Рішення

від 29.07.2013 по справі 910/8199/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа № 910/8199/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Приватного підприємства «Надра - Сервіс»

про стягнення 13620,50 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Савицький О.С., довір. № 09-32/1223 від 13.09.2012 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Надра - Сервіс» (далі - відповідач) про стягнення 13612,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.04.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/8199/13.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилкове перерахування на рахунок ПП «Надра - Сервіс» 12375,00 грн., які не були повернуті відповідачем, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 12375,00 грн. основного боргу та 1237,50 грн. пені, а також відшкодувати 1720,50 грн. судового збору.

05.06.2013 р. до господарського суду м. Києва ПП «Надра - Сервіс» було подано відзив на позов б/н від 05.06.2013 р., відповідно до якого відповідач, зокрема, зазначив про погашення заборгованості в повному обсязі в сумі 13612,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва 05.06.2013 р. справу № 910/8199/13 було передано для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області (вх. № 2349/13 від 01.07.2013 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2013 р. справу № 910/8199/13 було прийнято до провадження суддею В.М. Бабкіною та призначено розгляд справи на 15.07.2013 р.

Розгляд справи відкладався.

15.07.2013 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було подано письмові пояснення б/н від 15.07.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що заборгованість в сумі 13612,50 грн. погашено в повному обсязі не відповідає дійсності, оскільки згідно з платіжним дорученням № 1827 від 24.05.2013 р. ПП «Надра - Сервіс» було повернуто позивачеві лише 12375,00 грн. помилково перерахованих коштів, а 1237,50 грн. пені відповідачем не було сплачено на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», у зв'язку з чим позивач просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача 1237,50 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

У судових засіданнях 15.07.2013 р., 29.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з урахуванням пояснень б/н від 15.07.2013 р.

Відповідач у судові засідання 15.07.2013 р., 29.07.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 29.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.04.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Приватним акціонерним товариством «Білоцерківський завод залізобетонних виробів» було укладено договір банківського рахунку № 15994.

На виконання умов договору № 15994 від 18.04.2011 р., ПрАТ «Білоцерківський завод залізобетонних виробів» було надано ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» платіжне доручення № 395 від 27.06.2012 р. з метою перерахування коштів в розмірі 12375,00 грн. на рахунок ПП «Надра - Сервіс».

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 02.07.2012 р. було перераховано на рахунок відповідача 12375,00 грн.

Водночас, як зазначено у позовній заяві та підтверджується випискою ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» по особовим рахункам з 20.06.2012 р. до 10.07.2012 р., через технічний збій в програмі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 07.07.2012 р. відбулося повторне помилкове перерахування на рахунок ПП «Надра - Сервіс» коштів в розмірі 12375,00 грн. з рахунку ПрАТ «Білоцерківський завод залізобетонних виробів» за тими самими підставами (реквізити платіжного доручення, сума, призначення платежу).

Згідно з п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 24.01.2004 р., кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Пунктом 2.36 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги отримувач, якому призначалися кошти, має право в порядку, установленому законодавством України, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному законодавством України. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним отримувачем.

Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

У відповідності з п. 2.37 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк, що обслуговує неналежного отримувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) отримувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом. Переказану неналежним отримувачем згідно з повідомленням суму коштів банк направляє на погашення дебіторської заборгованості. У разі несвоєчасного повернення неналежним отримувачем коштів банк, що надсилав повідомлення, має право вимагати в установленому законодавством України порядку сплати цим отримувачем пені у визначеному законодавством України розмірі. У разі неповернення коштів неналежним отримувачем добровільно банк, з вини якого кошти зараховані цьому отримувачу не за призначенням, стягує їх в судовому порядку. Спори між банком, з вини якого здійснено помилковий переказ коштів, та неналежним отримувачем цих коштів вирішуються в судовому порядку.

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на виконання п. 2.36 зазначеної вище Інструкції, було направлено повідомлення № 20-2-21/1668 від 09.07.2012 р. про помилковий переказ на адресу банку, що обслуговує відповідача - «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві.

Крім того, 09.07.2012 р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за власний рахунок повернув помилково списані кошти в розмірі 12375,00 грн. на рахунок ПрАТ «Білоцерківський завод залізобетонних виробів», що підтверджується меморіальним ордером № 2190814 від 09.07.2012 р.

Відповідно до статті 6 Указу Президента України від 16.03.1995 р. № 227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» підприємства незалежно від форми власності мають повертати в 5-денний термін платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. Якщо власник рахунка не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку.

У разі, якщо помилкове зарахування (списання) коштів виникло з вини банку, то він негайно після виявлення помилки має повідомити фактичного одержувача коштів (в залежності від конкретних обставин - безпосередньо або через банк, де обслуговується одержувач) про необхідність повернення помилково зарахованих коштів згідно із статтею 6 Указу Президента України від 16.03.1995 р. № 227. Одночасно, з метою запобігання відповідальності за безпідставне списання коштів або несвоєчасне перерахування їх за призначенням, банк за рахунок своїх коштів має повернути помилково списані з рахунка клієнта кошти або перерахувати їх належному одержувачу. Якщо фактичний одержувач коштів не повертає їх добровільно, то вони мають стягуватися банком у претензійно-позовному порядку.

Згідно з п. 32.1 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

У відповідності з п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Підпунктом 32.3.1 п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України.

У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні.

При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з поданих 15.07.2013 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» письмових пояснень б/н від 15.07.2013 р., згідно з платіжним дорученням № 1827 від 24.05.2013 р. ПП «Надра - Сервіс» було повернуто банку 12375,00 грн. помилково перерахованих коштів.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як зазначено у п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, тощо). Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього.

Судом встановлено, що після звернення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до суду з даним позовом ПП «Надра - Сервіс» розрахувалося з позивачем в частині помилково перерахованих коштів в сумі 12375,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1827 від 24.05.2013 р.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 12375,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Водночас позивач просить суд стягнути з ПП «Надра - Сервіс» 1237,50 грн. пені.

Відповідно до зазначеного вище пп. 32.3.1 п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного вище триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

При цьому, згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 3650,52 грн. за період з 10.07.2012 р. до 30.04.2013 р. на суму 12375,00 грн. Однак до стягнення з відповідача банком заявлено пеню в розмірі 1237,50 грн. (10% від 12375,00 грн.), який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, судові витрати у даній справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Надра - Сервіс» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чапаєвський тупік, 37, код 34019150) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провул. Шевченка, 12, код 00039002) - 1237 (одну тисячу двісті тридцять сім) грн. 50 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 12375,00 грн. припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 05.08.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна