Ухвала

від 03.09.2013 по справі 2а-11192/12/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11192/12/0170/3

03.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Кодо" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (судді Шкляр Т.О. ) від 19.11.12 у справі № 2а-11192/12/0170/3

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Кодо" (Севастопольське шосе, б.1Г, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98655)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2012 року, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Кодо" - задоволено.

Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Кодо" 246325,40 грн. податкового збору з орендної плати з юридичних осіб в дохід місцевого бюджету м. Ялта.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2012 року, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що податкові вимоги надсилалися № 1/339 - 03.06.2010 р., № 2/520 - 12.08.2010 р., отже за часів дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюдже тами і державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. з наступними змінами та доповненнями, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 даного Закону, якої передбачала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга пода ткова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Ця норма втратила чинність з 01.01.2011 у зв'язку із набранням чинності ПК України, в якому подібна норма була відсутня. Крім того, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду Авто номної Республіки Крим від 01.11.2011 р. скасовано прийнято нову постанову, якою у задо волені позову відмовлено. Під час розгляду зазначеної справи суди встановили, що податкові вимоги від 03.06.2010 р. №1/339 на загальну суму боргу 14134,70 грн. та від 12.08.2010 р. № 2/520 на загальну суму боргу 101609,57 грн. не є доказом дотримання позивачем вимог п. 95.2 ст. 95 ПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 03.09.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03.06.2010 р. ДПІ у м. Ялта АР Крим на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 1/339 про сплату податкового боргу в розмірі 14134,70 грн.

12.08.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлено другу податкову вимогу № 2/520 про сплату податкового боргу в розмірі 101609,57 грн.

Відповідачем до контролюючого органу подано податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, зокрема:

- № 4014 від 28.01.2011 р. за 2011 рік з самостійними нарахуванням розміру орендної плати у сумі 184788,72 грн., в тому числі щомісячно у сумі 15399,06 грн.;

- № 2914 від 14.02.2012 р. за 2012 рік з самостійним нарахуванням розміру орендної плати у сумі 184788,72 грн., в тому числі щомісячно у сумі 15399,06 грн.

15.11.11 р. ДПІ у м. Ялта АР Крим проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Фірма "КОДО", зокрема, з питання своєчасності сплати орендної плати за 2010 рік, про що складено акт № 3421/15-3.

Згідно з висновками вказаного акту № 3421/15-3 перевіркою встановлені порушення п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме:

- за терміном сплати 30.05.2010 р. узгоджена сума податкового зобов'язання з орендної плати за квітень 2010 р. склала20800,53 грн., яка фактично сплачено в розмірі 12000,00 грн. п/д № 24 від 22.03.11 р., затримка платежу склала 295 календарних днів;

- за терміном сплати 30.06.2010 р. узгоджена сума податкового зобов'язання з орендної плати за травень 2010 року склала 20800,53 грн., яка фактично сплачена в розмірі 5865,30 грн. п/д № 24 від 22.03.11 р., затримка платежу склала 265 календарних днів, у розмірі 14935,23 грн. фактично сплачено п/д № 41 від 31.05.11 р., затримка платежу склала 335 календарних днів;

- за терміном сплати 30.07.10 р. узгоджена сума податкового зобов'язання з орендної плати за червень 2010 року склала 20800,53 грн., яка фактично сплачена в розмірі 20064,77 грн., п/д № 41 від 31.05.2011 р., затримка платежу склала 305 календарних днів.

02.12.11 р. ДПІ у м. Ялта АР Крим ТОВ "Фірма "КОДО" визначено суму штрафу у розмірі 20% за платежем з орендної плати з юридичних осіб у сумі 11000,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0008761503, яке отримане відповідачем 09.12.11 р., про що в матеріалах справи наявна копія поштового повідомлення про вручення.

Згідно з розрахунком суми заборгованості відповідача остання складається з орендної плати з юридичних осіб за:

- податковим розрахунком № 4014 від 28.01.11 р. в сумі 107793,42 грн. за основним платежем та 19738,56 грн. пені, загалом - 127531,98 грн.;

- податковим розрахунком № 2914 від 14.02.12 р. в сумі 107793,42 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № 0008761503 від 02.12.11 р. в сумі 11000,00 грн. штрафних санкцій, що в загальному розмірі становить 246325,40 грн.

Згідно п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, за кожний звітний період щодо кожного окремого податку, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49).

Підпунктом 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 287.1, п. 287.6, п. 287.7 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про оренду землі" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) Платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п.п.288.1, 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 286.2, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до абз. а) п.п.129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Податкові вимоги № 1/339 від 03.06.2010 р., № 2/520 від 12.08.2010 р., податкове повідомлення-рішення № 0008761503 від 02.12.11 р., - відповідачем в порядку ст. 56 Податкового кодексу України не оскаржені.

Податкові вимоги № 1/339 від 03.06.2010 р., № 2/520 від 12.08.2010 р., податкове повідомлення-рішення № 0008761503 від 02.12.11 р., - не скасовані, не визнані протиправними.

З урахуванням вказаного сума грошового зобов'язання відповідача у розмірі 246325,40 грн. в розумінні ст.ст. 57, 59, п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Матеріалами справи, а саме картками особового рахунку відповідача, підтверджується наявність податкового боргу відповідача у загальній сумі 246325,40 грн. з орендної плати за земельні ділянки, який з моменту утворення та після направлення податкових вимог не погашався відповідачем у повному обсязі.

Чинним законодавством не передбачений обов'язок контролюючого органу щодо направлення податкової вимоги платнику податку на окремий період утворення податкового боргу, відповідну збільшену суму податкового боргу, про що вказується в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 р. N 1044/11/13-12.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Кодо" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (судді Шкляр Т.О. ) від 19.11.12 у справі № 2а-11192/12/0170/3- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (судді Шкляр Т.О. ) від 19.11.12 у справі № 2а-11192/12/0170/3- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян