Рішення

від 11.09.2013 по справі 922/3443/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р.Справа № 922/3443/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-охоронне підприємство Фелікс", 61177, м. Харків, пров. Динамівський, 4, код ЄДРПОУ 37190861; до товариства з обмеженою відповідальністю "Нестандартна реклама", 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, б. 69, код ЄДРПОУ 36373388; про стягнення 39000, 00 грн. за участю представників:

позивача - Тищенко А.В., довіреність від 10.09.2013р.;

відповідача - Іванюченко В.В., довіреність від 13.07.2013р.

В розпочатому судовому засіданні роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-охоронне підприємство Фелікс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нестандартна реклама" про стягнення суми заборгованості за надані послуги в розмірі 39000,00грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором про надання юридичних послуг № 250048 від 01.06.2012р. в частині повної та своєчасної оплати послуг наданих позивачем; в якості правових підстав позову позивач посилається на приписи ст.ст. 15, 16, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 611, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 222, 219 ГК України.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити повністю, вказує на порушення відповідачем умов договору про надання юридичних послуг № 250048 від 01.06.2012р. щодо здійснення розрахунків за послуги, надані позивачем за вказаним договором, а саме з вартості наданих послуг на суму 84000,00грн. відповідачем оплачено лише 45000,00грн., внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 39000,00грн.

Представник відповідача відзив на позов не надав, доказів на спростування суми заборгованості відповідачем також до суду не надано, проте, супровідним листом за вх.№33071 від 11.09.2013р. відповідач надав докази часткових оплат послуг, наданих позивачем, на суму 45000,00грн. (платіжні доручення №1251 від 16.05.2013р. на суму 10000,00грн., №1176 від 22.02.2013р. на суму 7000,00грн., №1027 від 23.10.2012р. на суму 7000,00грн., №994 від 20.09.2012р. на суму 7000,00грн., №903 від 26.08.2012р. на суму 7000,00грн., №901 від 26.07.2012р. на суму 3500,00грн. та №902 від 26.06.2012р. на суму 3500,00грн.).

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Юридично-охоронне підприємство Фелікс" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нестандартна реклама" (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг № 250048 від 01.06.2012р., згідно умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець приймає на себе зобов"язання надавати замовникові юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов"язується своєчасно здійснювати оплату вартості послуг виконавця та відшкодування понесених витрат, пов"язаних з наданням послуг.

Юридичні послуги за цим договором надаються у формі абонентського обслуговування господарської діяльності замовника. Абонентським обслуговуванням є постійна та безперервна діяльність виконавця щодо надання юридичних послуг замовникові, оплата якої здійснюється щомісячно у фіксованій сумі коштів, незалежно від обсягу фактично наданих послуг та кількості поставлених перед виконавцем завдань.

Сторонами погоджено, що вартість щомісячного абонентського обслуговування становить 7000,00грн. на місяць, з урахуванням ПДВ - 1166,67грн. (додаток №1 до договору, а.с. 15).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.06.2013р. (п.7.1. договору).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за юридичною природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним договором та в період дії вказаного договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 84000,00грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін, складеними у відповідності до п.6.3. договору, яким встановлено, що факт надання юридичних послуг, що є предметом цього договору, підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, що складаються та підписуються сторонами щомісячно (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000136 від 27.06.2012р., №ОУ-0000156 від 31.07.2012р., №ОУ-0000176 від 31.08.2012р., №ОУ-0000196 від 28.09.2012р., №ОУ-0000212 від 31.10.2012р., №ОУ-0000230 від 30.11.2012р., №ОУ-0000247 від 29.12.2012р., №16 від 31.01.2013р., №36 від 28.02.2013р., №54 від 29.03.2013р., №68 від 30.04.2013р. та №80 від 31.05.2013р., а.с.16-27).

За змістом п.6.2. договору замовник повинен щомісячно здійснювати оплату абонентського обслуговування у формі попередньої оплати за наступний місяць до 10 числа місяця, в якому надаються юридичні послуги, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок виконавця або готівковими коштами у касу виконавця.

В порушення умов договору, вартість послуг, наданих позивачем, оплачена відповідачем частково - в сумі 45000,00грн., що підтверджується матеріалами справи (виписки банку, а.с. 28-34, та платіжними дорученнями, наданими відповідачем 11.09.2013р. до суду), в зв"язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася сума заборгованості у розмірі 39000,00грн.

На момент розгляду справи вказана сума заборгованості не погашена, не спростована відповідачем, доказів сплати заборгованості до суду не надано.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості згідно вищезазначеного договору про надання юридичних послуг № 250048 від 01.06.2012р. не надав, тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, позовні вимоги про стягнення 39000,00грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нестандартна реклама" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, б. 69, код ЄДРПОУ 36373388) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-охоронне підприємство Фелікс" (61177, м. Харків, пров. Динамівський, 4, код ЄДРПОУ 37190861) суму заборгованості за надані послуги в розмірі 39000,00грн. та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 12.09.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.