Рішення

від 29.08.2013 по справі 911/2723/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 911/2723/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-100»

про стягнення 17657,36 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Сторчоус О.В. (довіреність б/н від 04.01.2013 р.)

від відповідача: Корецький Ю.О. (довіреність б/н від 30.07.2013 р.)

Обставини справи:

Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-100» (далі - відповідач) про стягнення 17657,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 19.10.2012 р. договору купівлі-продажу необробленої деревини № 02л/3-12, згідно якого ДП «Золотоніське лісове господарство» зобов'язувалося поставляти у власність покупця товар, а відповідач - приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 45883,10 грн., проте отриманий товар покупцем не був оплачений у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 17657,36 грн. основного боргу, а також 1720,50 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

13.08.2013 р. відповідачем до господарського суду був поданий відзив, згідно якого товариство не визнає позовні вимоги, посилаючись при цьому на те, що поставлена позивачем деревина не відповідала якісним і кількісним показникам, зазначеним у договорі.

Відповідач зазначає, що 21.12.2012 р. ним було складено акт приймання продукції за кількістю та якістю, в якому зазначено обсяг бракованої продукції та розбіжності по кількості товару, від підписання якого позивач відмовився. У звязку з цим відповідачем не було сплачено позивачеві різницю коштів за фактично неякісну продукцію, яка може бути використана лише як паливо для обігріву виробництва. З урахуванням наведеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

29.08.2013 р. до господарського суду позивачем були подані письмові уточнення до позовної заяви б/н від 27.08.2013 р. та пояснення щодо відзиву й приймання відповідачем поставленої деревини, за змістом яких позивачем відхилені посилання відповідача на те, що придбана останнім деревина виявилася неналежної якості та була поставлена відповідачеві не у повному обсязі.

Представник позивача у судових засіданнях 01.08.2013 р., 15.08.2013 р. та 29.08.2013 р. позовні вимоги підтримував, представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні 29.08.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.10.2012 р. між Державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-100» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 02л/3-12, відповідно до п. 1.1 якого за результатами проведення додаткового аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2012 року, який відбувся 19.10.2012 р., продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця пиловник (товар) лоти № 5, 6, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Згідно з п. 4.1 договору ціна на товар, встановлена в гривнях за 1 куб.м на умовах франко-склад продавця згідно аукціонного свідоцтва про результати проведення аукціону із продажу ресурсів 4 кварталу 2012 року необробленої деревини, складає: пиловник дуб (лот № 5) - 350,00 грн. за 1 куб.м; пиловник дуб (лот № 6) - 750,00 грн. за 1 куб.м.

У відповідності з п. 4.2 договору загальна сума договору становить 55000,00 грн. без ПДВ.

Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури, протягом 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати (п. 7.1 договору).

Як встановлено судом, ДП «Золотоніське лісове господарство» загалом було поставлено ТОВ «Статус-100» необроблену деревину (пиловник дубу) на суму 45883,10 грн.

Так, 03.10.2012 р., в період до укладення між сторонами договору, на підставі усної домовленості позивачем відповідачеві було поставлено пиловник дубу ІІ-ІІІ сорту на суму 7955,10 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 003341 від 03.10.2012 р. та довіреністю від 02.10.2012 р., виданою ТОВ «Статус-100» на ім'я Корецького О.Ю., оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Окрім того, на виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини № 02л/3-12 від 19.10.2012 р. позивачем відповідачеві було поставлено пиловник дубу ІІ-ІІІ сорту, що підтверджується товарно-транспортними накладними, у тому числі - № 005727 від 01.11.2012 р. на суму 10904,00 грн., № 014542 від 11.12.2012 р. на суму 11388,50 грн. та № 014023 від 21.12.2012 р. на суму 15585,50 грн. (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями серії № 663103 від 10.12.2012р., виданою ТОВ «Статус-100» на ім'я Янчука Л.А., та № 663149 від 20.12.2012 р., виданою на ім'я Василенка О.П., на отримання товару від ДП «Золотоніське лісове господарство» (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

ТОВ «Статус-100» було оплачено отриманий від позивача товар частково в сумі 28175,74 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 445 від 26.09.2012 р. на суму 450,74 грн., № 1 від 27.09.2012 р. на суму 7800,00 грн., № 3 від 25.10.2012 р. на суму 7000,00 грн., та № 589 від 03.12.2012 р. на суму 20955,74 грн., з якої в оплату за даним договором - 12925,00 грн.

ДП «Золотоніське лісове господарство» було направлено на адресу ТОВ «Статус-100» претензію № 599/05 від 20.05.2013 р. про сплату боргу в сумі 17657,36 грн., однак відповіді на претензію отримано не було.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача в сумі 17657,36 грн. залишається несплаченою, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності з ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про те, що поставлений позивачем товар виявився неналежної якості, у зв'язку з чим залишок коштів в сумі 17657,36 грн. на користь позивача покупцем сплачено не було.

Як зазначає відповідач, поставлена позивачем деревина не відповідала якісним і кількісним показникам, що зазначені у договорі, у зв'язку з чим товариством 21.12.2012 р. було складено акт приймання продукції за кількістю та якістю, в якому зазначено обсяг бракованої продукції та розбіжності по кількості товару, від підписання якого позивач, за твердженням відповідача, відмовився.

Наведені посилання відповідача відхиляються судом з огляду на таке.

Згідно з приписами ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як встановлено ст. 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Поряд з цим, за умовами ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Згідно з п. 6.1 укладеного між сторонами договору, приймання-передача товару здійснюється за якістю - у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ, інших умов згідно законодавства України, за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця.

Як передбачено пунктом 6.4 договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкції про порядок приймання лісопродукції по кількості і якості - П-6, П-7; ДСТУ 4020-2-2001, 2034-92.

Водночас, згідно з п. 6.5 договору, в разі якщо при прийманні-передачі товару покупець виявить неякісний товар, розходження по кількості товару між фактично наявним і зазначеним в товаросупровідних документах обсягах, складається акт за підписами представників обох сторін в двох екземплярах по одному для кожної із сторін.

Відповідачем надано суду акт приймання продукції за кількістю та якістю від 21.12.2012 р., в якому датою початку приймання продукції зазначено 3 жовтня 2012 року, а датою закінчення приймання продукції - 21 грудня 2012 року.

З акту вбачається створення комісії у складі працівників ТОВ «Статус-100», яка здійснювала приймання продукції поставленої ДП «Золотоніське лісове господарство» згідно транспортних накладних № 003341 від 03.10.2012 р., № 005727 від 01.11.2012 р., № 014542 від 11.12.2012 р. та № 014023 від 21.12.2012 р. Також із вказаного акту слідує, що комісією було встановлено розходження в кількості поставленої продукції шляхом фактичного обміру при прийманні деревини. Щодо характеру виявлених дефектів в акті зазначено: «деревина не відповідає навіть 3 гатунку». Акт затверджений керівником підприємства ТОВ «Статус-100» 21.12.2012 р.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив, що відповідачем не доведено ані факту нестачі поставленої позивачем деревини, ані факту поставки позивачем відповідачеві деревини неналежної якості.

Так, згідно з п. 6.1 договору купівлі-продажу необробленої деревини № 02-л/3-12 від 19.10.2012 р. приймання-передача товару здійснюється на складі продавця (за умовами франко-склад продавця).

Як зазначав позивач, приймання-передача товару за позадоговірною поставкою від 03.10.2012 р. та трьома поставками від 25.10.2012 р., 11.12.2012 р. та 21.12.2012 р. за договором від 19.10.2012 р. здійснювалися на проміжному складі Деньгівського лісництва ДП «Золотоніський лісгосп».

Відповідно до п. 6.3 договору, датою передачі товару продавцем та приймання його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної. Згідно долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, вивезення лісопродукції у всіх випадках проводилось транспортом відповідача, і на приймання товару відповідачем видавались довіреності своїм представникам.

У випадку виникнення претензій до прийнятої лісопродукції за кількістю та якістю, у відповідності до п.п. 6.4, 6.5 укладеного договору, покупець мав діяти згідно вимог, що передбачені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7.

Наданий відповідачем акт від 21.12.2012 р. не може братися судом до уваги, оскільки він складений з порушенням вимог зазначених Інструкцій № П-6 та № П-7.

При цьому, з наданих представником відповідача у засіданні суду 29.08.2013 р. пояснень слідує, що фактично стосовно кількості поставленої лісопродукції у відповідача заперечень немає, а зазначений в акті від 21.12.2012 р. обсяг нестачі стосується загального обсягу деревини неналежної, на переконання відповідача, якості.

Щодо приймання товару по якості, то згідно з п. 16 Інструкції № П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника немісцевого виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі. При цьому у повідомленні про виклик, направленому виготовлювачу (відправнику), повинно бути зазначено: найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; основні недоліки, виявлені в продукції; час, на який призначено приймання продукції за якістю чи комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); кількість продукції неналежної якості або некомплектної (п. 17 Інструкції № П-7).

Поряд з цим, за твердженням позивача, про факт складання акту із зазначенням виявлених порушень з боку продавця по якості та кількості товару, ТОВ «Статус-100» продавця не повідомляв, представників постачальника для участі в прийманні товару не викликав.

Слід зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження виклику представників чи повідомлення продавця про необхідність скласти акти приймання продукції за кількістю та якістю відповідачем суду не надано.

Окрім того, наданий відповідачем акт від 21.12.2012 р., як слідує з самого акту, був складений у м. Переяслав-Хмельницький, хоча приймання лісопродукції представниками відповідача проводилось відповідно до умов договору на складі ДП «Золотоніський лісгосп». Водночас, час приймання продукції відповідачем за цим актом охоплює період у 2,5 місяці, на протязі якого були здійснені всі чотири спірні поставки лісопродукції.

Також в акті зазначено, що деревина «не відповідає навіть 3 гатунку», при цьому недоліки деревини не конкретизовані, та не вказано, в якій партії товару були виявлені недоліки.

Водночас слід зазначити, що товар відповідачем був отриманий, проте не був оплачений у повному обсязі та не був повернутий. При цьому наданим відповідачеві зазначеними вище приписами чинного законодавства правом щодо відмови від товару та його повернення останній не скористався.

Відтак, підстави для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий від позивача товар є відсутніми.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.01.2013 р. у справі № 5020-758/2012.

З огляду на наведене, враховуючи встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 17657,36 грн., позовні вимоги Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-100» (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, 44, код 38047438) на користь Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» (19736, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Вільхи, код 00993366) - 17657 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 36 коп. основного боргу, а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 03.09.2013 р.

Суддя Бабкіна В.М.