Рішення

від 27.08.2013 по справі 922/3260/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р.Справа № 922/3260/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат", м. Київ до ІП "Аркадія", м.Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Дараган О.Ю. за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" про стягнення з ІП "Аркадія" суми заборгованості у розмірі 21 295,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи. Крім того, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на всі рахунки відповідача, заборонити державному реєстратору Фрунзенського району м.Харкова приймати ліквідаційний баланс ІП "Аркадія" без зазначення того, що є кредитором ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат", зобов'язати ліквідатора боржника включити до реєстру кредиторів ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат", заборонити ІП "Аркадія" здавати в архів первинну документацію, що підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

16.05.2011 року між ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" (Постачальник, позивач по справі) та ІП "Аркадія" (Покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки продовольчих товарів № 18/11.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник постачає, а Покупець купує Товари на умовах даного Договору. Найменування, асортимент, номенклатура та кількість Товару зазначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктами 2.2.1., 2.2.2. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний прийняти Товар по накладним та оплатити Товар в строки, обумовлені в Договорі.

Відповідно до п.3.2. Договору розрахунки за поставлений Товар здійснюються у безготівковій формі в гривнях з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати отримання Покупцем Товару від Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору в період з 08.06.2011 року по 31.08.2012 року, поставив відповідачеві Товар на загальну суму 58 828,80 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар виконав частково, внаслідок чого станом на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість перед позивачем у сумі 21 295,20 грн.

Крім того, заборгованість відповідача в сумі 21 295,20 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.03.2013 року, який підписаний та скріплений печатками Сторін, копія якого міститься в матеріалах справи.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 21 295,20 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Стосовно заяви позивача про забезпечення позову, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що позивачем не надано жодних обґрунтованих підстав того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Іноземного підприємства "Аркадія" (61044, м.Харків, пр-т Московський, б.257, п/р 26005000123285 в банку ХФ АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, код ЄДРПОУ 34756064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибоконсервний комбінат" (01001, м.Київ, вул. А.Городоцького, 11-Б, п/р 26008013000830 АТ "Сбербанк Росії", м.Київ, МФО 320627, код ЄДРПОУ 37194720) суму заборгованості у розмірі 21 295,20 грн., судовий збір в сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/3260/13