Рішення

від 15.08.2013 по справі 910/9762/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9762/13 15.08.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

До Всеукраїнської громадської організації "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"

про стягнення 29 150,65 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: Гранацька Л.В. (дов. № 155/1/03-10 від 02.01.13)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" про стягнення 29150,65 грн. за користування нежилим приміщенням в будинку № 44 літер. А на вулиці Хрещатик.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.13 порушено провадження у справі №910/9762/13 та призначено її до розгляду на 20.06.13 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.06.13 та 04.07.13 у зв'язку із нез'явленням представника відповідача, розгляд справи відкладався на 04.07.13 та 18.07.13 відповідно.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.07.13 у зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, справу №910/9762/13 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 18.07.13 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Шкурдовою Л.М. та відкладено її розгляд.

У зв'язку із виходом судді Полякової К.В. із відпустки, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.13 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

05.08.13 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її розгляд на 15.08.13, про що винесено відповідну ухвалу суду.

Представник позивача під час судового засідання 15.08.13 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач не забезпечив явку свого представника до судового засідання, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 08.0906 № 1334 «Про закріплення та передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва» нежилий будинок на вул. Хрещатик, 44 літер А у м. Києві закріплено за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» на праві господарського відання та за актом приймання-передачі основних засобів № 76 від 11.10.06 передано на баланс позивача (а. с. 5-6,7).

Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" 06.12.06 складений Акт на фактичне використання будинку (приміщення) № 44 літер А на вул. Хрещатик (а. с. 15). У вказаному акті на фактичне використання приміщення зазначено, що причиною його складання є проведення нарахувань за фактичне користування відповідачем нежилими приміщеннями в загальною площею 82,8 кв. м.

У матеріалах справи також міститься акт приймання-передачі від 20.07.09 (а. с. 12), який є доказом звільнення приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 44 літер А Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" лише 20.07.09, що підтверджується наявним підписом представника відповідача та відтиском печатки.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу щомісячно, починаючи з лютого 2009, нараховувалась плата за фактичне користування нежитловими приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 44 літер А (а. с. 15-25).

Відповідачем не здійснено оплати грошових коштів за фактичне користування приміщеннями нежитлового приміщення у розмірі орендної плати, внаслідок чого у нього виникла сума заборгованості, що станом на квітень 2013 складає 29150,65 грн.

22.04.13 Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" направило вимогу № 155/1/11-2201 (а. с. 11) на адресу Всеукраїнської громадської організації "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" щодо сплати заборгованості за фактичне користування нежилими приміщеннями площею 82,8 кв. м у будинку № 44 літер А на вул. Хрещатик за період з лютого 2009 до липня 2009 року.

Вказана вимога надіслана відповідачеві, однак відповіді або коштів позивач так і не отримав, у зв'язку із чим звернувся із позовом до суду про стягнення суми заборгованості за фактичне користування нежилими приміщеннями у розмірі 29150,65 грн.

Під час розгляду позовної заяви, надавши оцінку поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Норми ч. 3 ст. 133 Господарського кодексу України гарантують рівний захист майнових прав усіх суб'сктів господарювання.

За приписами статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно з положеннями статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Однак, відсутність договірних зобов'язань не звільняє суб'єктів господарювання від обов'язку дотримання правил здійснення господарської діяльності, в тому числі відшкодування завданої шкоди (збитків).

Суд за власним пререконанням оцінив надані сторонами докази, встановив, що оскільки між сторонами не укладався договір оренди, орнедоване майно від відповідача повернуто за актом прийому-передачи, не сплативши при цьому грошових коштів за фактичне використання приміщення, тому позивач - Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація", який отримав нежитлові приміщення на праві господарського відання та є балансоутримучем цих приміщень, має право вимагати від Всеукраїнської громадської організації "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" стягнення плати за період фактичного користування орендованими приміщеннями.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду посилається на те, що йому спричинено збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 29150,65 грн.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГКУкраїни підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком невиконання зобов'язань, а не причиною.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" не виконано зобов'язання, щодо сплати плати за фактичне займання приміщень, то КП «Київжитлоспецексплуатація», як балансоутримувачу, дійсно спричинено збитків відповідачем у вигляді доходу, який позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 29150,65 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" про стягнення 29150,65 грн. за користування нежилим приміщенням в будинку № 44 літер. А на вулиці Хрещатик - задовольнити повністю.

Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Асоціація депутатів місцевих рад та прихильників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" (02091, місто Київ, Дарницький район, Харківське шосе, будинок 160; ідентифікаційний код 26384044) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 29150 (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень 65 копійок плати за фактичне користування нежилими приміщеннями та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок суму сплаченого судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 15.08.13 року.

Повний текст рішення виготовлено - 16.08.13 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова