Постанова

від 04.09.2013 по справі 816/4262/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4262/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представників позивача -Говорової С.Л., Камуз О.М.

представника відповідача - Черненка Д.В.

представників третіх осіб - Дем'янова В.А., Харитонової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліол" до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторгбуд", Полтавська міська рада, Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2013 року позивач ТОВ "Ліол" (далі за текстом - позивач, ініціатор звернення) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Полтавського МУЮ (далі за текстом - відповідач, орган Реєстраційної служби), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Укрторгбуд", Полтавська міська рада, Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (кафе) загальною площею 135,9 кв.м за адресою: вул. Половка, 72, м. Полтава, Полтавська область.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 72, що належить ТОВ "Ліол", подано до органу Реєстраційної служби відповідну заяву разом із доданими до неї документами. Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно від 13 червня 2013 року № 3134994 позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з мотивів невідповідності поданих документів вимогам, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, звернувся до суду з вимогами про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (кафе) загальною площею 135,9 кв.м за адресою: вул. Половка, 72, м. Полтава, Полтавська область.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії Реєстраційної служби Полтавського МУЮ вважає правомірними, а спірне рішення - таким, що відповідає чинному законодавству, внаслідок того, що відмова у проведенні державної реєстрації зумовлена поданням позивачем неповного пакету документів, зокрема, до зазначеної вище заяви позивачем не додано технічного паспорту, що є додатком до Договору купівлі-продажу від 28 лютого 1996 року, про що зазначено у Рішенні від 13 червня 2013 року № 3134994 про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також акту приймання-передачі об'єкта нерухомого майна.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Ліол" (ідентифікаційний код 31317109) 29 січня 2001 року створене шляхом реорганізації-виділення з ТОВ "Укрторбуд" і є його правонаступником в частині згідно розподільчого балансу.

28 лютого 1996 року між ТОВ "Укрторбуд" (покупець) та Представництвом Фонду державного майна України в м. Полтаві (продавець) укладено договір купівлі-продажу приміщення площею 124,3 кв.м за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 72.

08 травня 2013 року позивач звернувся до органу Реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на вищевказане нерухоме майно.

Разом із заявою ТОВ "Ліол" подано наступні документи: технічний паспорт від 02 вересня 2010 року, виданий ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", копію паспорта громадянина України КО 365116, виданого 31 травня 2002 року Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, наказ ТОВ "Ліол" від 03 травня 2004 року № 12, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29 січня 2001 року, довідку з ЄДРПОУ від 01 листопада 2012 року; копія статуту від 29 січня 2001 року, наказ від 24 березня 1996 року № 16/31-Д; договір купівлі-продажу державного майна від 28 лютого 1996 року.

13 червня 2013 року Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно № 3134994 ініціатору звернення відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з мотивів невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", або через неможливість встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

ТОВ "Ліол", вважаючи відмову в проведенні державної реєстрації прав (щодо нерухомого майна) від 13 червня 2013 року № 3134994 упередженою та безпідставною; такою, що суперечить чинному законодавству, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (кафе) загальною площею 135,9 кв.м за адресою: вул. Половка, 72, м. Полтава, Полтавська область.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28 лютого 1996 року між ТОВ "Укрторбуд" (покупець) та Представництвом Фонду державного майна України в м. Полтаві (продавець) укладено Договір купівлі-продажу приміщення площею 124,3 кв.м за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 72 та обладнання.

Пунктом 1.1 зазначеного вище договору купівлі-продажу передбачено, що додатком до нього є технічний паспорт, виданий бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу від 28 лютого 1996 року право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі.

Згідно положень пункту 3.2 цього ж Договору передача об'єкта Продавцем і прийняття об'єкта Покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Частиною 4 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Так, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" врегульовано відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно вимог статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами по справі, ТОВ "Ліол" при звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не дотримано вимог абзацу 6 пункту 1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та не подано технічного паспорта (станом на час укладання договору), який є додатком до Договору купівлі-продажу від 28 лютого 1996 року та акта приймання-передачі об'єкта нерухомого майна.

Згідно вимог статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З урахуванням викладеного, державний реєстратор Реєстраційної служби діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а спірне рішення від 13 червня 2013 року № 3134994 є правомірним та обґрунтованим, оскільки з поданих ініціатором звернення документів неможливо встановити відповідність заявлених прав поданим документам.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліол" до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторгбуд", Полтавська міська рада, Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова