Постанова

від 09.09.2013 по справі 812/7676/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2013 року Справа № 812/7676/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В адміністративному позові позивач зазначив, що Позивач 17.05.2013 отримав виконавчий лист по адміністративній справі № 812/2740/13-а від 15.04.2013, виданий судом 17.05.2013, відповідно до якого Луганським окружним адміністративний судом стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Антрацитбуд» (93740, Луганська обл., м антрацит, код ЄДРПОУ 01240485) в дохід Державного бюджету України - р/р 31110106700004 в УДКС у м. Донецьку, МФО 834016, код 38033949, код бюджетної класифікації 21081100, суму штрафні санкції у розмірі 2040,00 грн.

28.05.2013 позивачем був направлений виконавчий лист до ВДВС Антрацитського МУЮ.

Рішенням державного виконавця Мельченкова Ю.В. в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа луганського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 812/2740/13-а від 15.04.2012 було відмовлено, про що винесено відповідну постанову від 03.06.2013.

На підставі викладеного позивач просив наступне:

- визнати дії державного виконавця протиправними;

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 09.08.2013 за виконавчим листом по адміністративній справі № 812/2740/13-а, виданого 17.05.2013 Луганським окружним адміністративним судом;

- зобов'язати ВДВС Антрацитівського МУЮ відкрити виконавче провадження по адміністративній справі № 812/2740/13-а, виданого 17.05.2013 Луганським окружним адміністративним судом.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив позовну заяву задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення разом з заявою про розгляд справи за його відсутністю.

Заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтував наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Виконавчий документ повинен відповідати вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких у виконавчому документі зазначаються:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, в виконавчому листі зазначена наступна адреса боржника, - ВАТ «Антрацитбуд»: Луганська обл., м Антрацит, 94608.

Тому, державний виконавець 09.08.2013 згідно п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовив у відкритті виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)").

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону №606).

Судом встановлено, що позивач 17.05.2013 отримав виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду по справі № 812/2740/13-апро стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Антрацитбуд» на користь Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 2040,00 грн. (а.с. 6)

28.05.2013 позивач надіслав виконавчий лист по справі № 812/2740/13-а до відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції (а.с. 12)

03.06.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції винесено Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», так як пред'явлений виконавчий документ не відповідає вимогам, встановленим у ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 13)

30.08.2012 позивача повторно надіслав відповідачу виконавчий лист разом з витягом з ЄДРЮОФОП. (а.с. 14 - 16)

Проте, 09.08.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції винесено Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», так як пред'явлений виконавчий документ не відповідає вимогам, встановленим у ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 5)

Вирішуючи справу по суті та в межах позовних вимог, суд виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 08.03.2011).

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», за своєю природою є адміністративно-правовими.

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження регулюються частиною 3 статті 11 Закону №606.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Відповідно до статті 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого листа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Виконавчий документ повинен відповідати вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких у виконавчому документі зазначаються:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи вбачається наступне.

В виконавчому документі, виданому Луганським окружним адміністративним судом по адміністративній справі № 812/2740/13-а про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Антрацитбуд» штрафних санкцій в сумі 2040,00 грн. на користь державного бюджету України зазначений боржник - Відкрите акціонерне товариство «Антрацитбуд» м. Антрацит, Луганська обл., 94608, код 01240485. (а.с. 7)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.07.2013 повне найменування юридичної особи - боржника: Відкрите акціонерне товариство «Антрацитбуд», місце знаходження юридичної особи: 94608, м Антрацит, Луганська обл. (а.с. 15)

Тобто, судом встановлено, що відповідач відмовив у відкриття виконавчого провадження та виніс Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», так як пред'явлений виконавчий документ не відповідає вимогам, встановленим у ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 09.08.2013, у зв'язку з тим, що у виконавчому листі № 812/2740/13-а від 17.05.2013 на зазначена повна адресу боржника, - Відкритого акціонерного товариства «Антрацитбуд».

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.07.2013 місце знаходження юридичної особи ВАТ «Антрацитбуд»: 94608, м Антрацит, Луганська обл. (а.с. 15)

В виконавчому листі № 812/2740/13-а, виданому 17.05.2013, зазначена адреса боржника ВАТ «Антрацитбуд»: м Антрацит, Луганська обл., 94608, (а.с. 7)

Вищезазначене свідчить про те, що в виконавчому листі № 812/2740/13-а, виданому 17.05.2013, вірно зазначена повна адреса боржника, так як вона повністю співпадає з адресою ВАТ «Антрацитбуд», зазначеною в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.07.2013, тобто у відповідача були відсутні підстави вважати, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», тому Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 09.08.2013 винесена державним виконавцем необґрунтовано та безпідставно та підлягає скасуванню повністю.

Щодо позовних вимог про визнання дій державного виконавця притправним, суд виходив з наступного.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - постанови. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, так як не тягнуть за собою будь - яких негативних наслідків для позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ВДВС Антрацитівського МУЮ відкрити виконавче провадження по адміністративній справі № 812/2740/13-а, виданого 17.05.2013 Луганським окружним адміністративним судом, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Скасування Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 09.08.2013, тягне для відповідача обов'язок вирішити питання про прийнятті виконавчого листа до свого провадження та відкриття виконавчого провадження, проте всі права та обов'язки державного виконавця закріплені в Законі України «Про виконавче провадження».

Тому позовні вимоги в частині зобов'язання ВДВС відкрити виконавче провадження, залишаються судом без задоволення, оскільки права державного виконавця, передбачені частиною 3 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження", є дискреційними та не можуть тлумачитись як безумовні обов'язки, а суд не повноважний вмішуватись у порядок проведення виконавчого провадження і не вправі зобов'язувати посадових осіб державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом №606 можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд відстрочив сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Адміністративний позов задоволено частково, тому питання щодо розподілу судового збору вирішується відповідно до частини 3 статті 94 КАС України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 09.08.2013.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5, код ЄДРПОУ 38082781) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 17,21 гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 09 вересня 2013 року.

Суддя О.А. Дибова