Рішення

від 12.09.2013 по справі 920/1235/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2013 Справа № 920/1235/13

За позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Райдуга-С», м.Суми

про стягнення 92816,56 грн.

СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.

Представники сторін:

від позивача: Овчарук О.О., довіреність від 10.06.2013р. № 11/10

від відповідача: не з'явився

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 78371,99 грн. боргу, 7648,58 грн. пені, 1041,65 грн. інфляційних витрат, 5754,34 грн. 3 % річних, за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 27.12.2010 року договору поставки природного газу № 06/10-3139ТЕ-29, а також витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, про причини неявки суд не повідомив, тому згідно вимог ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

27.12.2010р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Райдуга-С» (відповідач) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-3139 ТЕ-29 та додаткові угоди до нього від 04.04.2011р.№ 1, від 11.07.2011р. № « 2 та від 03.10.2011р. № 3.

В пункті 1.1 вищезазначеного договору зазначено, що постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець ( відповідач) зобов'язується прийняти і ополатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору , постачальник ( позивач) передає покупцю (відповідачу) в період з 01 січня 2011р. по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуваннямп вартості його транспортуіання в обсязі до 260 тис.тонн , в тому числі по місяцях.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав умови договору та передав відповідачу протягом січня-квітня 2011р. природний газ на загальну суму 132871,99 грн., що підтверджується актами приймому-передачі природного газу від 30.04.2011р., від 31.03.20111р., від 28.02.2011р. та від 31.01.2011р.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 20 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем же, в порушення умов договору, заборгованість за спожитий природний газ перерахована частково в сумі 54500,00 грн. , в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 78371,99 грн.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів сплати основного боргу не подав, не подав і аргументованих заперечень, тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 78371,99 грн. за поставлений природний газ визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П.7.3.1 договору передбачена сплата пені у разі порушення покупцем (відповідачем) умов п.4.1 цього договору, покупець (відповідач) зобов'язується ( крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період ,за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Оскільки вимоги по стягненню пені в розмірі 7648,58 грн. передбачені умовами договору і нарахування позивачем пені відповідає приписам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому вимоги позивача є правомірними і відповідають нормам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. ст. 550,611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5754,34 грн.- 3 % річних та 1041,65 грн. інфляційних збитків є правомірними.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1856,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Райдуга-С» ( 40020, м.Суми, вул.Ковпака,14/1, код 34743631) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 78371,99 грн. - основного боргу, 7648,58 грн. пені, 1041,65 грн. - інфляційних збитків, 5754,34 грн. - 3% річних та 1856,33 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 12.09.2013 року.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО