Постанова

від 09.09.2013 по справі 805/12159/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 р. Справа №805/12159/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.

за участю:

представника позивача: Охранова К.М.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заречье-1" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 2006 року по квітень 2010 року у сумі 4786,60 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області звернулося до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заречье-1" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 2006 року по квітень 2010 року у сумі 4786,60 грн.

Позов вмотивовано тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Відповідачеві у відповідності до Інструкції № 21-1 надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, позивач просить стягнути з нього суму боргу у розмірі 4786,60 грн. за період з 2006 року по квітень 2010 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

На адресу суду надійшов конверт з приміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно ч.4 ст.33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця знаходження вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У відповідності з приписами ч. 4, ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Заречье-1" зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку та перебуває на обліку позивача як платник страхових внесків.

З довідки, виданої відповідачем, судом встановлено, що на сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Заречье-1" працював ОСОБА_2 Зазначена особа була зайнята на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі за текстом - Закон № 1788- ХІІ), і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-IV) чинності з 1 січня 2004 року.

У відповідності з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено "Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з п. п. 6.1. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. п. 6.4 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На виконання зазначених вимог діючого законодавства позивачем на адресу відповідача протягом 2007 - 2010 років щомісячно надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з урахуванням стажу роботи на підприємстві кожного працівника. Зазначені розрахунки відповідачем отримані, про що свідчить відповідний підпис уповноваженої особи на розписках про вручення поштового відправлення.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість за період з 2006 по квітень 2010 року в розмірі 4786,60 грн. Зазначене підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунком суми заборгованості СТОВ "Заречье-1" станом на 01.08.2013 року та обліковою карткою відповідача.

Оскільки судом встановлений обов'язок відповідача відшкодувати позивачу понесені ним витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 4786,60 грн., зважаючи на несплату цієї суми на час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заречье-1" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 2006 року по квітень 2010 року у сумі 4786,60 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заречье-1" (код ЄДРПОУ 30835566) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період з 2006 по квітень 2010 у розмірі 4786 (чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 60 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її проголошено в судовому засіданні 09 вересня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хохленков О.В.