Постанова

від 16.08.2013 по справі 804/10347/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 р. Справа № 804/10347/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області в якому просить визнати неправомірними дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області у вигляді не зняття арешту накладеного 05.08.2004 року та 20.02.2006 року, після закінчення виконавчих проваджень, на розрахункові рахунки в„–26009123106001 , в„–26055123106033 в ПАТ «ПриватБанк» та в„–26009647220100 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та зняти арешт накладений відділом державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області 05.08.2004 року та 20.02.2006 року на розрахункові рахунки в„–26009123106001 , в„–26055123106033 в ПАТ «ПриватБанк» та в„–26009647220100 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відділ державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області безпідставно відмовив йому у знятті арешту з розрахункових рахунків, посилаючись на те, що виконавчі провадження за якими 05.08.2004 року та 20.02.2006 року було накладено арешт на розрахункові рахунки ЗАТ «Скіф», знищені за закінченням терміну зберігання. При цьому така бездіяльність щодо не знаття з арешту порушує права позивача, оскільки позивач в травні 2013 року звернувся до банку щодо отримання споживчого кредиту, однак позивачу було відмовлено з підстав незакритого розрахункового рахунку в„–26009647220100 ЗАТ «Скіф», засновком якого є позивач та на який накладено арешт.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до установчого договору закритого акціонерного товариства «Скіф» ОСОБА_3 був засновником та акціонером вказаного товариства.

Відповідно до Постанови від 05.08.2004 року при примусовому виконанні виконавчих листів, виданих Верхньодніпровським районним судом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області було накладено арешт розрахунковий рахунок закритого акціонерного товариства «Скіф» в„–26009647220100 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Постановою державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 20.02.2006 року при виконанні виконавчого провадження по примусовому виконанню Наказу Господарського суду Дніпропетровської області було накладено арешт на розрахункові рахунки закритого акціонерного товариства «Скіф» в„–26009123106001 , в„–26055123106033 в ПАТ «ПриватБанк».

Ухвалою Господарського суд Дніпропетровської області від 15.01.2009 року по справі № Б15/66-07 юридичну особу - закритого акціонерного товариства «Скіф» (ЄДРПОУ 30096886) було ліквідовано.

12.03.2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено відповідний запис, що підтверджується Витягом від 23.07.2013 року.

23.05.2013 року ОСОБА_3 звернувся до Відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про скасування постанов про накладення арешту на розрахункові рахунки ЗАТ «Скіф» від 05.08.2004 р. та 20.02.2006 року.

Листом від 04.07.2013 року №3642/03-21 позивача було повідомлено, що виконавчі провадження по примусовому виконанні виконавчих документів, а саме: Наказу Господарського суду Дніпропетровської області справа № 19/56 від 06.12.2005 року; виконавчі листи № 2-64 від 26.05.2004р, № 2-274, 2-2853, 2-276, 2-278, 2-256, 2-261, 2-262, 2-255, 2-260, 2-254, 2-259, 2-247, 2-277, 2-281, від 03.06.2004 р. видані Верхньодніпровським районним судом; рішення № 004 від 28.01.2004 р. видане УПФ в м. Вільногірську, згідно яких було накладено арешт на розрахункові рахунки знищені, відповідно п.9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню. Тому зняти арешт з розрахункових рахунків ЗАТ «Скіф» не має можливості.

При вирішенні даного адміністративного позову суд виходить з наступного.

Так, Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV (в редакції що діяла на час виникнення правовідносин) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV (надалі - Закон України «Про виконавче провадження») регулює порядок закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що юридичну особу - закритого акціонерного товариства «Скіф» (ЄДРПОУ 30096886) було ліквідовано.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що в супереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дій щодо зняття арешту з розрахункових рахунків відповідачем проведено не було, чим було порушено права позивача.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, згідно з вимогами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України у їх сукупності, з урахуванням висновків викладених вище, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 86, 94, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області стосовно не зняття арешту, накладеного 05.08.2004 року та 20.02.2006 року на розрахункові рахунки в„–26009123106001 , в„–26055123106033 в ПАТ «ПриватБанк» та в„–26009647220100 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», після закінчення виконавчих проваджень.

Зняти арешт, накладений Відділом державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області 05.08.2004 року та 20.02.2006 року на розрахункові рахунки в„–26009123106001 , в„–26055123106033 в ПАТ «ПриватБанк» та в„–26009647220100 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко