Постанова

від 06.09.2013 по справі 801/7005/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2013 р. (10:43) Справа №801/7005/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Термінал -Крим»

до Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - Харманська Діна Олександрівна, довіреність №б/н від 17.07.2013 року, паспорт серії:ЕС 983543;

від відповідача - Петришак Марія Ярославівна, довіреність №37/10.0 від 21.08.2013 року, посвідчення серії КР №123959.

Суть спору: Приватне підприємство "Терминал-Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №006182203 від 05.07.2013 року про донарахування ПДВ в сумі 50283,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 12570,75грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Термінал - Крим» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 26.04.2006 року, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.115).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим ДПС на підставі наказу від 23.05.2013 року №1914 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Термінал - Крим» (а.с.30), повідомлення №921/22-3 від 23.05.2013 року (а.с.31) та відповідно до п.п.78.1.1, п.78.1.ст.78, п.79.1 ст.79, п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20 розділу 1 Податкового кодексу України, а також згідно податкової декларації ПДВ за лютий 2013 року, була проведена документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства «Термінал - Крим» (код ЄДРПОУ 34371719) з питань достовірності декларування податкового кредиту за лютий 2013 року при здійсненні взаємовідносин з ТОВ Торгівельний Дім «Цемент» (код ЄДРПОУ 35003749).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20.06.2013 року №3882/22.3/34371719 (далі - акт перевірки) (а.с.11-29).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення а.с.28) :

-п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.198.3 ст.198 ПК України у завищенні податкового кредиту за лютий 2013 року у сумі 50283,00грн. по взаємовідносинах з ТОВ Торгівельний Дім «Цемент» (код ЄДРПОУ 35003749), що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за лютий 2013 року на суму ПДВ 50283,00грн та донарахуванню податкових зобов'язань за лютий 2013 року на суму ПДВ у розмірі 50283грн.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення - рішення від 05.07.2013 року №0006182203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 50283,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 12570,75грн. (а.с.10).

Висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС обґрунтовуються в акті тим, що внаслідок порушення діючого законодавства при формуванні показників податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року ТОВ «ТД ЦЕМЕНТ» (код ЄДРПОУ 35003749) встановлено завищення податкового зобов'язання у лютому 2013 року у сумі 276271 грн. по взаємовідносинам з ПП «Термінал - Крим».

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуємого податкового повідомлення-рішенння та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт-службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Основним видом господарської діяльності ПП «Терминал-Крим» є торгівля будівельними матеріалами оптом та у роздріб. Для здійснення такої діяльності позивач орендує частину нежитлового приміщення загальною площею 180 кв.м. для використання під офіс та склад за адресою: м. Сімферополь, пров. Монтажників, 3 на підставі договору оренди № 30/12-12 від 29.12.2012 р., укладеного з ПП «Віват +». Наявність офісних та складських приміщень для здійснення господарської діяльності не заперечується відповідачем, що зазначено на сторінці 5 Акту перевірки.

21.01.2013 року між ПП «Терминал-Крим» та ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» було укладено Договір №01/13, відповідно до якого ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» (продавець) зобов'язується передати у власність покупця цементну продукцію в асортименті, кількості та строки, передбачені цим договором, а ПП «Терминал-Крим» (покупець) зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах і у порядку, визначених цим договором (а.с.33-38). Найменування, кількість і асортимент товару, що постачається, вказується у додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦКУ).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦКУ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦКУ).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦКУ).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦКУ).

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору постачання товару відбувається залізничним транспортом на умовах (базис поставки) СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (найменування місця призначення) в редакції ИНКОТЕРМС 2010 року, якщо інше не передбачено Додатками (специфікаціями) до цього договору. Станція відвантаження - станція Шебелинка Харківської області (або станція Краматорськ Донецької області). Місце призначення - зазначається у замовленні покупця.

Оскільки продавець за договором не є виробником цементу, відвантаження товару відбувалось від виробника - АТ «Євроцемент-Україна», тому у залізничній накладній у графі 1 «Відправник» вказане найменування відправника (виробника), а не продавця, адже графа «Продавець» у залізничній накладній не передбачена. Доказом того, що товар, який перевезено на підставі відповідної залізничної накладної, поставлено саме за договором № 01/13 від 21.01.2013р. є зазначення в залізничній накладній найменування товару, його марки та фасування, які відрізняються, маси та найменування і реквізитів одержувача (ПП «Терминал-Крим») (графа 4).

Приймання товару позивачем відбувалось на залізничній гілці станції Сімферополь-Вантажний Придніпровської залізниці, яка доведена до місця зберігання позивачем товару на складі, розташованого на території орендованого складського приміщення за адресою: м. Сімферополь, пров. Монтажників, 3.

01 лютого 2013 року позивачем було видано довіреність на отримання товарно- матеріальних цінностей від ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» зі строком дії до 28.02.2013р. на ім'я директора ПП, «Терминал-Крим» Аджиджемиль С.Е., що підтверджується записом № 6 у журналі реєстрації довіреностей (а.с.77).

Позивачем відповідно до підпункту 2.3.1 договору № 01/13 від 21.01.2013 р. оформлювались письмові замовлення на ім'я постачальника із зазначенням марки, кількості цементу та залізничних реквізитів (а.с.40-45).

21.01.2013 року сторони договору уклали специфікацію №1, у якій узгодили кількість, ціну та загальну вартість цементу, яку буде поставлено за договором (а.с.46).

Відповідно до залізничної накладної № 44753283 від 08.02.2013 р. на адресу ПП «Терминал-Крим» було відвантажено цемент ПЦ 1-500 Н у тарі 50 кг у кількості 66000 кг. 08.02.2013 року ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» та видано видаткову накладну № ТД-0000164 на даний товар на суму 75240 грн., а також постачальником було видано податкову накладну №37 на загальну суму 62700 грн., ПДВ - 12540 грн., усього на 75240 грн(а.с.48-50).

На виконання умов договору №01/13 від 21.01.2013 року ПП «Термінал - Крим» перерахувало контрагенту ТОВ «Торгівельний дім «ЦЕМЕНТ» грошові кошти в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням: №1727 від 06.02.2013р. на суму 15000 грн., №1727 від 11.02.2013 р. на суму 35520 грн., №1728 від 12.02.2013р. на суму 41780 грн(а.с.68-70).

Відповідно до залізничної накладної № 53053062 від 07.02.2013 р. на адресу ПП «Терминал-Крим» було відвантажено цемент ШПЦ ІІІ/А-400 у тарі 25 кг у кількості 66000 кг. 07.02.2013р. ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» було видано видаткову накладну №ТД- 0000153 на даний товар на суму 54780 грн. 06.02.2013р. постачальником було видано податкову накладну №23 на загальну суму 12500 грн., ПДВ - 25000 грн., усього на 15000 грн.; 07.02.2013р. - податкову накладну №28 на суму 33150 грн., ПДВ - 6630 грн., усього на 39780 грн.(а.с.52,54,55).

Поставлений товар було оплачено позивачем безготівковим розрахунком, про що свідчать платіжні доручення №1728 від 12.02.2013р. на суму 41780 грн., 1730 від 15.02.2013р. на суму 37720 грн.(а.с.70,71).

Відповідно до залізничної накладної №44862621 від 20.02.2013р. на адресу ПП «Терминал-Крим» було відвантажено цемент ШПЦ ІІІ/А-400 у тарі 25 кг у кількості 68000 кг. 20.02.2013р. ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» та видано видаткову накладну №ТД- 0000242 на даний товар на суму 56440 грн., постачальником було видано податкову накладну №121 на загальну суму 47033,33 грн., ПДВ - 9406,67 грн., усього на 56440 грн.(56-59).

Поставлений товар було оплачено позивачем безготівковим розрахунком, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №1730 від 15.06.2011р. на суму 37720 грн., 1749 від 22.02.2013р. на суму 12700 грн., 1750 від 27.02.2013р. на суму 50000 грн.(а.с.71-73).

Відповідно до залізничної накладної №44862647 від 20.02.2013р. на адресу ПП «Терминал-Крим» було відвантажено цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 у тарі 25 кг у кількості 68000 кг. 20.02.2013р. ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» було видано видаткову накладну №ТД- 0000241 на даний товар на суму 58480 грн. Того ж числа постачальником було видано податкову накладну №120 на загальну суму 48733,33 грн., ПДВ - 9746,67 грн., усього на 58480 грн(а.с.60-63).

Поставлений товар було оплачено позивачем безготівковим розрахунком, про що свідчать платіжні доручення №1750 від 27.02.2013р. на суму 50000 грн., 1751 від 27.02.2013р. на суму 30000 грн., 1756 від 28.02.2013р. на суму 50000 грн.(а.с.73-75).

Відповідно до залізничної накладної №44850220 від 19.02.2013р. на адресу ПП «Терминал-Крим» було відвантажено цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 у тарі 25 кг у кількості 66000 кг. 19.02.2013р. ТОВ «Торгівельний Дім «Цемент» було видано видаткову накладну №ТД- 0000235 на даний товар на суму 56760 грн., а також постачальником було видано податкову накладну №113 на загальну суму 47300 грн., ПДВ - 9460 грн., усього на 56760 грн (а.с.65,66,67).

Поставлений товар було оплачено позивачем безготівковим розрахунком, що підтверджується платіжними дорученнями №1756 від 28.02.2013р. на суму 50000 грн., 1758 від 01.03.2013р. на суму 28980 грн (а.с.75).

Всі вище перелічені податкові накладні було включено до Реєстру виданих та триманих податкових накладних за лютий 2013 року (а.с.102-104). Загальна сума ПДВ, яку було віднесено до податкового кредиту у періоді, що перевірявся, по взаємовідносинам з ТОВ "Торгівельний Дім «Цемент» склала 50283 грн.

З наданих до суду матеріалів, вбачається, що відповідно до укладеного договору, найменування товару, його кількість та вартість визначена в рахунках - фактурах, які були надані ТОВ «Торгівельний дім «ЦЕМЕНТ» ПП «Термінал - Крим» при оплаті за надання товару (а.с.47,51, 56, 60, 64).

Також факт отримання товарів підтверджується видатковими накладними (а.с.48, 52, 57,61,65), реєстром касових чеків за 2013 рік (а.с.132, 136) та чеками (а.с.133-134,137-139).

Таким чином, використання у господарській діяльності ПП «Термінал - Крим» товарів, які отриманих за договором від 21.01.2013 року №01/3 від ТОВ «Торгівельний дім «ЦЕМЕНТ», підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 2011 року регулює Податковий кодекс України.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.44.1. ст44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

-прямих матеріальних витрат;

-прямих витрат на оплату праці;

-амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

-загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

-вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

-інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ТОВ « Торгівельний Дім «ЦЕМЕНТ» були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Отримані товари були використані позивачем у господарській діяльності, всі операції з придбання товарів відображено у бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0006182203 від 05.07.2013 року, яким ПП « Термінал - Крим» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 50283,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 12570,75грн. не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.07.2013 року №0006182203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 50283,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 12570,75грн.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства «Термінал - Крим» (пров. Монтажників буд.3, м. Сімферополь, АР Крим, 95493, код ЄДРПОУ 34371719) судовий збір у розмірі 628,54 (шістсот двадцять вісім гривень 54коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко