Постанова

від 27.08.2013 по справі 805/11793/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 р. Справа №805/11793/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

з участю представників:

позивача - Шевченко Т.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 33)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 233 383,66 грн., -

в с т а н о в и в :

12 серпня 2013 року Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Шахтарська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 33)» (далі - відповідач, ДП «Підприємство Кіровської ВК управління ДПС України в Донецькій області (№ 33)») про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 312 270,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 233 383,66 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях, у розмірі 228 172,00 грн. та суми нарахованої пені у розмірі 5 211,66 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача, не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із поданням про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2 312 270,00 грн. (арк. справи 2-3).

Представник позивача у судовому засіданні надав уточнений адміністративний позов (арк. справи 59-60), в якому просив суд стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 233 383,66 грн. Уточнений адміністративний позов судом прийнято до розгляду. Представник позивача просив задовольнити уточнені позовні вимоги

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Відповідач суду надав відзив, в якому зазначив про визнання уточнених позовних вимог у повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника відповідача (арк. справи 30).

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач - Державне підприємство «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 33)» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровської міської ради Донецької області 19 липня 1995 року, ЄДРПОУ 08679860, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 980270 (арк. справи 5, 48), та взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків за номером 102 (арк. справи 48). З 20 серпня 2012 року відповідач є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 200064838 (НБ № 492895) (арк. справи 42).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У період з грудня 2011 року по серпень 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначив до сплати податок на додану вартість в загальній сумі 228 172,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року в сумі 20 519,00 грн. (декларація № 9013821818 від 19 січня 2012 року), за січень 2012 року в сумі 10 014,00 грн. (декларація № 9006689100 від 20 лютого 2012 року), за лютий 2012 року в сумі 31 264,00 грн. (декларація № 9012662715 від 19 березня 2012 року), за березень 2012 року в сумі 29 488,00 грн. (декларація № 90200090092 від 19 квітня 2012 року), за квітень 2012 року в сумі 37 824,00 грн. (декларація № 9027678580 від 18 травня 2012 року), за травень 2012 року в сумі 37 019,00 грн. (декларація № 9034588843 від 19 червня 2012 року та уточнююча декларація № 9035602636 від 21 червня 2012 року), за червень 2012 року в сумі 12 770,00 грн. (декларація № 9040230740 від 13 липня 2012 року), за липень 2012 року в сумі 45 025,00 грн. (декларація № 9049533126 від 16 серпня 2012 року), за серпень 2012 року в сумі 4 249,00 грн. (декларація № 9056833965 від 19 вересня 2012 року) (арк. справи 10-41).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків відповідачу через несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем нараховано пеню у розмірі 5 211,66 грн.

На час розгляду справи вказані узгоджені податкові зобов'язання не сплачені і є податковим боргом, що підтверджується розрахунком суми позову (арк. справи 4) та відомостями зворотного боку облікової картки платника податків (арк. справи 24-28).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

05 листопада 2001 року та 06 грудня 2001 року податковою інспекцією сформовані перша податкова вимога № 1/18 (арк. справи 8), що отримана відповідачем в день її винесення, та друга податкова вимога № 2/70 (арк. справи 9), що отримана уповноваженою особою відповідача 10 грудня 2001.

Податкові вимоги отримані в 2001 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суму податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, а також наявність підстав для стягнення зазначених сум боргу в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 33)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 233 383,66 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 33)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 233 383,66 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 33)» (ЄДРПОУ 08679860, адреса: 86300, Донецька область, м. Кіровське, вул. Дзержинського, 1), податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 233 383,66 (двісті тридцять три тисячі триста вісімдесят три) грн. 66 коп. на користь державного бюджету, на р/р 31117165700093, код платежу 3014010100, одержувач УДК в Донецькій області ВДК в м. Шахтарськ та Шахтарському районі, ЄДРПОУ 34687038, МФО 834016.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 27 серпня 2013 року.

Повний текст постанови складений 02 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.