Постанова

від 02.09.2013 по справі 811/2267/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 року Справа № 811/2267/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Толстовій О.І. та представників:

позивача: Лінчевського Д.Ю.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу

за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі доДержавного закладу «Смоленська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України» простягнення заборгованості з капіталізованих платежів; - ВСТАНОВИВ: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі (надалі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державного закладу «Смоленська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 29890,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із розрахунком потреби в капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, сума загальної потреби в капіталізації складає 29890,77 грн., а саме ненадходження капіталізованих платежів до Фонду перешкоджає своєчасно та в повному обсязі провадити відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілим, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси Фонду, застрахованих осіб і держави.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог поданої 25.07.2013 року (а.с.21-23), якою позовні вимоги збільшено, а саме на 42918,72 грн. та в кінцевій редакції загальна сума боргу становить 72809,49 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.13, 35).

В судовому засіданні 02.09.2013 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 07.09.2013 року.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд, приходить до наступних висновків.

Державний заклад «Смоленська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України» зареєстрований як юридична особа 02.07.1992 року, відомості щодо вказаного підприємства містяться у ЄДРФО та ЮО, що підтверджується витягом від 16.07.2013р. (а.с.17-19).

Згідно вказаного витягу відповідач знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності з 25.10.2012 року за рішенням засновників.

У зв'язку з наведеним позивачем зроблено розрахунок потреби в капіталізації коштів для продовження виплати страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя (ОСОБА_2), загальна сума капіталізованих платежів склала 72809,49 грн. (а.с.6, 26).

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з претензіями про грошову вимогу №111/о-с від 30.01.2013 року (а.с.4-5) та №245/о-с від 18.03.2013 року (а.с.24-25).

З матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду справи відповідач з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України не виключений.

Ст. 104 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

У відповідності до вимог ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Ст. 112 ЦК України визначені черги задоволення вимог кредиторів, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Згідно ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст. 15, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон) фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація і фінансується, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 (надалі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Крім цього, своєю постановою від 26.06.2012 року Верховний суд України визначив, що вимоги Порядку поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

У відповідності до вимог ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, якою затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного закладу "Смолінська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України" , код-23692271, капіталізовані платежі у сумі 72809,49 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області, р/р 37174400900001 ГУДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код 24717760.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 06.09.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник