Постанова

від 09.09.2013 по справі 809/2213/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

             ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ        16год. 45хв.                                                                             Справа №809/2213/13-а  "09" вересня 2013 р.                                                                         м. Івано-Франківськ   Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за  позовом    Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області  до   Коломийської міськрайонної української спілки пасічників про припинення юридичної особи,-                                                         ВСТАНОВИВ:            18.07.2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція  Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі Коломийська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Коломийської міськрайонної української спілки пасічників  про припинення юридичної особи. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більше року не подавав податкову звітність з податку на прибуток, що у відповідності до ч.2 ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення юридичної особи. Відповідно до п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 19.07.2013 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову. 24.07.2013 року документи, які надсилалися відповідачу, повернулися до суду з відміткою Укрпошти – «за вказаною адресою не проживає», хоча виклик здійснювався за адресею зазначеною в ЄДРПОУ. Згідно із правилами ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Заперечення проти позову чи заява про визнання позову від відповідача на адресу суду у строки, передбачені ст.183-2 КАС України, не надходили. Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено, що Коломийська міськрайонна українська спілка пасічників являється громадською організацією та 18.09.1991 року зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області (а.с.5).              Також відповідач зареєстрований  Коломийською ОДПІ як платник податків і зборів.   Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та підтверджується довідкою позивача від 23.05.2013 року №127/15-108, відповідач не подавав до Коломийської ОДПІ податкову звітність терміном більше одного року, а саме з 01.04.2012 року (а.с. 8). Крім того, судом встановлено, що станом на момент звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду у відповідача заборгованості до бюджету немає (а.с. 9). Спеціальним Законом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців є Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі Закон). Відповідно до ч.1 ст.33 зазначеного Закону юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством визначено ст.38 даного Закону. Відповідно до ч.2 ст.38 вказаного Закону підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи  для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи (ч.1 ст.38 цього Закону). Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису (ч.3 ст.49 даного Закону). Згідно із п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право, в тому числі, у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про об'єднання громадян" від 22.03.2012р. №4572-IV громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка (ч.2 ст.1 Закону України  №4572-IV). Згідно із ч.1 ст.25 даного Закону припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється: за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу;  за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання. Частиною 2 даної статті передбачено, що припинення діяльності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України  №4572-IV припинення громадського об'єднання включає припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об'єднання та припинення громадського об'єднання як юридичної особи. У разі прийняття судом рішення про припинення як юридичної особи громадського об'єднання з підстав, зазначених у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", громадське об'єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об'єднання, в обсязі, визначеному пунктом 3 частини другої статті 16 цього Закону (ч.5 ст.29 Закону України  №4572-IV). Враховуючи те, що відповідач більше року не подавав податкову звітність, що підтверджується довідкою Коломийської ОДПІ  від 23.05.2013 року№127/15-108 , суд вважає вимогу про припинення як юридичної особи громадського об'єднання   Коломийської міськрайонної української спілки пасічників обґрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.               На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-                                                       ПОСТАНОВИВ:              Позов задовольнити повністю. Припинити як юридичну особу  громадську організацію Коломийської міськрайонної української спілки пасічників (ідентифікаційний код юридичної особи 35547586, вул.І.Мазепи, буд.1,  м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200). Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору Реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області для вчинення дій щодо державної реєстрації припинення юридичної особи у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.9 ст.183-2 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня  отримання копії постанови. Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.            Суддя:                                                                                                                         Лучко О.О.