Рішення

від 10.09.2013 по справі 905/5079/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2013 Справа № 905/5079/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Яровий Я.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредит Україна", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек", м. Донецьк

про вилучення та передачу позивачу транспортного засобу, технічного паспорту та державного номерного знаку на загальну суму 830 923,52 грн., -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредит Україна», м. Київ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотек», м. Донецьк (далі-Відповідач) про вилучення та передачу позивачу транспортний засіб: сідловий тягач/ truck Scania R420 LA4X2HNA 420 Euro-4, номер шасі XLER4X20005188708, державний номер АН9211СР, 2007 року випуску, а також технічний паспорт та державний номерний знак на нього.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на факт припинення договору фінансового лізингу №89-01146 від 17.01.2008р. внаслідок відмови Лізингодавця від договору та ухилення Відповідача від повернення переданих у лізинг транспортних засобів.

Правовою підставою позову Позивач зазначив ст.ст. 526, 530, 610, 612, 651, 653, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 10, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 54, 55, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/5079/13.

Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу використовувати транспортний засіб шляхом його розшуку та доставляння на спеціальний майданчик.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення за відсутністю таких забезпечувальних заходів, що є обов'язковою умовою їх застосування за змістом ст. 66 зазначеного Кодексу. Крім того, клопотання про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності, з огляду на що не підлягає задоволенню.

Надане Позивачем до позовної заяви клопотання про об'єднання позовних заяв про вилучення майна за п'ятьма різними договорами фінансового лізингу судом відхиляюється, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Відповідно до абз. 2 п.п.3.6 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

На переконання суду, об'єднання Позивачем в одній позовній заяві вимог про вилучення майна за п'ятьма різними договорами фінансового лізингу, що виникли з різних підстав, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи та у строки передбачені ст.69 ГПК України, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.

Позивач 04.09.2013р. через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких обґрунтував правомірність обраного способу захисту шляхом вилучення та зобов'язання передати предмет лізингу.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсягу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів, проте втретє через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання та необхідністю часу для підготування зустрічного позову.

Клопотання Позивача про відкладення розгляду справи судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотек" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №89-01146 (далі - Договір), за яким за умови набуття чинності цим договором як передбачено пунктом 20.1. лізингодавець зобов'язується за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця (постачальника) - ТОВ "Сканія Україна", обраного лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (надалі - предмет лізингу) та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором (п.1.1. Договору фінансового лізингу).

За п.1.2. Договору фінансового лізингу кількість, ціна, загальна вартість, опис, комплектність, технічні специфікації, умови поставки Предмету лізингу зазначаються в "Базових умовах лізингу", які містяться в додатку №1 до цього договору і становлять його невід'ємну частину.

Умовами розділу 6 Договору фінансового лізингу сторони передбачили порядок здійснення розрахунків, а саме:

- за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених цим договором та графіком платежів та включають в себе суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу; винагороду лізингодавцю; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (п.п. 6.1., 6.2. Договору фінансового лізингу).

- лізингові платежі, а також будь-які інші платежі, що належать до сплати за цим договором, сплачуються виключно у гривнях. Сума кожного лізингового платежу, що підлягає сплаті, а також будь-якого іншого платежу, передбаченого цим договором, визначається шляхом перерахування відповідного еквіваленту такого платежу, вираженого в Євро, у гривні за курсом, встановленим НБУ на дату здійснення платежу (п.6.3. Договору фінансового лізингу).

- наступні за авансовим лізингові платежі сплачується щомісячно у сумах, встановлених графіком платежів. При цьому, якщо дата передачі предмету лізингу настає включно до 15 числа місяця, в якому здійснено передачу, то лізинговий платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня такого місяця, а якщо дата передачі настає після 15 числа місяця передачі, то лізинговий платіж сплачується не пізніше останнього робочого дня наступного місяця (п.6.4.2. Договору фінансового лізингу).

- Датою виконання платежу вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п.6.6. Договору фінансового лізингу).

- у разі несвоєчасної або неповної сплати лізингового платежу, грошові вимоги лізингодавця погашаються за рахунок наступних платежів а такій послідовності: у першу чергу відшкодовуються витрати лізингодавця, пов'язані з одержанням платежу; у другу чергу сплачується неустойка та штрафи, передбачені цим договором; у третю чергу сплачується лізингова винагорода; в останню чергу сплачується вартість предмету лізингу (п.6.7. Договору фінансового лізингу).

- за прострочення оплати лізингових платежів або інших сум п.6.9. Договору фінансового лізингу встановлена відповідальність лізингоодержувача у вигляді пені за кожен день прострочення у розмірі 24% річних від суми несвоєчасно платежу.

Відповідно до п.12.1.1 Договору лізингу, якщо Лізингоодержувач не сплатив повністю або частково лізинговий платіж, або будь-який іншій платіж за Договором, і прострочення платежу становить більш ніж 30 календарних днів з дати строку платежу, то така обставина вважатиметься випадком невиконання зобов'язань з боку Лізингоодержувача.

За змістом п.12.3 Договору лізингу у випадку порушення Лізингодержучачем п.п.12.1.1 Договору, Лізингодавець має право відмовитись від Договору, надіславши Лізингоотримувачу відповідне письмове повідомлення («Повідомлення про припинення»). Договір лізингу вважається розірваним з моменту одержання Лізингоодержувачем Повідомлення про припинення.

Відповідно до додатку №1 до Договору фінансового лізингу предмет лізингу сідловий тягач/ truck Scania R420 LA4X2HNA 420 Euro-4 у кількості 1 одиниця загальною вартістю 112 000,00Євро (еквівалентно 836635,52грн. без ПДВ з курсом НБУ на момент укладення договору) передано строком на 48 місяців з моменту передачі предмету лізингу.

На виконання своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу між позивачем (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія України" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №UA 11-2008-0022 від 17.01.2008р. (договір купівлі-продажу), згідно умов розділу 1 якого набувається покупцем у продавця для його наступної передачі у фінансовий лізинг сідловий тягач/ truck Scania R420 LA4X2HNA 420 Euro-4.

За умовами розділу 2 договору купівлі-продажу ціна продажу визначена сторонами в сумі 112000,00 євро, що по курсу НБУ на 17.01.2008р. становить 836635,52 гривень, а оплата повної вартості транспортних засобів буде здійснюватись виключно в гривнях за курсом НБУ на день оплати протягом 10 банківськихднів з моменту передачі транспортних засобів та підписання приймально-здавального акту (додаток №2) між покупцем і продавцем (п.3.1. договору купівлі-продажу).

Зобов'язання продавця з передачі майна у власність покупця згідно умов п.5.3. договорів купівлі-продажу були виконані, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі.

24 січня 2008р. Лізингодавець передав Лізингоодержувачу предмет лізингу, про що сторонами складено акт приймання передачі.

Листом №207 від 04.04.2013р. Позивач повідомив відповідача про відмову в односторонньому порядку від договору фінансового лізингу №89-01146 від 17.01.2008р., посилаючись на п.12.3. договору, ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», обґрунтовуючи це тим, що відповідачем було порушено зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більше ніж на 30 днів, та у зв'язку з цим просить підготувати та передати предмет лізингу за договором лізингодавцю.

У зв'язку з невиконанням цих вимог, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить суд вилучити у відповідача та передати позивачу майно (транспортні засоби) за договором лізингу та технічні паспорти та державні номерні знаки на них.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні до примусового виконання обов'язку з повернення майна внаслідок припинення договорів лізингу в односторонньому порядку.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України «Про фінансовий лізинг» та умовами укладеного між ним договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, що має наслідком відповідно повну чи часткову зміну умов зобов'язання, або його припинення.

Аналогічні положення відносно договорів закріплені приписами ч. 3 ст. 651 та ч.2 ст. 653 цього Кодексу.

Пунктом 12.1.1 Договору лізингу визначено, якщо Лізингоодержувач не сплатив повністю або частково лізинговий платіж, або будь-який іншій платіж за Договором, і прострочення платежу становить більш ніж 30 календарних днів з дати строку платежу, то така обставина вважатиметься випадком невиконання зобов'язань з боку Лізингоодержувача.

Неналежне виконання грошових зобов'язань лізингоодержувача за вказаним Договором фінансового лізингу відображено в наданою позивачем банківською довідкою від 05.06.2013р., з якою вбачається, що останній платіж з боку відповідача за цим Договором був здійснений 16.12.2009р., в той час, як на Лізингодержувча покладено грошові зобов'язання до 31.01.2011р.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, вимога договору щодо сплати лізингових платежів Відповідачем порушена, прострочення платежу становить більш ніж 30 календарних днів та заборгованість в повному обсязі не погашена, на спростування чого Відповідачем жодних доказів не надано.

Як встановлено ч. 3 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до п.12.3 Договір лізингу вважається розірваним з моменту одержання Лізингоодержувачем Повідомлення про припинення, що згідно п.20.2 Договору є підставою для припинення договору.

Наведені положення кореспондують і зі змістом припису ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, який визначає момент розірвання договору оренди у разі відмови від нього орендодавця, який може застосовуватися у лізингових правовідносинах в силу приписів ч. 2 ст. 806 цього Кодексу та ч. 1 ст. 2 Закону.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення особі на прізвище Сидоров з повідомленням Позивача про відмову в односторонньому порядку від договору фінансового лізингу №89-01146 від 17.01.2008р.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір фінансового лізингу №89-01146 від 17.01.2008р. є розірваним з моменту отримання відповідачем вищевказаного повідомлення, а саме з 12.04.2013р.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачеві отриманих ним в перебігу лізингових правовідносин транспортних засобів. Неповернення транспортних засобів з лізингу Позивачу за актом приймання-передачі є порушенням відповідних зобов'язань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Між тим, до матеріалів справи на надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу, який би свідчив про повернення Відповідачем об'єкту лізингу Позивачу.

Викладене зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати в сумі 16 618,47грн. стягуються з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредит Україна", м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек", м. Донецьк про вилучення та передачу позивачу транспортного засобу, технічного паспорту та державного номерного знаку на загальну суму 830 923,52 грн. задовольнити повністю.

Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотек», м. Донецьк (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 104, код ЄДРПОУ 31832519) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна», м. Київ (03045, м. Київ, Столичне шосе, 100, поверх 4, код ЄДРПОУ 33052443) транспортний засіб: сідловий тягач/ truck Scania R420 LA4X2HNA 420 Euro-4, номер шасі XLER4X20005188708, державний номер АН9211СР, 2007 року випуску, а також технічний паспорт та державний номерний знак на нього.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотек», м. Донецьк (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 104, код ЄДРПОУ 31832519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна», м. Київ (03045, м. Київ, Столичне шосе, 100, поверх 4, код ЄДРПОУ 33052443) витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 618,47грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2013р.