Постанова

від 03.09.2013 по справі 805/11714/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. Справа № 805/11714/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Колективного виробничого підприємства «Блок» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 7140,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Колективного виробничого підприємства «Блок» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 7140,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 7140,00 грн., яка утворилася в результаті застосування до останнього штрафних санкцій за неподання податкових декларацій на підставі податкових повідомлень-рішень № 0002031520 від 29.10.2012 року, № 0002111520 від 21.11.2012 року та № 0000461506 від 15.03.2013 року. Оскільки відповідачем добровільно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області просили суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2013 року відкрито провадження у справі, яку призначено до судового засідання.

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчать матеріали справи.

Разом із тим, 03.09.2013 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проте, від відповідача до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про повернення поштового відправлення «Установа вибула».

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 71, прим. 81, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи виходячи з того, що частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Колективне виробниче підприємство «Блок» зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 25096461 та перебуває на обліку в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 17.06.1991 р. за № 3146.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником податку на додану вартість.

Податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2012 року, про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 226/15-113/25096461 від 26.10.2012 року.

Так, дані перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності по податку на додану вартість (граничний строк подання декларації 26.10.2012 року).

На підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 226/15-113/25096461 від 26.10.2012 року за порушення вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002031520 від 29.10.2012 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4080,00 гривень.

Також, податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 242/15-113/25096461 від 20.11.2012 року.

Так, дані перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності по податку на додану вартість (граничний строк подання декларації 26.10.2012 року).

На підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 242/15-113/25096461 від 20.11.2012 року за порушення вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002111520 від 21.11.2012 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень.

Крім того, податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року, про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 62/15-113/25096461 від 13.03.2013 року.

Так, дані перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності по податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року (станом на 12.03.2013 року декларації не надано).

На підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 62/15-113/25096461 від 13.03.2013 року за порушення вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000461506 від 15.03.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2040,00 гривень.

Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість Колективного виробничого підприємства «Блок» складає 7140,00 грн. (4080,00 грн. + 1020,00 грн. + 2040, 00 грн.).

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення № 0002031520 від 29.10.2012 року, № 0002111520 від 21.11.2012 року та № 0000461506 від 15.03.2013 року були надіслані на адресу відповідача, але повернуті з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання» на адресу податкового органу.

Даних щодо оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень матеріали справи не містять, тобто податкові повідомлення - рішення вважаються узгодженими.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пенi вважається узгодженою.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, розрахунки, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У порушення вищенаведених правових норм відповідачем не подано податкової звітності з податку на додану вартість у передбачений законодавством строк.

Згідно п. 111.1. ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (111.2. ст. 111 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вже було зазначено вище, за несвоєчасне подання податкової звітності до відповідача було застосовано штрафні санкції.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Встановлений вищенаведеною нормою строк сплати податкового зобов'язання на день розгляду справи судом сплинув.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкції в установлені строки сплачено не було, таке зобов'язання вважається податковим боргом.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу за № 51 від 31.05.2012 року на суму 1880,98 гривень, яка отримана останнім 19.06.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до податкового органу із відміткою про його отримання.

Отже, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення вказаної заборгованості, не призвели до її погашення.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи зазначена податкова вимога не оскаржувалася та не є відкликаною.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7140,00 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Колективного виробничого підприємства «Блок» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 7140,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Колективного виробничого підприємства «Блок» (код ЄДРПОУ 25096461) до Державного бюджету України (р/р 31116029700055, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код одержувача - 37989721) кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7140 (сім тисяч сто сорок) грн. 00 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 03 версеня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.