Ухвала

від 10.09.2013 по справі 20-5/317-4/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

10 вересня 2013 року справа № 20-5/317-4/273 За заявою Дочірнього підприємства „Севастополь-Ресурси" ДПМВС України „Ресурси"

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 21, офіс 10)

до Дочірнього підприємства „Севастополь-Ресурси" ДП МВС України „Ресурси"

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 21, офіс 10)

про визнання банкрутом

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

банкрут (ДП "Севастополь-Ресурси "Державного підприємства МВС України "Ресурси") - не з'явився;

Кредитор (ТОВ "Крим-Авто-Тест") - Бєлінський О.П., директор, довіреність від 15.03.2010,

Прокурор (Прокуратура м. Севастополя) - не з'явився;

Арбітражний керуючий - Дрогайцев А.О., посвідчення № 525 від 24.04.2013,

Учасник (Головне управління юстиції у місті Севастополі) - Попов М.Г., довіреність від 03.06.2013;

Учасник (РВ ФДМУ в АРК та м. Севастополі) - Бєлоусов В.С., довіреність №370 від 08.11.2012.

Встановив :

ДП „Севастополь-Ресурси" ДП МВС України „Ресурси" звернулось до суду із заявою про визнання його банкрутом.

02.08.2007 ухвалою господарського суду міста Севастополя порушено провадження у справі про банкрутство ДП „Севастополь-Ресурси" ДП МВС України „Ресурси".

21.09.2007 до участі у справі вступив прокурор.

Постановою від 19.11.2007 ДП „Севастополь-Ресурси" ДП МВС України „Ресурси" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор Дрогайцев А.О.

Ухвалою від 26.11.2007 провадження у справі зупинено до закінчення дії ЗУ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

За змістом п. 43 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI) законом скасовано мораторій на реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави становить не менше 25 відсотків, в процедурі банкрутства, запроваджений Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Провадження у справах про банкрутство, яке зупинено у зв'язку з Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", повинно поновлюватися і реалізація відповідного майна має здійснюватися в порядку, передбаченому Законом.

Ухвалою від 01.04.2013 провадження у даній справі було поновлено, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру, за наслідками якої надати суду на затвердження звіт ліквідатора.

22.08.2013 на адресу суду надійшла скарга ТОВ «Крим-Авто-Тест» на дії ліквідатора (вх.94725/13 від 22.08.2013) стосовно його відмови внесення змін до реєстру вимог кредиторів та виключення майна, що знаходиться у заставі з ліквідаційної маси.

Ухвалою від 23.08.2013 розгляд скарги було призначено в судовому засіданні на 10.09.2013.

У судове засідання 10.09.2013 банкрут явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином та своєчасно, про причини нез'явлення не сповістив.

У судовому засіданні 10.09.2013 скаржник (ТОВ «Крим-Авто-Тест) виклав зміст скарги на дії арбітражного керуючого, просив скаргу задовольнити, з підстав, викладених у ній.

Арбітражний керуючий проти задоволення скарги заперечував, у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на скаргу, вказавши на відсутність відомостей щодо заставленого майна, яке необхідно виключити з ліквідаційної маси банкрута.

Також ліквідатором у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надано письмові пояснення по суті скарги, де зазначено, що грошові вимоги ТОВ «Крим-Авто-Тест» віднесені до четвертої черзі задоволення кредиторських вимог. Ліквідатором прийнято майно банкрута у ведення, проведена його інвентаризація, експертна оцінка, прийняті мери по його зберіганню, здійснений аналіз фінансового стану банкрута, сформовано ліквідаційну масу банкрута, прийняти мери, спрямовані на розшук та повернення майна банкрута, та інше. Ліквідатором було відмовлено кредитору (ТОВ «Крим-Авто-Тест») у задоволенні заяви про включення грошових вимог у розмірі 655195,53 грн до першої черги погашення кредиторських вимог та виключення з ліквідаційної маси заставленого майна, враховуючи відсутність відомостей щодо заставленого майна (вх. 10140/13 від 09.09.2013).

Представник Фонду державного майна України залишив вирішення питання щодо задоволення скарги на дії ліквідатора на розсуд суду.

Розглянувши скаргу ТОВ "Крим-Авто-Тест» на діяльність арбітражного керуючого по справі, вислухавши пояснення скаржника, арбітражного керуючого, учасників провадження по справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.03.2010 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Тест» до ДП «Севастополь-Ресурси» ДП МВС України «Ресурси» в розмірі 1055339,65 грн.

Судом встановлено, що в ході проведення ліквідаційних заходів була виявлена кредиторська вимога ТОВ «Крим-Авто-Тесь», яка виникла в результаті укладення договорів уступки права вимоги з кредиторами ДП «Севастополь-Ресурси» ДП МВС України «Ресурси», зокрема, за договором уступки права вимоги з СФ ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» від 24.04.2007 у сумі 655195,53 грн.

За означеним договором первісний кредитор (ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») уступає новому кредитору (ТОВ «Крим-Авто-Тест») право вимоги погашення заборгованості від ДП «Севастополь-Ресурси» ДП МВС України «Ресурси» перед первісним кредитором за кредитним договором №04/137-04 від 27.12.2004 (т.6, арк.с. 71).

Як встановлено судом, між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (заставодержатель) та ДП «Севастополь-Ресурси» ДП МВС України «Ресурси» (заставодавець) був укладений договір застави основних засобів №04/137-05 від 22.06.2005, означений договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають з кредитного договору №04/137-04 від 27.12.2004. У забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.1 даного договору, заставодавець на умовах, передбачених Договором, передав в заставу основні засоби, а саме: технологічне обладнання лінії інструментального контролю технічного стану транспортних засобів, відповідно до переліку, що є невід'ємною частиною договору. Предмет застави оцінювався сторонами у розмірі 108313,10 грн та знаходиться у заставодавця за адресою: вул. Промислова, будинок 4 (т.6, арк.с. 86-87).

Додатковою угодою до Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2007 від 15.07.2013 сторони доповнили умови договору пунктом 10 у такій редакції: «Зобов'язання, що відступається за цим договором забезпечується заставою майна Боржника, що є предметом договору застави №04/137-05 від 22.06.2005», а також пунктом 10.1 у наступній редакції: «З відступленням за цим договором первісним кредитором новому кредитору права вимоги погашення заборгованості ДП «Севастополь-Ресурси» ДП МВС України «Ресурси» за кредитним договором №04/137-04 від 27.12.2004, застава зберігає свою силу та первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває усіх прав заставодержателя за договорами застави (т.6, арк.с. 70).

Судом встановлено, що у серпні 2013 року ТОВ «Крим-Авто-Тест» направило на адресу ліквідатора вимогу про включення грошових коштів у розмірі 655195,53 грн до першої черги погашення кредиторських вимог та виключення заставного майна з ліквідаційної маси (вих. №01/08 від 01.08.2013) (т.6, арк.с. 68).

Арбітражний керуючий відмовив у задоволенні вимог кредитора (вих. 09/08 від 09.08.2013 (т6, арк.с. 69).

Відмова ліквідатора включити заставні вимоги кредитора у першу чергу задоволення кредиторських вимог боржника стала підставою для звернення кредитора із скаргою на дії ліквідатора.

Згідно зі статтею 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Частиною 1 пункту 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у даній справі порушено до 19.01.2013, тобто до набрання чинності нової редакції зазначеного Закону, то суд застосовує положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Положеннями статті 1 Закону визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частин 5-6 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

За змістом частини 6 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон) у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно з положеннями статті 31 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Як вже було зазначено судом, грошові вимоги кредитора (ТОВ «Крим-Авто-Тест») було внесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, при цьому не враховано те, що вимоги за кредитним договором від 24.04.2007, новим кредитором за яким є ТОВ «Крим-Авто-Тест», забезпечені заставою на підставі Договору застави основних засобів №04/137-05 від 22.06.2005.

Судом встановлено, що арбітражним керуючим сформовано ліквідаційну масу, проведена інвентаризація та експертна оцінка майна банкрута, але майно, яке є предметом договору застави не було виключено з ліквідаційної маси.

Враховуючи означене, суд дійшов висновку про наявність підстав включення вимог кредитора (ТОВ «Крим-Авто-Тест») згідно з договором про відступлення права вимоги від 24.04.2007 та додаткової угоди до нього від 15.07.2013 до першої черги задоволення, з огляду на те, що означені вимоги забезпечені заставою основних засобів банкрута на підставі договору застави основних засобів №04/137-05, отже, суд вважає доводи скаржника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3-1 ч.6 ст.14, 24, 25 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Авто-Тест" на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Дрогайцева А.О. задовольнити.

2. Внести зміни до реєстру вимог кредиторів Дочірнього підприємства „Севастополь-Ресурси" ДП МВС України „Ресурси" шляхом включення вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Тест» на підставі Договору про відступлення права вимог від 24.04.2007 та Додаткової угоди до нього від 15.07.2013, забезпечених заставою на підставі Договору застави основних засобів від 22.06.2005 №04/137-05 до першої черги задоволення вимог кредиторів.

3 . Виключити з ліквідаційної маси Дочірнього підприємства „Севастополь-Ресурси" ДП МВС України „Ресурси" майно, яке було передано в заставу на підставі Договору застави основних засобів від 22.06.2005 №04/137-05 .

Суддя підпис Погребняк О.С.

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 10.09.2013