Рішення

від 03.09.2013 по справі 904/6324/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.13р. Справа № 904/6324/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таєр Плюс", смт. Шевченкове,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення 16 772,00 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Таєр плюс" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості у розмірі 16 772,00 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № ПН290413/1.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі, підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами (ст. 75 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.13р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки товари №ПН290413/1.

Згідно предмету якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (автошини до вантажної, сільськогосподарської або спецтехніки) в асортименті, кількості і за ціною в українській гривні згідно з заявкою Відповідача, узгодженої Сторонами за допомогою факсимільного чи електронного зв'язку, або в усній формі, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийнятим відповідачем Товару за видатковою накладною, виданою постачальником, яка після підписання Сторонами має юридичну силу Специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий Відповідачем за видатковою накладною або узгоджений Сторонами в рахунку, переданому за допомогою факсимільного чи електронного зв'язку, не підлягає поверненню за ініціативою Відповідача, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого Товару перевищує кількість, заявлену Відповідачем.

Відповідно до п. 2.3. Договору, товар поставляється на умовах оплати згідно з п.4.3. даного Договору протягом 5 (п'яти) днів з моменту підтвердження заявки Відповідача. Позивач підтверджує заявку з урахуванням товарних позицій, які є в наявності на складі або можуть бути доставлені Відповідачу в обумовлені терміни зі складу Позивача. У заявці мають бути вказані найменування, кількість Товару, інші дані, необхідні для формування партії Товару.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що орієнтована сума Договору складає 300000 (Триста тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ.

Остаточна загальна сума Договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох Сторін (п. 4.2. Договору).

Згідно п. 4.3. Договору, оплата Товару здійснюється відповідачем на підставі даного Договору та на підставі видаткових накладних до нього шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки. Датою і фактом оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Позивача (п.4.3.1. Договору).

Позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, поставив відповідачеві товар, а саме: 4 шини DUNLOP SP 444 R22?5 315/70, доказом підтвердження поставки відповідачу зазначеного товару є видаткова накладна №90 від 29.04.13р. на суму 20 772, 00 грн.

Відповідач в свою чергу зобов'язання за Договором виконав частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача 4000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку.

19.07.13р. на адресу відповідача була направлена претензія - вимога (вих. №5) про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 16 772,00 грн., яка залишилась без задоволення відповідачем.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати поставленого Товару, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 16 772,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 16772,00 грн.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Доказів добровільного виконання відповідачем зобов'язання сторонами не надано.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 639, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 50064, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1, Свідоцтво платника податків НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таєр Плюс", 63601, смт. Шевченкове, вул. Леніна, буд. 39 (код 38195169) суму заборгованості у розмірі 16 772 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко