Рішення

від 03.09.2013 по справі 910/9764/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9764/13 03.09.13

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Подільського районного у м. Києві центру фізичного здоров'я населення

«Спорт для всіх»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент комунальної власності міста Києва

Про стягнення 3 541,45 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Цимбаліст В.В. представник за довіреністю № 155/1/03-07 від 02.01.13.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Захарченко К.П. представник за довіреністю № 062/2/1-537 від 18.01.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач) до Подільського районного у м. Києві центру фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» (далі - відповідач) про стягнення 3 541,45 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню компенсації витрат за Договором № 849 від 20.11.12. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 3 541,45 грн., що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.13. порушено провадження у справі № 910/9764/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва; розгляд справи призначено на 13.06.13.

13.06.13. від третьої особи через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 13.06.13. представником відповідача подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Подільський районний у м. Києві центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» не визнає обґрунтованим розрахунок позивача компенсації витрат за Договором.

В судовому засіданні 13.06.13. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 02.07.13.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/9764/13 призначено до розгляду на 18.07.13.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.07.13. подав письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.13., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 03.09.13.

В судовому засіданні 03.09.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представником третьої особи в судовому засіданні 03.09.13. підтримано позовні вимоги позивача.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/9764/13.

В судовому засіданні 03.09.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.12. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено Договір № 849 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.11. № 34/6250 та протоколу постійної комісії Київської міської ради передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, б. 14 літер А, загальною площею 270,00 кв.м, у т.ч. перший поверх 10,90 кв.м, другий поверх 7,40 кв.м, третій поверх 249,70 кв.м, підвал 2,00 кв.м.

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено, що Орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, актом приймання передачі від 20.11.12. Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем по внесенню компенсації витрат за орендоване майно за період з 20.11.12. по 30.04.13. в розмірі 3 541,45 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Згідно з ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Приписами ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 9.1 з 20.11.12. по 18.11.15.

Відповідно до п. 3.3 Договору, крім орендної плати Орендар сплачує, зокрема, компенсацію витрат підприємства, яка за серпень 2012 р. складає 737,47 грн.

Згідно з п. 3.6, п. 3.7 Договору, компенсація витрат підприємства сплачується Орендарем на рахунок позивача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок компенсації витрат підприємства за Договором.

Крім того, твердження відповідача про те, що розрахунок позивача компенсації витрат за Договором не обґрунтованим, не береться судом до уваги з огляду на наступне.

приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, вказана стаття поширюється і на майнові відносини, що регулюються Господарським кодексом України. У зв'язку з цим на положення Господарського кодексу України про господарські договори також поширюються принцип свободи договору, крім випадків, передбачених абзацем другим ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (яка встановлює обмеження права сторін договору відступати від положень нормативно-правових актів).

При цьому, пунктом 3.4 Договору сторонами погоджено, що розмір орендної плати та компенсації витрат підприємства може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Разом з тим, відповідачем обґрунтованих пояснень щодо невірності поданого позивачем розрахунку не подано, доказів внесення змін до Договору в частині зміни розміру компенсації витрат підприємства також не надано.

Згідно з п. 4.2 Договору, Орендар зобов'язаний вносити орендну плату та компенсацію витрат підприємства своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідач свого обов'язку по сплаті компенсації витрат підприємства в повному обсязі не виконав, доказів оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Подільський районний у м. Києві центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» в порушення покладеного на нього обов'язку по компенсації витрат підприємства за Договором не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 541,45 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення 3 541,45 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Подільського районного у м. Києві центру фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» (04203, м. Київ, вул. Світлиць кого, б. 35-Б; ідентифікаційний код 35363473) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, б. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 3 541 (три тисячі п'ятсот сорок одну) грн. 45 коп. - заборгованості з компенсації витрат підприємства, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.13.

Суддя Т.М. Ващенко