Рішення

від 03.09.2013 по справі 127/17469/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/17469/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дернової В.В.,

при секретарі Тронт М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Гарант» про розірвання угод та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Гарант» про розірвання угод та стягнення коштів та просив розірвати угоди № 110261, № 110271, № 010261, № 010271 від 04 березня 2011 року, укладені ним з ТОВ «Євро-Гарант», та стягнути з ТОВ «Євро-Гарант» на його користь 18 788,49 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ТОВ «Євро-Гарант» не виконав умови Угод № 110261, № 010261, № 110271, № 010271, укладених 04 березня 2011 року, та свої зобов'язання за ними, незважаючи на сплату позивачем коштів відповідно до умов вказаних правочинів у повному обсязі. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав до суду заяву у формі телеграми, у якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - ТОВ «Євро-Гарант» - у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, які містяться у матеріалах справи, а тому суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до умов Угод № 110261, № 110271, № 010261, № 010271 від 04 березня 2011 року, укладених між позивачем ОСОБА_1 (далі - «Замовник», «Учасник») та відповідачем ТОВ «Євро-Гарант» (далі - «Виконавець», «Компанія»), Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання здійснити наступні дії, спрямовані на придбання товару на умовах діяльності програми «Євро-Гарант», а саме: забезпечити оформлення Угоди про участь в програмі «Євро-Гарант» між Компанією та Замовником, надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника в програмі «Євро-Гарант»; Компанія зобов'язалася виконувати адміністрування Спілки Учасників та вчиняти певні правочини, які сприяють виконанню умов Угоди, та здійснювати наступні дії: зформувати Спілку Учасників, організувати своєчасну оплату товару, організувати та проводити Процедури видачі Товарних Чеків, що надає право на купівлю та отримання Учасником товару; здійснити оплату товару для Учасника та передати його Учаснику, інші послуги, зазначені в умовах програми «Євро-Гарант». Оплата послуг Замовником, яка здійснюється тільки через банківські установи, на користь Виконавця, є договірною, що визначається у відсотковому (%) відношенні, у розмірі 8,4% від вартості товару, визначеному в Угоді про участь в програмі «Євро-Гарант» між Компанією та Замовником і сплачується шляхом перерахування 100 % попередньої оплати на банківський рахунок Виконавця, одночасно із підписанням сторонами даної Угоди, що становить 2100 гривень. Згідно Додатків № 1 до Угод № 010261 та № 010271 від 04.03.2011 року, узгоджено вартість товару - 25000 гривень; розрахункова система 120 місяців; чистий місячний платіж 208,33 грн.; адміністративні витрати 75 грн.; одноразовий платіж 2 100 грн.; загальний місячний платіж 283,33 грн.

На виконання умов вказаних Угод ОСОБА_1 було сплачено на користь ТОВ «Євро-Гарант» грошові кошти у розмірі 18 363,31 грн., що підтверджується квитанцією № 88 від 04.03.2011 року (2100 грн.), квитанцією №89 від 04.03.2011 року (2100 грн.), квитанцією №2901/з15 від 19.04.2011 року (283,33 грн.), квитанцією №2901/з16 від 19.04.2011 року (283,33 грн.), квитанцією №2901/з60 від 19.05.2011 року (2000 грн.), квитанцією №2901/з61 від 19.05.2011 року (2000 грн.), квитанцією №71-835К від 21.10.2011 року (3620 грн.), квитанцією №2901/з42 від 20.12.2011 року (850 грн.), квитанцією №2901/з16 від 19.01.2012 року (852 грн.), квитанцією №135 від 16.03.2012 року (870 грн.), квитанцією №1408.654.1 від 28.04.2012 року (284 грн.), квитанцією №1408.325.3 від 18.05.2012 року, квитанцією №2902/з30 від 18.06.2012 року (283,33 грн.), квитанцією №2902/з14 від 19.07.2012 року (283,33 грн.), квитанцією №2902/з20 від 19.09.2012 року (568 грн.), квитанцією №22287.494.1 від 22.10.2012 року (284 грн.), квитанцією №2902/з15 від 20.11.2012 року (283,33 грн.), квитанцією №2902/з12 від 22.01.2013 року (283,33 грн.), квитанцією №ПН556 від 18.03.2013 року (283,33 грн.), які містяться в матеріалах справи.

27.02.2013 року ОСОБА_1 направив листа до TOB «Євро-Гарант», в якому просив повернути сплачені ним на користь TOB «Євро-Гарант» відповідно до умов Угод № 110261, № 110271, № 010261, № 010271 від 04 березня 2011 року у зв'язку із невиконанням TOB «Євро-Гарант» своїх зобов'язань (а.с. 55-56) , однак кошти повернуті не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється; нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Судом встановлено, що Програма відповідача ТОВ «Євро-Гарант» формується виключно на коштах її учасників без залучення коштів Компанії. Отримання товару здійснюється за рахунок коштів, внесених учасниками Програми. У подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам Програми. Оскільки позивач ОСОБА_1 сплачував грошові кошти не за одержання товару чи послуги (які ним так і не були одержані), а фактично за можливість одержання права на отримання товару, відповідач ТОВ «Євро-Гарант» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «Євро-Гарант», суд вважає, що така схема є пірамідальною у розумінні п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому Угоди № 110261, № 110271, № 010261, № 010271 від 04 березня 2011 року, укладені між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Євро-Гарант», є такими, що здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, і ця діяльність є такою, що вводить в оману споживача.

П. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом; у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановленонаявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину; судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним; у разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, оскільки недійсність спірних правочинів встановлена Законом України «Про захист прав споживачів», суд вказує на нікчемність Угод № 110261, № 010261, № 110271, № 010271, укладених 04 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Євро-Гарант». З огляду на це вимога позивача про розірвання вищевказаних угод задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування; суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Таким чином, оскільки Угоди № 110261, № 110271, № 010261, № 010271 від 04 березня 2011 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Євро-Гарант», є нікчемними (їх недійсність передбачена законом), суд прийшов до висновку про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення з ТОВ «Євро-Гарант» на користь ОСОБА_1 сплачені ним грошові кошти у розмірі 18 363,31 грн., що підтверджується квитанцією № 88 від 04.03.2011 року (2100 грн.), квитанцією №89 від 04.03.2011 року (2100 грн.), квитанцією №2901/з15 від 19.04.2011 року (283,33 грн.), квитанцією №2901/з16 від 19.04.2011 року (283,33 грн.), квитанцією №2901/з60 від 19.05.2011 року (2000 грн.), квитанцією №2901/з61 від 19.05.2011 року (2000 грн.), квитанцією №71-835К від 21.10.2011 року (3620 грн.), квитанцією №2901/з42 від 20.12.2011 року (850 грн.), квитанцією №2901/з16 від 19.01.2012 року (852 грн.), квитанцією №135 від 16.03.2012 року (870 грн.), квитанцією №1408.654.1 від 28.04.2012 року (284 грн.), квитанцією №1408.325.3 від 18.05.2012 року, квитанцією №2902/з30 від 18.06.2012 року (283,33 грн.), квитанцією №2902/з14 від 19.07.2012 року (283,33 грн.), квитанцією №2902/з20 від 19.09.2012 року (568 грн.), квитанцією №22287.494.1 від 22.10.2012 року (284 грн.), квитанцією №2902/з15 від 20.11.2012 року (283,33 грн.), квитанцією №2902/з12 від 22.01.2013 року (283,33 грн.), квитанцією №ПН556 від 18.03.2013 року (283,33 грн.), які містяться в матеріалах справи. Інші надані позивачем ОСОБА_1 квитанції є оплатою комісії за розрахунково-касове обслуговування при прийомі готівкових платежів та переказів та сплатою адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 48) , а тому дані кошти не є такими, що сплачувалися на користь . ТОВ «Євро-Гарант».

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з ТОВ «Євро-Гарант» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 203, 215, 216, 901 ЦК України, ст. ст. 1, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ГАРАНТ» (юридична адреса м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 4, оф.1, розрахунковий рахунок 26000060509492 в ВФ ПАТ КБ «Приват Банк», МФО 302689, ЄДРПОУ 36685315) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АРК, АДРЕСА_1) сплачені кошти у розмірі 18 363,31 грн. (вісімнадцять тисяч триста шістдесят три гривні 31 коп.) та 229,40 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя