Рішення

від 04.09.2013 по справі 910/12205/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12205/13 04.09.13

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», с.Петрівка, Автономна Республіка Крим, ЄДРПОУ 03759079

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт», м.Київ, ЄДРПОУ 33148774

про стягнення 38 811,42 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Жигаленко О.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство «Дружба народів», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт», м.Київ про стягнення 38 811,42 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. про поставку товару в частині виконання обов'язку поставити попередньо оплачений товар, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 34 930 грн., пені в сумі 2723,15 грн., трьох відсотків річних в сумі 1056,97 грн., інфляційних збитків 101,30 грн.

Відповідач в судові засідання 17.07.2013р., 31.07.2013р., 04.09.2013р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

За висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 02217, м.Київ, Деснянський район, вул.Закревського, буд.11, кв.279.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 26.06.2013р., 17.07.2013р., 31.07.2013р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

За змістом п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як свідчать матеріали справи, конверт з ухвалою від 17.07.2013р. про відкладення розгляду справи було повернуто до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Крім того, належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» про порушення господарським судом провадження у справі та відкладення розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи засвіченими копіями реєстрів поштових відправлень.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт», яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Одночасно, ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2011р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» (продавець) було укладено договір №09-09/11/ИАП про поставку товару, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Згідно з п.1.2 укладеного договору предметом постачання є ветеринарні препарати.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кількість та асортимент товару вказується в рахунку-фактурі та в специфікації, які підписуються сторонами на кожну партію товару і є невід'ємними частинами цього договору.

В силу п.3.1 договору №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. товар повинен бути поставлений не пізніше 50 календарних днів після замовлення покупцем, або в термін вказаний в специфікації. Покупець відправляє факсимільним зв'язком або електронною поштою замовлення з обов'язковим вказанням асортименту, кількості товару, його отримувача та строку поставки.

Рахунок-фактура від продавця на партію товару є підтвердженням прийняття до виконання замовлення покупця та відправляється факсимільним зв'язком на адресу покупця в термін одного робочого дня з дати отримання заявки по телефону (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору ціна, з урахуванням податку на додану вартість, вказується в рахунку-фактурі та в специфікації до договору, та в накладних на товар. Ціна формується в національній валюті.

Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України шляхом виплати суми, яка вказана у рахунку-фактурі та підтверджена у накладній на поставку товару на рахунок продавця (п.5.1 договору).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір (з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 15.09.2011р.) як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України».

За змістом додаткової угоди №1 від 15.09.2011р. до договору №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. сторони дійшли згоди, що при поставці генератора гарячого туману Longray NS-95 покупець здійснює оплату продавцю за товар не пізніше трьох банківських днів з дати підписання даного договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 70% від загальної вартості обладнання - 27 951 грн., друга частина в розмірі 30% від загальної вартості обладнання 11 979 грн. перераховується на розрахунковий рахунок продавця на момент отримання покупцем, але не пізніше трьох банківських днів з дати отримання товару.

На виконання умов договору №09-09/11/ИАП про поставку товару, 26.08.2011р. відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інагропарт», було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000081 на оплату товару, а саме генератора гарячого туману Longray TS-95, вартістю 39 930 грн.

Незважаючи на те, за змістом додаткової угоди №1 від 05.09.2011р. сторони домовились про попередню оплату 70% вартості замовленого товару, позивачем було перераховано на рахунок відповідача 100% вартості товару в сумі 39 930 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4616 від 31.10.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексі України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як зазначалось судом, строк виконання обов'язку продавця передати товар покупцю було передбачено сторонами у п.3.1 договору №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р., відповідно до якого товар повинен бути поставлений не пізніше 50 (п'ятдесяти) календарних днів після замовлення покупцем, або в термін вказаний в специфікації.

За змістом пояснень позивача, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» було замовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» поставку генератора гарячого туману Longray TS-95, вартістю 39 930 грн.

Проте, відповідач не виконав своїх обов'язків за договором №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. про поставку товару, не поставив та не передав у власність позивача генератор гарячого туману Longray NS-95 у встановлений п.3.1 договору строк.

23.05.2012р. позивач направив на адресу відповідача лист №582 від 16.05.2012р., за змістом якого Сільськогосподарським товариством «Дружба народів» було пред'явлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» вимогу про повернення сплачених грошових коштів в сумі 39 930 грн.

За твердженням позивача, на підставі платіжного доручення №403 від 17.08.2012р. відповідачем було повернуто 5000 грн. з тих грошових коштів, що були сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення №4616 від 31.10.2011р., у зв'язку з чим позивачем було заявлено до стягнення 34 930 грн.

Разом з тим, з акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 09.07.2013р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» вбачається, що відповідач, крім того, 03.06.2013р. повернув позивачу 1000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою, яку було видано Акціонерним товариством «ОТП Банк».

Таким чином, судом встановлено, що станом на день розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» не було повернуто позивачу 33 930 грн.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Отже, непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов'язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.

Матеріалами справи виконання відповідачем зобов'язання поставити товар за договором №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. не підтверджується. З пояснень позивача, вбачається, що відповідачем не було поставлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» генератор гарячого туману Longray TS-95. Доказів протилежного відповідачем не надано.

За таких обставин, за висновками суду, попередня оплата товару за договором №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. про поставку товару підлягає поверненню покупцю.

При цьому, судом враховано, що позивачем було оплачено 100% вартості товару, хоча за змістом положень додаткової угоди №1 від 15.09.2011р. до договору №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. про поставку товару сторони дійшли згоди, що при поставці генератора гарячого туману Longray NS-95 покупець здійснює попередню оплату товару в розмірі 70% від загальної вартості обладнання, що становить 27 951 грн.

Разом з тим, факт оплати позивачем товару у повному обсязі не спростовує викладених вище висновків суду. Такі дії відповідача лише свідчать про дострокове виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» обов'язку оплати товар, який передбачено договором №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. про поставку товару зі змінами.

Відповідно до ст.531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Умовами договору №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. про поставку товару та додаткової угоди №1 від 15.09.2011р. до нього жодних обмежень права позивача щодо дострокової оплати товару не встановлено. Крім того, сторонами не повідомлено суду жодної норми законодавства, якою заборонено покупцю оплатити товар до здійснення його поставки. Із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту вказана заборона також не випливає.

До того ж, за змістом рахунку-фактури №СФ-0000081 від 26.08.2011р., який було виставлено відповідачем, позивача в контексті п.5.1 договору №09-09/11/ИАП від 05.09.2011р. було зобов'язано сплатити саме 39 930 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу грошових коштів в сумі 39 930 грн., що були сплачені в якості попередньої оплати товару. Враховуючи, що грошові кошти в сумі 6 000 грн. були повернуті відповідачем на користь позивача в добровільному порядку, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» підлягає 33 930 грн.

За таких обставин, з огляду на викладене вище, позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт», м.Київ про стягнення заборгованості в розмірі 34 930 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 33 930 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.8.3. договору №19/08 від 04.04.2013р. за порушення строків поставки згідно п.3.1 договору продавець сплачує пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Виходячи з аналізу положень чинного законодавства, що регулює порядок виконання грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Тобто, в силу закону нарахування пені є можливим лише внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. Проте, обов'язок поставити товар не є грошовим зобов'язанням, оскільки дії зобов'язаної сторони не пов'язуються зі сплатою грошових коштів.

Таким чином, позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Крім того, з аналогічних підстав господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» 3% річних в сумі 1056,97 грн. та 101,3 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, а також зобов'язання повернути безпідставно набуте майно, не можна розцінювати як грошові зобов'язання в розумінні ст. 549, 625 Цивільного кодексу України.

Такі висновки суду підтверджуються аналогічною позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в постанові від 09.06.2011р. по справі №43/308-10.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт», м.Київ про стягнення 38 811, 42 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагропарт» (02217, м.Київ, Деснянський район, вул.Закревського, буд.11, кв.279, ЄДРПОУ 33148774) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (97012, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с.Петрівка, ЄДРПОУ 03759079) грошові кошти в сумі 33 930 грн., а також судовий збір в розмірі 1 504,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 04.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.09.2013р.

Суддя М.О. Любченко