодженим грошовим зобов'язанням, а саме: авансовими внесками податку на прибуток приватних підприємств у сумі 21' 078грн. 00коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Етері», зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.05.2011р. та перебуває на обліку у податковому органі.

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.

Так, TOB «Етерія» (код ЄДРПОУ 37620306) надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року №9069034327 від 06.11.2012р., в якій позивачем самостійно задекларовано: доходи, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, у сумі 18' 607' 868грн. 00коп.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 17' 704' 058грн. 00коп.; об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 903' 810грн. 00коп., податок на прибуток за звітний (податковий) період - 189' 800грн. 00коп. Таким чином, сума податку на прибуток за один звітний місяць у 2012 році складала - 21' 089грн. 00коп. (189' 800,00 х 1/9).

Оскільки позивачем не сплачений авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013р., відповідачем 26.02.2013р. сформована податкова вимога №184, яка надіслана на адресу ТОВ «Етерія» (а.с.59).

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що податкова вимога №184 від 26.02.2013р. винесена ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська в порушення приписів нормативно-правових актів, без наявності правових підстав та порушують права позивача, виходячи з наступного.

Єдиною підставою для формування та направлення платнику податків податкової вимоги є наявність у цього платника податків податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням.

Посилаючись на п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57 ПК України, позивач вважає, що сума грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток буде вважатися узгодженою позивачем за умови зазначення останнім суми нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2012 рік, у складі якої міститься розрахунок щомісячних авансових внесків, та подання цієї декларації відповідачу у строки, встановлені цим Кодексом.

Позивав вважає, що у ТОВ «Етерія» відсутнє узгоджене грошове зобов'язання з авансового внеску по податку на прибуток, оскільки останнім не складалась та не подавалась декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, у зв'язку з чим не зазначались сума нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік та розрахунок щомісячних авансових внесків.

Крім того, позивач, посилаючись на п.п.49.18.1 п.49.18 ст.48 ПК України, вважає, що останній день строку сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013р. - є 02.03.2013р., у зв'язку з чим, на думку позивача, право на формування податкової вимоги №184 у відповідача виникло не раніше 03.03.2013р.

Таким чином, позивач вважає, що у відповідача відсутні законні підстави для формування та направлення позивачу податкової вимоги №184 від 26.02.2013р.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що згідно п.2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, відповідно до наданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2012 року, авансові внески за січень-лютий 2013р. становлять у сумі по 21' 089 грн. 00коп.

Також, відповідач посилається на наказ ДПС України №1171 від 21.12.2012р. «Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році», в якому визначені терміни сплати авансових внесків протягом січня 2013 року - лютого 2014 року. Так, граничний термін сплати авансового внеску за січень - 18 січня 2013 року, за лютий - 20 лютого 2013 року.

Відповідач вказує на неправильне трактування позивачем ст.ст. 48, 57 та абз.2 п.2 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України.

Як зазначає відповідач, ТОВ «Етерія» узгоджене податкове зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств по строку сплати до 20.02.2013р. не сплачено, внаслідок чого податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств станом на 20.08.2013р. становить 21' 078грн. 00коп., у зв'язку з чим ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська сформована та направлена оскаржувана податкова вимога.

Таким чином, відповідач вважає, що податкова вимога №184 від 26.02.2013р. є правомірною та такою, що відповідає діючому законодавству України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п.49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно п.2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, відповідно до поданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року №9069034327 від 06.11.2012р. (а.с.60-62), сума авансового внеску з податку на прибуток останнього за січень та лютий 2013р. складає по 21' 089грн. 00коп.

Судом прийнято до уваги, що 18.01.2013р. ТОВ «Етерія» сплачено авансовий внесок з податку на прибуток за січень 2013р. у сумі 21' 100грн. 00коп., що підтверджується копією платіжного доручення №1038 від 18.01.2013р. (а.с.72).

Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Таким чином, позивач повинен був сплатити авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013р. до 20.02.2013р. у сумі 21' 078грн. 00коп. (21' 089,00 - 11,00 (переплата), що підтверджується карткою особового рахунку ТОВ «Етерія» (а.с.83-84).

Проте, станом на час розгляду справи, позивачем не сплачений авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013р. у сумі 21'078грн. 00коп., про що не заперечував у судових засіданнях його представник.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що строк сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013р. - до 20.02.2013р., за лютий 2013р. - до 20.03.2013р., з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до п.2 Підрозділу 4 Розділу XX ПК України авансові внески у січні-лютому 2013 року сплачуються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.33.3 ст.33, п.п.34.1.5 п.34.1 ст.34 ПК України для позивача базовим податковим (звітним) періодом - є календарний місяць.

Суд звертає увагу на суперечливість приписів абз.2 п.2 Підрозділу 4 Перехідних положень ПК України.

Проте, з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказом Державної податкової служби України №1171 від 21.12.2012р. «Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році» затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, згідно якої авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Враховуючи те, що 20 січня 2013р. - неділя, авансові внески сплачуються не пізніше 18 січня та 20 лютого 2013 року відповідно.

Також, суд не погоджується з посиланням позивача на п.56.21 ст.56 ПК України, оскільки суперечності щодо застосування строку сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень-лютий 2013 року - відсутні, у зв'язку з тим, що наказом ДПС України №1171 від 21.12.2012р. чітко визначені терміни сплати зазначених авансових внесків.

Крім того, статтею 57 Конституції України гарантоване право кожному знати свої права і обов'язки. Також, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Оскільки наказ ДПС України №1171 від 21.12.2012р. доведений до відома населення у порядку, встановленому законом, та є загальнодоступним нормативно-правовим актом, позивач повинен був сплатити авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року у сумі 21' 078грн. 00коп. у строк до 20.02.2013р.

Крім того, згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України та незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Щодо правомірності винесення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська податкової вимоги №184 від 26.02.2013р. щодо сплати позивачем податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств щодо узгодженого податкового зобов'язання у сумі 21' 078грн. 00коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 14.1.39. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.156. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.54.1 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою

Згідно п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до вимог наказу ДПС України від 21.12.2012 року № 1171 «Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році» вказано, що авансові внески, що сплачуються у січні та лютому 2013 року є узгодженими сумами податкових зобов'язань і нарахування в картках особових рахунків платників податку здійснюється в автоматизованому режимі.

Відповідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська правомірно винесено оскаржувану податкову вимогу та у спосіб, визначений податковим законодавством України.

Крім того, відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Також, посилання позивача на те, що лише пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначена сума узгодженого грошового зобов'язання щодо авансових внесків згідно розрахунків у складі поданої платником податків річної податкової декларації з податку на прибуток, спростовуються п.2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) та наказом ДПС України від 21.12.2012 року №1171, згідно яких авансові внески з податку на прибуток за січень - лютий 2013 року становлять у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, та є узгодженими сумами податкових зобов'язань, нарахування яких здійснюється в автоматизованому режимі в картках особових рахунків таких платників податку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що відповідачем правомірно винесена податкова вимога №184 від 26.02.2013р., якою визначена сума податкового боргу ТОВ «Етерія» за узгодженим грошовим зобов'язанням щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за лютий 2013 року у розмірі 21' 078грн. 00коп.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішення.

З огляду на вищевикладене, а вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, а тому, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі буде виготовлений 23.08.2013р.

Суддя Г. В. Потолова