Постанова

від 27.08.2013 по справі 804/10301/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р. Справа № 804/10301/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріМаксименко Е.М. за участю: представника позивача Місюренко Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

В адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» (далі по тексту -ТОВ «Дніпроліт», позивач) просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0003022240 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 243648,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 203461,00грн. та штрафні санкції у розмірі 40187,75грн.) та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0003031501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 611981,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 542743,00грн. та штрафні санкції у розмірі 69238,75грн.), які прийняті Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських взаємовідносин з контрагентами за березень 2013 року, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач не згодний з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що були прийняті з порушенням законодавства на підставі хибних висновків, що містяться в акті перевірки, тому зазначені вище податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свої заперечення виклав письмово, проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.08.2013р. підтримав заперечення на адміністративний позов.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 27.08.2013 представника відповідача судом ухвалено, на підставі ч.6 ст.128 КАС України, продовжити розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем 03.07.2013 був винесений наказ №10 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпроліт». На підставі наказу від 03.07.2013 №10 та відповідно до повідомлення від 03.07.2013 №149, відповідачем в період з 03 липня по 11 липня 2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Дніпроліт» (код ЄДРПОУ 25018030) з питань дотримання вимого податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ПП «ВБГ «Аютана» (код ЄДРПОУ 33421543) та ПП «Ексатор ТЦ» (код ЄДРПОУ 202240309) за період з 01.06.2010 по 11 07.2013.

За результатами проведення перевірки, відповідачем був складений акт від 11 липня 2013 року №35/22-5/25018030 (далі по тексту - акт перевірки), яким встановлено заниження податку на прибуток на суму 542743,00грн., у тому числі: за ІІ квартал 2010 р. - 16408,00грн., за ІІІ квартал 2010 року - 90790,00грн., за ІV квартал 2010 року - 169753, 00грн. та за І квартал 2011 року - 72815,00грн., за ІІ квартал 0211 року - 25984,00грн. та за ІІІ квартал 2011 року - 166993,00грн.; заниження податку на додану вартість на суму 203461,00грн., у тому числі: за червень 2010 року - 5966,00грн., за липень 2010 року - 9445,00грн., за серпень 2010 року - 9816,00грн., за вересень 2010,00грн. - 13753,00грн., за жовтень 2010 року - 33567,00грн., за листопад 2010 року - 15055,00грн., за грудень 2010,00грн. - 13106,00грн., за січень 2011 року - 5566,00грн., за лютий 2011 року - 16279,00грн., за березень 2011 року - 4633,00грн., за квітень 2011 року - 10270,00грн., за липень 2011 року - 11993,00грн. та за серпень 2001 року - 54012,00грн.

Для проведення перевірки позивача відповідачем були використані такі матеріали: вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2011 по справі №1-339/11 стосовно ОСОБА_4 щодо скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України; первинні документи надані позивачем, що підтверджують господарські взаємовідносини з контрагентами позивача у перевіряємий період (в тому числі договори на поставку товарів, оборотно-сальдові відомості по рахункам 631 та 361), матеріали реєстраційної справи платника податків в цьому податковому органі, матеріали податкової звітності, декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, податкові та видаткові накладні, бази даних ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, АІС «Облік податків і платежів», АІС «Податки» , АРМ «Бест - Звіт», АІС «Облік платників», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів».

Згідно вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2011 по справі №1-339/11 стосовно ОСОБА_4 щодо скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, який наведений в акті перевірки відповідача, ОСОБА_4, у перевіряємий відповідачем період, був засновником приватного підприємства «Промислово-будівельна група «Аютана», приватного підприємства «Екватор ТЦ», які використовувались ним у схемах з переведення грошових коштів з безготівкової в готівкову форму та мінімізації податкових платежів.

На підставі цієї інформації, відповідач зробив висновок, що у період за який здійснювалась перевірка з 01.06.2010 по 11.07.2013 років, у ТОВ «Дніпроліт» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з придбання товарів у ПП «ВБГ «Аютана» (код ЄДРПОУ 33421543) та ПП «Екватор ТЦ» (код ЄДРПОУ 20240309), тому що фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідачем, в результаті перевірки були зроблені висновки, що ТОВ «Дніпроліт» у період з ІІ кварталу 2010 року по ІІІ квартал 2011 року занижено валовий дохід на загальну суму 1220778,00грн., що є порушенням вимог п.3.1 ст.3, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4., п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.«г» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР, ст.134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Дніпроліт» занижено податок на прибуток всього у сумі 542743,00грн.; порушено вимоги п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Дніпроліт» занижено податок на додану вартість всього у сумі 203461,00грн.

ТОВ «Дніпроліт», не погоджуючись із вказаним актом перевірки, звернулось 16.07.2013 (лист№0716/559) до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 11.07.2013 №35/22-5/25018030, в яких обґрунтовує свою позицію.

Відповідач відповідь на заперечення позивача не надав, направив до нього прийняті ним на підставі висновків акта перевірки, податкові повідомлення-рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0003022240 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 243648,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 203461,00грн. та штрафні санкції у розмірі 40187,75грн.) та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0003031501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 611981,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 542743,00грн. та штрафні санкції у розмірі 69238,75грн.), правомірність яких є предметом даного спору.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час здійснення господарських операцій) валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 даного Закону , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпункт 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону визначає, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка подія, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг); або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94 передбачений перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат та визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (який діяв на час здійснення господарських операцій) передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з таких подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У пп. 7.4.5 Закону зазначається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що ТОВ «Дніпроліт» зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб 25.12.1997 року. У період за який здійснювалась перевірка, ТОВ «Дніпроліт» здійснювало діяльність згідно статуту товариства, зареєстрованим основним видам економічної діяльності за довідкою №697265 органів статистики (зокрема виробництво чавуну, сталі та феросплавів, лиття чавуну та сталі, механічне оброблення металевих виробів, відновлення відсортованих відходів) та зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ АНД району м. Дніпропетровська, про що свідчить свідоцтво №03897230 ввід 14.01.1998.

04.01.2010 між «Дніпроліт» (покупець) з ПП «ВБГ «Аютана» (продавець) укладений договору №П-10/01-04, умовами якого передбачено постачання продавцем покупцю товарно-матеріальних цінностей в асортименті, найменування, кількість та ціна яких зазначено у специфікаціях, які є невід'ємними частинами до договору. За умовами цього договору постачальник поставляє товар на умовах франко-склад покупця (м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27). Перевезення товару здійснювалось транспортом продавця та за його рахунок. До вказаного договору були укладені додаткові угоди від 25.03.2010 №5 (специфікація №11/), від 27.07.2010 №7 (специфікація №14), від 25.10.2010 №9 (специфікація №18, №19), від 01.12.2010 (специфікація №20).

Від ПП «ВБГ «Аютана» до позивача на підставі вказаного вище договору за період з червня 2010 року по березень 2011 року були здійснені поставки товару, що підтверджується відповідними документами, які додані до матеріалів справи.

Відповідно з умовами договору №110415 від 15.04.2011, який укладений ТОВ «Дніпроліт» (покупець) з ПП «Екватор ТЦ» (продавець) були поставлені товарно-матеріальні цінності в асортименті, найменування, кількість та ціна яких зазначені у специфікаціях, які є невід'ємними частинами до договору (специфікація від 15.04.2011 №1 та№2).

Від ПП «Екватор ТЦ» до позивача на підставі вказаного вище договору були здійснені поставки товару, що підтверджується відповідними документами, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 5.1. договору №П-10/01-04 від 04.01.2010, п. 5.1. договору №110415 від 15.04.2011 визначено, що приймання товару за якістю та кількістю здійснювалась покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю та кількістю. Підпис уповноваженої особи покупця на видаткових накладних про прийняття товару свідчить про належне виконання постачальником зобов'язання щодо передачі цих документів, а також про належне виконання постачальником умов цього договору.

На підтвердження наявності у позивача власних складських приміщень до матеріалів справи позивачем надано свідоцтво про придбання нерухомого майна за адресою: у м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27.1.

Придбаний у ПП «ВБГ «Аютана» та ПП «Екватор ТЦ» товар, було використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме: для виготовлення чавуна та сталі, а також для реалізації придбаної продукції на замовлення контрагентів-покупців.

Взаємовідносини між позивачем та його основними замовниками за період з червня 2010 року по 01 липня 2013 року підтверджуються наступними документами: ВАТ «Дніпропетровський завод по ремонту та будівництву пасажирських вагонів», договір від 19.06.2008 №41/2.0-482/08, від 04.02.2008 №41/2.0-78/08; ВАТ «Львівський локомотивний завод», договір поставки від 01.03.2010 №ВЗК-1033К1-/118, від 15.06.2010 №ВЗК-10/329, від 13.01.2011 №017/11; ТОВ «Побужський феронікельний комбінат», договір від 04.03.2009 №09/03-04-1; ТОВ «Завод сталевої дробі», договір від 06.11.2009 №09/11-06; ПРАТ «Завод великих електричних машин», договір від 01.01.2011 №11/01-01; Дніпропетровське пасажирське вагонне депо, рахунок-фактура №ДЛ-0616-01 від 16.06.2010; ТОВ ТПФК «Теркон», рахунок-фактура №СФ-0413-05 від 22.04.2011.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання вказаних договорів та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами та додатковими угодами до них; специфікаціями, рахунками-фактур, видатковими накладними, оприбуткуванням товару на складі покупця згідно з прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, податковими накладними, поясненнями матеріально-відповідальних працівників позивача. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік» та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача. На підставі податкових накладних, позивачем було включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період, сплачені за договорами суми податку на додану вартість.

Твердження відповідача про те, що у ТОВ «Дніпроліт» відсутнє право на формування валових витрат по операціям з придбанням товарів у ПП «ВБГ «Аютана» та ПП «Екватор» у зв'язку з тим, що їх засновник був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205, ч.2 ст.28, ч.1 ст.364 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, не може бути взято до уваги, оскільки факти, встановлені вироком, стосуються подій, що пов'язані з легальними діями по створенню суб'єкта підприємницької діяльності, та не є підставою вважати правочини нікчемними. Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд України, яка висловлена ним в адміністративній справі від 04.07.2013 №К/9991/12801/11.

Для визначення обсягів оподаткування податком на додану вартість та податкового кредиту достатніми документами є наявність у ТОВ «Дніпроліт» податкових накладних, виписаних контрагентом, як це передбачено ст.198.2 Податкового кодексу України.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 203461,00грн. та правильно відображені витрати з придбання товарів за перевіряємий період та визначений податок на прибуток.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача за іншими господарськими операціями не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Таким чином, з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України та проведеного судом аналізу первинних документів наданих до справи, відповідачем необґрунтовано та необєктивно було зроблено висновок, про порушення ТОВ «Дніпроліт» у період з ІІ кварталу 2010 року по ІІІ квартал 2011 року вимог п.3.1 ст.3, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4., п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.«г» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР, ст.134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Дніпроліт» занижено податок на прибуток всього у сумі 542743,00грн. та вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Дніпроліт» занижено податок на додану вартість всього у сумі 203461,00грн.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0003022240 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 243648,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 203461,00грн. та штрафні санкції у розмірі 40187,75грн.) та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0003031501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 611981,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 542743,00грн. та штрафні санкції у розмірі 69238,75грн.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено суду обґрунтованості висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та ПП «ВБГ «Аютана» і з ПП «Екватор ТЦ».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроліт» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0003022240 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 243648,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 203461,00грн. та штрафні санкції у розмірі 40187,75грн.) та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0003031501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 611981,75грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 542743,00грн. та штрафні санкції у розмірі 69238,75грн.), які прийняті Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровській області Державної податкової служби України.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 02 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Врона