Постанова

від 04.09.2013 по справі 814/3683/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 вересня 2013 року справа № 814/3683/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Варварівський зерновий комплекс", вул. Адмірала Макарова, 31, м. Миколаїв, 54036 представник позивача: Крючковський Сергій Олександрович

до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, вул. 1-а Слобідська, 117, м. Миколаїв, 54055

провизнання чинним сертифікату від 15.08.2012 № 5389, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Варварівський зерновий комплекс" (далі - ТОВ "Варварівський зерновий комплекс"), звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, про визнання сертифікату відповідності послуг № 5389 від 15.08.2013, отриманий ТОВ "Варварівський зерновий комплекс", чинним/діючим; визнання дій відповідача щодо відключення ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" від Реєстру складських документів протиправними; зобов'язання відповідача вчинити дію щодо підключення/надання доступу ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" до Реєстру складських документів.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що висновки Державної сільськогосподарської інспекції сільського господарства в Миколаївській області щодо втрати чинності Сертифікату відповідності послуг є такими, що протирічать чинному законодавству, а дії щодо відключення ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" від Реєстру складських документів - протиправними.

Відповідач подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що дії Державної сільськогосподарської інспекції сільського господарства в Миколаївській області щодо відключення ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" від Реєстру складських документів є законними, в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі (а.с. 26-29).

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Положеннями частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи і встановив наступне:

Листом від 13.08.2013 № 1658/4-12 Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області проінформувала ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" про те, що сертифікат відповідності послуг за № 5389 від 15.08.2012 втратив чинність з 15.08.2012, у зв'язку з чим ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" буде відключено від Реєстру складських документів (арк. справи 8).

ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" надіслало лист від 14.08.2013 № 01/1408 на адресу Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, в якому зазначено про безпідставність втрати сертифікатом відповідності послуг за № 5389 від 15.08.2012 чинності та просило не вчиняти дій щодо блокування доступу ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" до Реєстру складських документів (арк. справи 9).

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ, уряд здійснив ряд кроків щодо дерегуляції ринку зерна. Зокрема, 18 липня 2012 року було прийнято Постанову № 692 "Про внесення змін до Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки" було спрощено порядок сертифікації зерносховищ на їх відповідність наданню послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, а саме: зроблено безстроковим сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. Безстроковість сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки підтверджується також формою самого сертифікату, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 725 від 23 листопада 2012 року.

Закон України № 5462-VI, яким внесено зміни до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", що встановлюють термін дії сертифіката відповідності послуг зі зберігання зерна в 1 рік замість безстрокового прийнято Верховною Радою лише 06 грудня 2012 року та вступив в законну силу 09 грудня 2012 року.

Сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 5389 позивачем отримано 15 серпня 2012 року, тобто на момент отримання Сертифікату відповідності не існувало жодних законодавчих обмежень щодо терміну його дії.

Загальні правила, щодо дії актів цивільного законодавства у часі встановлено ст. 5 Цивільного кодексу України. Статтею зазначено:

"1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності".

За аналогією, жодний нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі, крім того, якщо він скасовує або пом'якшує відповідальність.

Вказані принципи встановлено і Конституцією України, так, згідно ч.1 ст.58 Конституції України, закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони зм'якшують і скасовують відповідальність особи.

Отже, дія будь-якого нормативно-правового акта починається з часу набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дія закону поширюється лише на правові відносини, які виникли цього дня або пізніше.

Також, ч. 2 ст. 5 ЦК України прямо встановлює, що акти цивільного законодавства зворотної сили не мають. Тому акти не мають зворотної дії в часі. Однак такі акти мають зворотню дію в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність (ч. 2 ст. 5 ЦК). Це означає, що акти цивільного законодавства діють лише на майбутній час і не застосовуються до тих відносин, які виникли до набрання ними чинності.

Враховуючи викладене, оскільки Закон України № 5462-VI, яким внесено зміни до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", що встановлюють термін дії сертифіката відповідності послуг зі зберігання зерна в 1 рік замість безстрокового, вступив в законну силу лише 09 грудня 2012 року, положення ч. 7 ст. 11 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні" щодо строку дії сертифікату відповідності послуг зі зберігання зерна, підлягають застосуванню лише при встановленні строку дії Сертифікатів відповідності послуг виданих після 09 грудня 2012 року.

З огляду на ст. 5 ЦК України, ч. 1 ст. 58 Конституції України вказані зміни жодним чином не можуть стосуватись строку дії Сертифікатів відповідності зі зберігання зерна виданих до набрання чинності цим Законом (№ 5462-VI) - до 09 грудня 2012 року.

Станом на 15 серпня 2012 року жодних обмежень щодо строку дії сертифікатів, чинним законодавством не передбачалось.

Так, частиною 2. ст. 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в України" що діяла на момент отримання сертифікату ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" було встановлено: "Порядок видачі зазначеного сертифіката і перелік документів, що подаються для його одержання, строк дії такого сертифіката та механізм зарахування до державного бюджету коштів, які надійдуть в результаті внесення плати за його видачу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики".

Пунктом 7 Постанови КМ України від 02 грудня 2009 року № 1294 "Про затвердження Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки", зі змінами від 18.07.2012 року № 692, який є чинним і на сьогодні, встановлено: "Строк дії сертифіката - безстроково. У разі коли суб'єкт господарювання не є власником зерносховища, строк дії сертифіката поширюється на період користування (оренди, лізингу) зерносховищем і припиняється з дати припинення користування ним".

Не містить обмежень щодо строку дії і форма Сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 725 від 23.11.2012.

Таким чином, з огляду на ч. 1. ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, положення ч. 7 ст. 11 ЗУ "Про ринок зерна", безстроковий Сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданий ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" Державною інспекцією сільського господарства України 15 серпня 2012 року за № 5389 є чинним/діючим, а дії щодо відключення ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" від Реєстру складських документів -безпідставними.

Також, відповідно до статті 45 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні" "Зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до п. 3 "Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1569 (надалі - Порядок ведення реєстру), забезпечення ведення основного реєстру здійснює його держатель - Мінагрополітики.

Відповідно до п. 2.2 "Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу" затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 11 серпня 2005 року № 374 "При заповненні обов'язкових реквізитів складського документа на зерно (заставне зерно) (далі - складський документ) у реєстр зернового складу (в електронному вигляді) вносяться відомості з присвоєнням їм порядкового номера про складський документ та зерно, на яке такий документ було виписано".

Отже, відключення позивача від Реєстру складських документів на зерно фактично унеможливлює діяльність Товариства, оскільки позбавляє можливості Товариство видавати складські документи, обов1язковість видачі яких передбачена ст. 37 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Також чинним законодавством не врегульовано порядок обмеження/відключення доступу до Реєстру складських документів на зерно. Наскільки стає зрозумілим Реєстратор - Зерновий склад позбавляється права користування Реєстром складських документів на зерно в випадках:

- анулювання Сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки;

- зупинення дії Сертифіката відповідності послуг.

Порядок анулювання Сертифікату відповідності послуг встановлено ч.5, 6 ст. 11 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні", в яких зазначено:

"ч. 5 ст. 11- Підставою для анулювання сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки є недотримання стандартів та інших нормативних документів у сфері зберігання зерна та продуктів його переробки у процесі надання таких послуг.

ч. 6 ст. 11 -У цьому випадку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, звертається до адміністративного суду з позовом щодо застосування заходу реагування у вигляді анулювання такого сертифіката".

Відповідно до п. 27-31 Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 02 грудня 2009 року за № 1294 зупинення дії Сертифікату відповідності послуг можливе лише внаслідок проведення комісією позапланового технічного нагляду. Слід зазначити, що останнім часом на ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" комісії технічного нагляду не проводились, Рішення про зупинення дії Сертифікату не отримувались, позови щодо застосування заходів реагування у вигляді анулювання Сертифікату відповідності послуг не пред'являлись.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як наслідок, суд приходить висновку, що відключення позивача від Реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу є безпідставним та таким, що протирічить вищенаведеному, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати сертифікат відповідності послуг № 5389 від 15.08.2013, отриманий ТОВ "Варварівський зерновий комплекс", чинним/діючим.

3. Визнати дії Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області щодо відключення ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" від Реєстру складських документів протиправними.

4. Зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Миколаївській області вчинити дію щодо підключення/надання доступу ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" до Реєстру складських документів.

5. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Варварівський зерновий комплекс" судові витрати із Державного бюджету України в сумі 34, 41 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич