Рішення

від 03.09.2013 по справі 905/4884/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2013 Справа № 905/4884/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Табачніковому В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000", м. Лубни Полтавської області,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТОРГ МЕТАЛ", м. Донецьк,

про стягнення 1924,15 грн

за участю уповноважених представників:

від позивача: Фурс В.І. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000", м. Лубни Полтавської області, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТОРГ МЕТАЛ", м. Донецьк про стягнення 1924,15 грн., з яких 1717,14 грн. заборгованості за поставлений товар, 35,3 грн. пені, 171,71 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки товару (на умовах відстрочки платежу) №246/опт від 26.06.2012р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки товару (на умовах відстрочки платежу) №246/опт від 26.06.2012р., Видаткової накладної №1074/111 від 30.04.2013р., Довіреності №50 від 25.04.2013р., Претензії №189 від 11.06.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України.

Згідно письмових пояснень Позивача вих.. №243 від 25.07.2013р., наданих до канцелярії господарського суду Донецької області 31.07.2013р., між ТОВ «Автотехцентр-3000» та ТОВ «Укрторгметал» існують правовідносини в межах виключно спірного договору.

До матеріалів справи представником Позивача також долучено Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, підписаний з боку Позивача, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ №270750.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судові засідання не з'являвся. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення ухвал за юридичною адресою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ №270750.

Враховуючи норми ст. 75 ГПК України та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, господарський суд вважає можливим прийняти рішення по справі за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

26.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ТОРГ МЕТАЛ» (Покупець) укладено договір, за яким Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця товар а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його на умовах, визначених у договорі (п.1.1.).

Предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в Заявці Покупця, яка узгоджується між Сторонами за допомогою факсимільного зв'язку, або електронної пошти (п.1.2.). Підтвердженням факту узгодження Сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній Постачальника, яка після її підписання обома сторонами має юридичну силу Специфікації і є невід'ємною частиною Договору (п.1.3.).

Найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.2.1.). Кількість та асортимент товару по кожній окремій партії поставки визначається згідно з заявками покупця та вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних на товар (п.2.2.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 26.06.2013р. включно, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.1.). Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, то договір вважається пролонгованим на один рік (п.9.2.).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як було зазначено вище, за приписами Господарського процесуального кодексу України, судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У підтвердження поставки товару у межах наведеного правочинну Позивачем надано копію видаткової накладної №1074/111 від 30.04.2013р..

Як вбачається з вказаної видаткової накладної, в ній міститься посилання на договір №246/опт від 26.06.2012р., на ній проставлений підпис уповноважених представників сторін та скріплена печаткою Позивача. Зокрема з боку Відповідача накладна підписана Дудаєвим Д.В., якому була видна Відповідачем Довіреність №50 від 25.04.2013р. на отримання від ТОВ «Автотехцентр-3000» матеріальних цінностей за специфікацією №5570/111 від 25.04.2013р. Довіреність дійсна до 05.05.2013р.

За Видатковою накладною №1074/111 від 30.04.2013р. Позивачем здійснено поставку синхронізатору ЯМЗ 2-3 передачі Росія артикул 236-1701150-Б2 у кількості 1 шт. на суму 974,4 грн. (з ПДВ.); шестерні 2-ї пер.втор.валу Z=47 артикул 236-1701127 у кількості 1 шт. на суму 742,74 грн.

Згідно вказаної Видаткової накладної Відповідачу поставлено товар на загальну суму 1717,14 грн. (з ПДВ).

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу обумовленого товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №246/опт від 26.06.2012р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами п. 3.1. Договору, ціни на товар у Постачальника встановлюються у гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію товару. Ціна тари (упаковки) включена в ціну товару. Загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунка=фактурах та фидактвоих накладних на товар (п.3.4.).

Оплата товару Покупцем проводиться в національній валюті України на умовах відстрочки платежу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару (п.3.6.).

Приймаючи до уваги дату поставки товару (30.04.2013р.) та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар за накладною №1074/111 від 30.04.2013р. повинен бути здійснений не пізніше 10.05.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, означені грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем у встановлені договором строки не виконані.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, а саме в розмірі 1717,14 грн .

Також Позивачем заявлено до стягнення з Позивача пеню у сумі 35,3 грн.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.7.2 договору №246/опт від 26.06.2013р., у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення в оплаті.

Відтак, застосування такої міри відповідальності є обґрунтованим та правомірним.

Перевіривши арифметичний розрахунок Позивача в частині позовних вимог зі стягнення пені та порядок її нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення частково, а саме в сумі 34,95 грн .

Крім суми основного боргу та пені позивачем заявлено до стягнення суму штрафу 171,71 грн.

Сторони у п.7.3. Договору поставки товару №246/опт від 26.06.2012р. погодили, що порушення Покупцем строків оплати більше ніж на 30 календарних днів вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього договору. За односторонню відмову від виконання умов Договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачена частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана позиція встановлена Верховним судом України у Постанові Верховного суду України від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено зокрема штраф (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що сторонами правомірно погоджено в спірному договорі відповідальність у вигляді стягнення штрафу. Правомірним є стягнення з Відповідача штрафу за невиконання грошових зобов'язань понад 30 календарних днів.

Перевіривши розрахунок суми штрафу, здійснений Позивачем, суд задовольняє вказані позовні вимоги.

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000", м. Лубни Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТОРГ МЕТАЛ", м. Донецьк про стягнення 1924,15 грн., з яких 1717,14 грн. заборгованості за поставлений товар, 35,3 грн. пені, 171,71 грн. штрафу задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТОРГ МЕТАЛ" (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 108-А, код ЄДРПОУ 34053762, п/р №26007161499001 в ПАТ «КБ «Надра» МФО 380764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000» (37500, Полтавська область, м.Лубни, вул. І.Франка, 1, код ЄДРПОУ 30568711, п/р №26004179500001 в ПРУ КБ «Приватбанк», м. Полтава, МФО 331401) 1923,8 грн., у тому числі 1717,14 грн. суми основного боргу, 34,95 грн. пені та 171,71 грн. штрафу, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 720,19 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 03.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 09.09.2013р.

Суддя С.М. Соболєва