Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а-10505/12/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2012 р. Справа №2а-10505/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Євпаторійського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

за участю сторін :

представник позивача - не з'явився;

відповідач - не з'явився.

Суть спору: Євпаторійський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості на навчання у розмірі 1630,69грн. та отриману допомогу по безробіттю у розмірі 1246,52грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 25.09.2012 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 25.09.2012 року закінчено підготовче провадження у справі і призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час, та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25), надав клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.26).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24), клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином, позивач, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Судом встановлено, ОСОБА_1 відповідно до даних персональної картки № 010511100300025 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення (а.с.18).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 10.10.2011 року подала заяву про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с.9), а також у заяві від 03.10.11 року ОСОБА_1 зазначила, що зобов'язується у разі працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру, трудової угоди та іншої трудової діяльності, що приносить дохід, негайно повідомити Євпаторійський міський центр зайнятості (а.с.8).

На підставі зазначених заяв та наданих документів, ОСОБА_1 надано статус безробітної.

Матеріали справи свідчать про те, що 23 січня 2012 року ОСОБА_1 надала до Євпаторійського міського центру зайнятості заяву про направлення її на професійне навчання за професією по навчальній програмі повара третього розряду з виплатою матеріальної допомоги в період профнавчання 1 раз на місяць на підставі Закону України " Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття" ( а.с.10).

23 січня 2012 року між Євпаторійським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 укладений догорів № 010512012300007 по направленню її на перепідготовку до Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу " Євпаторійське професійно - технічне торговельно - кулінарне училище" за професією, спеціальністю, навчальною програмою кухар, зі строком навчання з 24 січня 2012 року до 18 липня 2012 року - 5,9 місяців ( а.с. 11).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Центр зобов'язується забезпечити професійне навчання громадянці ОСОБА_1 в навчальному закладі відповідно до обраної професії (спеціальності), форми, терміну навчання за навчальним планом та програмами, затверджених та погоджених в установленому порядку (згідно з визначеним освітньо-кваліфікаційним рівнем).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом директора Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу "Євпаторійське професійно - технічне торгово - кулінарне училище" від 26.04.2012р. №7"В-СНН" ОСОБА_1 відраховано із складу слухачів Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу "Євпаторійське професійно - технічне торгово - кулінарне училище" за професією "повар" у зв'язку з невідвіданням занять без поважних причин (а.с.15).

14 травня 2012 року ОСОБА_1 було направлено лист, в якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю на заняттях без поважних причин, її відраховано з курсів " поварів", а також на підставі п.3.1 договору № 010512012300007 від 23.01.2012 року, п.3, п.4. ст.36 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" буде утримана загальна сума витрат на професійне навчання, в тому числі сума нарахованої матеріальної допомоги ( а. с. 12).

Відповідно до довідок, наданих до суду, затрати на навчання відповідача склали 1630,69грн. (а.с. 13), а допомога в період професійного навчання склала 1246,52грн. (а.с. 14). Тобто загальна сума заборгованості відповідача становить 2877, 21грн.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533 від 02.03.2000р. сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати, за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання, теж саме передбачено ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533 від 02.03.2000р., п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000р. за № 916/5137.

Згідно з п. 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, п. 3.1.2 Договору якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги те, що сума у розмірі 2877, 21грн відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована - АДРЕСА_1, проживає - АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) заборгованості з витрат на навчання та матеріальне забезпечення у розмірі - 2877,21грн. на р/р 37171001000295, банк ГУ ДКСУ АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ - 20708592.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко