Ухвала

від 05.09.2013 по справі 784/3620/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №784/3620/13 05.09.2013 05.09.2013 05.09.2013

Провадження № 22ц/784/2968/13 Суддя першої інстанції Біцюк А.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

5 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Самчишиної Н.В.,

при секретарі Орельській Н.М.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2,

представника відповідача - Новгородцева В.В., Баранюка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма ім. Шевченка» на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року за позовом ОСОБА_5 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма ім. Шевченка» (надалі - агрофірма) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації договору оренди ,-

В С Т А Н О В И Л А:

7 червня 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до агрофірми про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації договору оренди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона на підставі державного акту є власницею земельної ділянки площею 9,78 га, розташованої на території Червонознам'янскої сільської ради Казанківського району Миколаївської області. 24 грудня 2010 року між нею та відповідачем було зареєстровано договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, строком на 20 років. Проте, договір не містить умови передачі ділянки у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, яка є істотною відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Посилаючись на викладене ОСОБА_5 просила визнати вказаний договір оренди земельної ділянки недійсним та скасувати його державну реєстрацію, витребувати передану в оренду земельну ділянку шляхом передачі її за актом приймання-передачі.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 24 грудня 2010 року, між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма іім. Шевченка» на оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,78 га, яка знаходиться в межах Червонознам'янської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, зареєстрований у Державному реєстрі земель 24 грудня 2010 року за № 041049101641. Витребувано земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5, загальною площею 9,78 га, кадастровий номер 4823686500:02:000:0071, яка знаходиться в межах володіння приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма ім. Шевченка» Казанківського району Миколаївської області. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі агрофірма просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (надалі - Закон) відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Законом України № 509-У1 від 16 вересня 2008 року стаття 15 Закону була доповнена абзацом дванадцятим, згідно з яким істотною умовою договору оренди землі є умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 089737 від 1 червня 2004 року позивачка є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9.78 га, розташованої на території Червнознам'янської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

24 грудня 2010 року у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК було зареєстровано договір оренди вищезазначеної земельної ділянки між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем аргофірмою, який укладено строком на 20 років зі сплатою орендної плати в розмірі 20 000грн.

В договорі не зазначена дата підписання цього договору сторонами. Як встановлено з пояснень представника відповідача спірний договір не містить дати підписання, оскільки на час його підписання діяв до серпня 2010 року попередній договір оренди цієї ж земельної ділянки між тими ж сторонами.

При цьому спірний договір не містить умови передачі ділянки у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Передача об'єкта оренди підтверджується актом прийому-передачі об'єкта оренди від 2 вересня 2010 року.

Отже, підписаний сторонами договір оренди земельної ділянки не містить інформації про умови передачі ділянки у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки як одну з істотних умов договору оренди землі, передбаченої ст. 15 Закону, а тому ця обставина є підставою для визнання договору недійсним.

Така правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду України по цивільних справах, розглянутих у порядку перегляду, зокрема постанови від 6 лютого 2012 року № 6-104ц 11, від 4 квітня 2012 року № 21цс 12, від 18 липня 2012 року № 6-77цс 12. Ці рішення відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для застосування для всіх судів України.

Таким чином, встановивши, що в оспорюваному договорі оренди землі відсутні умови передачі ділянки у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання цього договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

У зв'язку з цим вимога про повернення земельної ділянки, переданої на виконання недійсного правочину, також є обґрунтованою.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, були предметом розгляду в суді першої інстанції та суд дав їм належну оцінку.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма ім. Шевченка» відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: