Рішення

від 01.08.2013 по справі 911/2740/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. Справа № 911/2740/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства інфраструктури України

2) Державного підприємства «Київпассервіс»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

прокуратури: Сказко Р.І., посв. № 018489

від позивача 1: Лозовський О.М., довір. № 2981/15/14-13 від 30.05.2013 р.

від позивача 2: Передня І.В., довір. № 1/06-14/77 від 14.01.2013 р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Прокурор Таращанського району Київської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - позивач 1) та Державного підприємства «Київпассервіс» (далі - позивач 2) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.03.2012 р., складеного Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Таращанському районі Київської області, ФОП ОСОБА_1 за відсутності договору оренди самовільно займає земельну ділянку площею 0,01 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить Державному підприємству «Київпассервіс» на праві постійного користування.

Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Таращанському районі Київської області було вручено ФОП ОСОБА_1 припис від 22.03.2012 р. № 8 про усунення виявлених порушень законодавства, а також складено протокол від 22.03.2012 р. № 8 про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 22.03.2012 р. № 8 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 170,00 грн.

Як стверджує прокурор, в порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідач у встановленому законодавством порядку не оформила право користування земельною ділянкою та, як наслідок, незаконно її використовує. У зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з вимогою звільнити та повернути ДП «Київпассервіс» самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку.

22.07.2013 р. до господарського суду Київської області ДП «Київпассервіс» було подано пояснення № 1/06-15-22/999 від 22.07.2013 р., відповідно до яких позивач 1 просить суд позов задовольнити повністю та зобов'язати відповідача звільнити і повернути ДП «Київпассервіс» самовільну зайняту земельну ділянку.

У судовому засіданні 01.08.2013 р. прокурор та представники позивачів позовні вимоги підтримали.

Відповідач у судове засідання 01.08.2013 р. не з'явилась, представника не направила, хоча про дату та час розгляду справи була повідомлена належно.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 01.08.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.11.2008 р. на підставі рішення Таращанської міської ради Київської області від 24.05.2007 р. № 111-9-V Державному підприємству «Київпассервіс» було видано Державний акт серії ЯЯ № 143201 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5305 га, за адресою АДРЕСА_1, на якій розташована автостанція «ІНФОРМАЦІЯ_1». Цільове призначення земельної ділянки - землі автомобільного транспорту. Право постійного користування позивачем зазначеною вище земельною ділянкою також підтверджується довідкою Виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області № 35/3 від 05.10.2012 р., відповідно до якої, зокрема, зазначено про те, що згідно схематичного плану м. Тараща щодо впорядкування адресної нумерації будинків вулиць міста нежитловій будівлі, що належить ДП «Київпассервіс», по АДРЕСА_1.

Відповідно до положень Статуту ДП «Київпассервіс», затвердженого наказом Міністра інфраструктури України від 14.06.2011 р. № 149, майно ДП «Київпассервіс» є державною власністю і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, ДП «Київпассервіс» володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, нормативно-правовим актам Міністерства інфраструктури України та Статуту.

22.03.2012 р. Управлінням Держкомзему у Таращанському районі Київської області була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,01 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.03.2012 р., яким встановлено, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, 22.03.2012 р. Управлінням Держкомзему у Таращанському районі Київської області було винесено припис № 8 щодо усунення в термін до 22.04.2012 р. виявленого порушення ст. 211 Земельного кодексу України.

Копію акту № 8 від 22.03.2012 р. та припису № 8 від 22.03.2012 р. Управлінням Держкомзему у Таращанському районі Київської області було вручено ФОП ОСОБА_1, про що свідчить відмітка у приписі та акті.

Водночас, 22.03.2012 р. Управлінням Держкомзему у Таращанському районі Київської області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 8, відповідно до якої відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Зазначені вище акт, протокол, постанова та припис від 22.03.2012 р. державного інспектора Управлінням Держкомзему у Таращанському районі ГУ Держкомзему у Київській області відповідачем не оскаржені, в установленому законом порядку не скасовані.

Як встановлено державним інспектором Управління Держкомзему у Таращанському районі Київської області та вбачається з викопіювання плану меж земельної ділянки, спірна земельна ділянка площею 0,01 га, якою користується ФОП ОСОБА_1 під розміщення МАФ - павільйону для роздрібної торгівлі, знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,5305 га, кадастровий номер 3224410100:01:010:0004, наданої в постійне користування ДП «Київпассервіс» згідно Державного акту серії ЯЯ № 143201 на право постійного користування земельною ділянкою від 05.11.2008 р.

У зв'язку з тим, що відповідач не вжив заходів щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку та продовжував користуватися цією ділянкою без правовстановлюючих документів, прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом в інтересах уповноваженого органу управління земельною ділянкою - Міністерства інфраструктури України та особи, в користуванні якої перебуває спірна земельна ділянка, - ДП «Київпассервіс», в якому просить зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, та повернути її ДП «Київпассервіс».

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст. 67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно зі ст. 71 ЗК України до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

ДП «Київпассервіс» створено з метою одержання прибутку від діяльності, що пов'язана із наданням пасажирам та суб'єктам підприємницької діяльності всіх видів послуг на автостанціях та автовокзалах, наданням населенню послуг з перевезення пасажирів та багажу, інших видів діяльності, не забороненої чинним законодавством України, для задоволення соціальних та економічних інтересів трудового колективу, забезпечення ефективної та безпечної роботи автотранспортного комплексу України (пункт 3.1 Статуту).

Згідно визначення частини першої ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною першою ст. 136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

ДП «Київпассервіс» має право відчужувати, надавати в оренду, спільну діяльність закріплене за ним майно відповідно до вимог чинного законодавства та за погодженням з Міністерством інфраструктури України (пункт 5.5 Статуту).

Уповноваженим органом управління майном ДП «Київпассервіс» є Міністерство інфраструктури України. За таких обставин, орендодавцем спірної земельної ділянки може бути ДП «Київпассервіс» за умови погодження з органом, уповноваженим управляти майном - Міністерством інфраструктури України.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Згідно з частиною першою ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п'ята ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Приписами статті 125 вказаного Кодексу унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено судом, земельна ділянка, яка використовується ФОП ОСОБА_1 під розміщення торгівельного павільйону, знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,5305 га, кадастровий номер 3224410100:01:010:0004, є державною власністю та перебуває у постійному користуванні позивача 2 - ДП «Київпассервіс», уповноваженим органом управління майном якого є Міністерство інфраструктури України.

За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно частини першої статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (частина третя ст. 212 ЗК України).

Матеріали справи не містять рішення Таращанської міської ради про відведення ФОП ОСОБА_1 спірної земельної ділянки та надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ФОП ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також документів, що посвідчують право ФОП ОСОБА_1 на користування (договір оренди) земельною ділянкою, зареєстрованих у відповідності до чинного законодавства України.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів від 30.03.1994 р. № 198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.

Так, пунктом 26 розділу V Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони («Правила розміщення малих архітектурних форм та зовнішньої реклами») зазначено, що розміщення малих архітектурних форм (далі - МАФ) провадиться за дозволами, що видаються: у межах червоних ліній міських вулиць і доріг - відповідними виконавчими органами міських рад, а в містах Києві та Севастополі міськими державними адміністраціями відповідно до підпункту 9.3 ДБН А2.2-3-97 за погодженням з Державтоінспекцією, дорожньо-експлуатаційними та іншими заінтересованими організаціями; у межах смуг відчуження автомобільних (позаміських) доріг - відповідними дорожньо-експлуатаційними організаціями за погодженням з Державтоінспекцією. Відповідно до пункту 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок видачі документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо надання ФОП ОСОБА_1 дозволу на розміщення МАФ під павільйон для роздрібної торгівлі на земельній ділянці площею 0,01 га в межах земельної ділянки площею 0,5305 га, кадастровий номер 3224410100:01:010:0004, яка знаходиться: АДРЕСА_1.

За таких обставин, відповідач займає спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону за відсутності правовстановлюючих документів - дозволу на розміщення МАФ та договору оренди землі, таким чином земельна ділянка є самовільно зайнятою та підлягає поверненню землекористувачу - ДП «Київпассервіс» без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування відповідачем, з приведенням земельної ділянки у придатний для користування стан.

Згідно положень ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав;відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, відзиву на позов та доказів на спростування доводів прокурора та позивачів суду не надала.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора у є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача шляхом стягнення до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) звільнити та повернути Державному підприємству «Київпассервіс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 15-А, код 33348385) самовільно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України - 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 06.08.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна