Рішення

від 10.09.2013 по справі 902/1093/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2013 р.

Справа № 902/1093/13

Провадження № 19/902/67/13

за позовом :товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (01054, м. Київ, вул. Воровського,32/2; 04080, м. Київ вул. В. Хвойки, 18/14 оф.241 )

до :Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області (23536, Вінницька обл., Шаргородський р-н., с. Рахни-Лісові, вул. Макаренка,26)

про стягнення 6741,56 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Божик А.О.,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ» до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області про стягнення 6741,56 грн. заборгованості, з яких: 4 680,00 грн. сума основного боргу; 55,32 грн. індекс інфляції; 1640,56 грн. процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання; 365,68 грн. пені.

Ухвалою суду від 02.08.2013 року порушено провадження за даним позовом у справі № 902/1093/13 (провадження № 19/902/67/13) з призначенням до розгляду на 10.09.2013 року.

В судове засідання 10.09.2013 року з'ясувався представник позивача.

В судове засідання 10.09.2013 року представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення вх. канц. № 08-65/7164/2013 від 09.08.13 р., наявне в матеріалах справи.

В судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 365,68 грн.

З огляду на права, надані позивачеві ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача приймається судом до розгляду та долучається до матеріалів справи.

Разом з тим, представник позивача просив суд стягнути з відповідача 4 680,00 грн. сума основного боргу; 55,32 грн. індекс інфляції; 1640,56 грн. процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

21.01.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавець) та Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського районну Вінницької області укладено договір № 7619 (далі договір).

Відповідно до п.1.1. договору Виконавець за завданням Замовника зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг 3 900,00 грн. без ПДВ, 4 680,00 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. договору строк сплати до 31 березня 2011 року.

Відповідно до п. 2.3. договору виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється у наступній черговості: 1) пеня; 2) проценти та інфляційні витрати відповідно до ст. 625 ЦК України; 3) заборгованість за надані згідно умов цього договору послуги; 4) інші платежі.

Відповідно до п.3.1. договору Виконавець розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття-презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій, які надає Замовник.

Відповідно до п. 3.2. договору Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня підписання цього договору надіслати Виконавцю письмові матеріали та фотографій для обробки, узгоджені у додатку до цього договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття-презентація) розробляються та публікуються без фотографій.

Відповідно до п. 3.6. договору Виконавець зобов'язаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua протягом 60 календарних днів з моменту укладання цього договору.

Відповідно до п. 3.7. договору Виконавець зобов'язаний письмово повідомити Замовника про публікацію інформаційних матеріалів (стаття- презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua.

Відповідно до п.3.8 договору Замовник зобов'язаний протягом 4 днів з моменту отримання повідомлення про публікацію інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www. meriaonline.com.ua надіслати корегування до інформаційних матеріалів (стаття-презентація) Виконавцю, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття-презентація) вважатимуться прийнятими, а зобов'язання Виконавця вважатимуться виконаними.

Відповідно до п. 5.1. договору цей договір діє протягом 1 року з моменту його укладення.

Згідно додатку № 7619 до вказаного вище договору, позивач та відповідач узгодили інформацію, яка має бути розміщена на порталі.

23.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" звернулося до відповідача із листом № 423 в якому повідомляється, що описана основна інформація про населений пункт та його інвестиційні можливості, зареєстрована на порталі www.meriaonline.com.ua 22.04.2011 року.

Також у даному листі зазначається, що в разі неотримання напротязі 4 робочих днів будь-яких повідомлень щодо заперечення або редагування даних інформаційних матеріалів, то вважатиметься, що компанія "СВС СІТІ МЕДІЯ" виконала свої договірні зобов'язання у розробленні та публікації інформаційних матеріалів (статті-презентації) на порталі www.meriaonline.com.ua і надані компанією "СВС СІТІ МЕДІЯ" послуги вважатимуться прийнятими.

Вказаний вище лист доставлений відповідачу 05.07.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне матеріалах справи.

Відповіді на лист № 423 від 23.06.2011 року відповідачем суду не надано.

Також позивачем надано до матеріалів позову статтю-презентацію, яка розміщена за електронною адресою : http://www.meriaonline.com.ua/zone-Vinnytsya/с. Рахни-Лісові.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

В силу ст. 11 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг з розробки та публікації інформаційних матеріалів на порталі та їх оплати.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, 21.01.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавець) та Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського районну Вінницької області укладено договір № 7619 із додатком, згідно якого позивачем надано відповідачу послуги розробки, оформлення та публікації на порталі www.meriaonline.com.ua інформації про с. Рахни - Лісові Вінницької області Шаргородського району, що підтверджується презентацією, яка розміщена за адресою в Інтернеті http://www.meriaonline.com.ua/zone-Vinnytsya/с. Рахни-лісові.

Також позивач на виконання п. 3.7 вказаного договору листом № 423 від 23.06.2011 року повідомив відповідача про публікацію інформаційних матеріалів на зазначеному порталі.

Станом на 02.08.2013 року (день звернення з позовом до суду) основний борг склав 4 680,00 грн.

Відповідачем доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надано, отже, позовна вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 4 680,00 грн., підлягає задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : договором про надавання послуг із додатком, листом-повідомленням, повідомленням про вручення поштового відправлення, презентацією на веб-порталі.

Крім того, 55,32 грн. індекс інфляції; 1640,56 грн. процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання; 365,68 грн. пені.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що 3 % річних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Окрім того, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Оскільки відповідач не провів повністю розрахунок у встановлений п. 2.2 договору (до 31 березня 2011 року), то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому з огляду на викладене наявні підстави для задоволення вимог про стягнення з нього на користь позивача, згідно розрахунку суми індексу інфляції та 15 % річних.

Враховуючи викладене позов в частині стягнення з відповідача 55,32 грн. індекс інфляції; 1640,56 грн. процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання підлягає задоволенню.

Пунктами 4.1, 4.2 договору № 7619 від 21.01.2011 року, позивач та відповідач погодили, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань, Замовник на вимогу Виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

При цьому, від представника позивача до суду надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 365,68 грн..

Згідно ч. 6 ст. 22 ГПК України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В силу ч. 1, ч. 4 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Пункт 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, визначає, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги зміст позовних вимог, суд дійшов до висновку, що наявні підстави для прийняття відмови позивача від позову в частині стягнення пені у сумі 365,68 грн. та у зв'язку з цим припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки ці дії не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково. До стягнення підлягає 4 680,00 грн. сума основного боргу; 55,32 грн. індекс інфляції; 1640,56 грн. процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Позов в частині стягнення з відповідача пені у сумі 365,68 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області (23536, Вінницька обл., Шаргородський р-н., с. Рахни-Лісові, вул. Макаренка,26, код ЄДРПОУ 04325727) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ ( юр. адреса : 01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 32, кв. 2, р/р 260020000617526 в ПАТ "Універсал Банк" в м. Києві, МФО 322001; код ЄДРПОУ 37025570) 4680,00 грн. - основного боргу, 55,32 грн. - інфляційні втрати, 1640,56 грн. - 15 % за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 1627,18 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 365,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 вересня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (01054, м. Київ, вул.Воровського,32/2; 04080, м. Київ вул. В. Хвойки, 18/14 оф.241 )

3 - відповідачу (23536, Вінницька обл., Шаргородський р-н., с. Рахни-Лісові, вул. Макаренка,26)