Постанова

від 28.08.2013 по справі 5008/116/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. Справа № 5008/116/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Хабіб М.І., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі прокурора Куцика В.Б. та представників Державної податкової інспекції Бурі О.О., боржника Михайленко Д.Ц.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника прокурора Закарпатської області, державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області, та Дробишева Павла Валерійовича на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року у справі №5008/116/2012 (щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року у справі №5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" )

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області (суддя Ремецькі О.Ф.) ухвалою від 23 травня 2012 року по справі № 5008/116/2012 задовольнив частково заяву ДПІ у Виноградівському районі про перегляд ухвали господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року за нововиявленими обставинами в частині затвердження вимог кредиторів Дробишева П.В. та Булавіна С.В. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року по справі № 5008/551/2011 в частині затвердження вимог кредиторів Дробишева П.В. та Булавіна С.В. скасував у частині визнання вимог Дробишева П.В. на суму 19 631 000грн. У решті частині ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року по справі № 5008/551/2011 залишив без змін.

Апеляційні скарги на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року у справі №5008/116/2012, винесену за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року у справі № 5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад", подали заступник прокурора Закарпатської області, Державна податкова інспекціяу Виноградівському районі Закарпатської області та Дробишев Павло Валерійович.

Заступник прокурора Закарпатської області просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким затвердити кредиторські вимоги Булавіна С.В. в сумі 1 949 768,31 грн., в решті вимог Булавіна С.В. та Дробишева П.В. відмовити.

Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги інспекції в повному обсязі.

Дробишев Павло Валерійович просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Дробишева П.В. на суму 19 631 000,00 грн.

Розгляд справи відкладався, у судових засіданнях оголошувались перерви з причини неодноразової зміни складу суду та з метою забезпечення процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство, перевірки в повному обсязі законності і обґрунтованості оскарженої ухвали. Крім того, суд апеляційної інстанції призначав судову фінансово-бухгалтерську експертизу, у зв»язку з чим зупиняв провадження у справі. З причини відсутності документів первинного бухгалтерського обліку, судова експертиза не проводилась.

Про розгляд справи сторонам повідомлено належним чином.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув в об»єднаному провадженні апеляційні скарги заступника прокурора Закарпатської області, Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області та Дробишева Павла Валерійовича на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року, матеріали справи №5008/116/2012 та матеріали справи № 5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" (т.т.4,5), заслухав пояснення прокурора, представників кредитора та боржника і вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з нижченаведених підстав.

З матеріалів справи № 5008/551/2011 слідує, що Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 12 травня 2011 року порушив провадження у справі № 5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" . Розпорядником майна боржника суд призначив арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича.

Після опублікування 24 червня 2011 року в газеті «Голос України» оголошення про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" до суду першої інстанції із заявами з грошовими вимогами до боржника звернулись Дробишев Павло Валерійович із сумою вимог 90 940 313,35 грн. ( т.4., а.с.73-110) та Булавін Сергій Володимирович із сумою вимог 2 320 766, 28 грн. ( т.4., а.с.113-135). Господарський суд Закарпатської області ухвалами від 07 вересня 2011 року по справі № 5008/551/2011 прийняв названі заяви до розгляду в судовому засіданні та зобов»язав боржника і розпорядника майна боржника подати суду письмові пояснення на заявлені вимоги.

Як зазначено у заяві кредитора (справа № 5008/551/2011, т.4., а.с.73-110), загальна сума грошових вимог Дробишева П.В. до боржника становить 90 940 313,35 грн., з яких:

- 20 000 000,00 грн. - це заборгованість боржника за товар, ( мальки коропа), отриманий у Дробишева П.В. в 2003 році на підставі укладеного сторонами 10 березня 2003 року Договору та акту приймання-передачі товару від 21 березня 2003 року. Означена сума заборгованості підтверджена й вимогами кредитора про сплату коштів за січень і квітень 2011 року та актом звіряння розрахунків, складеним сторонами станом на 01 липня 2011 року;

- 28 199 852,88 грн. - це заборгованість, яку боржник повинен був повернути кредиторові на підставі постанови господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2007 року у справі № 2/274, відповідно до протоколу засідання спостережної ради ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" від 10 березня 2008 року. Ця сума заборгованості підтверджена актом звіряння розрахунків станом на 01 липня 2011 року за операцією зі зменшення статуного фонду, у якому боржник визнав наявність невиконаного перед ним грошового зобов»язання щодо повернення придбаних акцій у вказаній сумі;

- 42 740 460,47 грн. - це заборгованість , яку боржник повинен був сплатити кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги, укладеного 04 жовтня 2009 року між Дробишевим П.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна промислово-комерційна фірма "Акт Європа Дніпро"(ТОВ „МПКФ "Акт Європа Дніпро"). Строк належного виконання вказаного грошового зобов'язання сплинув. Про відступлення права вимоги ТОВ "МПКФ "Акт Європа Дніпро" повідомило ВАТ "АПГ"Закарпатський сад" належним чином 10 січня 2011 року. А 01 липня 2011 року, ВАТ "АПГ"Закарпатський сад" визнало наявність перед Дробишевим П.В. невиконаного грошового зобов'язання за Договором відступлення права вимоги від 04 жовтня 2009 року в сумі 42 740 460, 47 коп. Означена сума підтверджена й Актом звіряння розрахунків від 01 липня 2011 року.

Як зазначено у заяві кредитора (справа № 5008/551/2011, т.4., а.с.113-135), загальна сума грошових вимог Булавіна С.В. до боржника становить 2 320 766,28 грн.

Зобов'язання боржника заплатити кредитору означену грошову суму виникло на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 21 липня 2009 року між Булавіним С.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Мак Девід" (ТОВ "МакДевід"), за умовами якого Булавін С.В. набув права вимоги за грошовими зобов'язанням ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад"перед ТОВ „Мак Девід":

- за Договором поставки від 14 грудня 2005 року в сумі 1 455 374,89 грн. оплати вартості поставлених боржнику товарів;

- за Договором поставки від 10 квітня 2007 року в сумі 351 191,39 грн. отриманої боржником попередньої оплати;

- за Договором поставки № 7 від 04 січня 2008 року в сумі 514 200 грн. оплати вартості поставлених боржнику товарів.

Про відступлення права вимоги ТОВ "Мак Девід" повідомило ВАТ "АПГ "Закарпатський сад" належним чином 12січня 2011 року. А 01 липня 2011 року, ВАТ "АПГ"Закарпатський сад" визнало наявність перед Булавіним С.В. невиконаного грошового зобов'язання за Договором відступлення права вимоги від 21 липня 2009 року в сумі 2 320 766,28 грн., що підтверджено Актом звіряння розрахунків від 01 липня 2011 року.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Дідич М.А. листами від 29 серпня 2011 року повідомив Дробишева П.В. і Булавіна С.В. про те, що заявлені ними кредиторські вимоги повністю визнані боржником і включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад". Копію листів розпорядник майна боржника надав суду першої інстанції ( справа № 5008/551/2011 т. 4., а.с.150,151).

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 19 вересня 2011 року у справі №5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад", серед іншого, визнав конкурсними кредиторами четвертої черги Дробишева Павла Валерійовича з сумою вимог 90 940 313,35 грн. та Булавіна Сергія Володимировича із сумою вимог 2 320 766, 28 грн. й затвердив реєстр вимог кредиторів. Ухвала набрала законної сили ( справа № 5008/551/2011 т. 5., а.с.27-35).

05 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у Виноградівському районі звернулась до господарського суду Закарпатської області із заявою, у якій просила суд переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року справі № 5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" в частині затвердження вимог кредиторів Дробищева Пала Валерійовича та Булавіна Сергія Володимировича. Суд першої інстанції ухвалою від 17 лютого 2012 року у справі № 5008/116/2012 прийняв заяву до розгляду.

Підстави перегляду судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами визначено статтею 112 ГПК України. Серед іншого, такою підставою є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт1 частини другої статті 112 цього Кодексу).

За змістом ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до вимог ст.114 ГПК України ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. За результатами перегляду ухвали приймається ухвала - у разі її зміни чи скасування або залишення ухвали без змін.

Згідно з матеріалами №5008/116/2012 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року справі № 5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" в частині затвердження вимог кредиторів Дробищева Павла Валерійовича та Булавіна Сергія Володимировича Державна податкова інспекція у Виноградівському районі обґрунтовує встановленням нововиявленої обставини, що є істотною для справи й не була і не могла бути їй відома на час розгляду господарським судом Закарпатської області кредиторських вимог Дробищева Павла Валерійовича та Булавіна Сергія Володимировича та прийняття ухвали від 19 вересня 2011 року у справі № 5008/551/2011.

Нововиявленою обставиною заявник називає відомості, отримані за результатами позапланової виїзної перевірки боржника відповідно до вимог вимог пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 „Податкового кодексу України" з питань дотримання ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р. про що 11 листопада 2011 року складено акт перевірки № 583/23-0112/00413771. Перевіркою проведено аналіз в межах наданих документів та періоду, що перевірявся, щодо невиконанням ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" грошових зобов'язань перед Дробишевим П.В. та Булавіним С.В. на суму відповідно 90 940 313,00 грн. та 2 320 766,00грн. Результати цього аналізу відображені в Довідці про загальну інформацію про результати діяльності з 01.04.2009року по 30.06.2011року, яка є додатком 1 до акта перевірки та невід»ємною частиною цього акта.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, такі мають значення для правильного розгляду справи про банкрутство ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад", ці обставини існували на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, є істотними для розгляду справи про банкрутство „Агропромислова група „Закарпатський сад".

Господарський суд Закарпатської області частково задовольнив заяву Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про перегляд ухвали господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року за нововиявленими обставинами в частині затвердження вимог кредиторів Дробишева П.В. та Булавіна С.В., яку також підтримав прокурор. А саме, суд скасував ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року по справі № 5008/551/2011 в частині затвердження вимог кредиторів Дробишева П.В. та Булавіна С.В. - у частині визнання вимог Дробишева П.В. на суму 19 631 000 грн. У решті частині ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року по справі № 5008/551/2011 залишив без змін.

В ухвалі від 23 травня 2012 року по справі №5008/116/2012, яка є предметом оскарження, суд першої інстанції констатував, що у 2003 році боржник був платником фіксованого податку. Сума 19 631 000,00 грн. заборгованості боржника виникла внаслідок придбання ним у Дробишева П.В. малька коропа у 2003 році на підставі укладеного Договору від 10.03.2003 року та акту приймання-передачі товару від 21.03.2003 року. Однак ця сума не відображена ні у рядках декларації з ПДВ за 2003 рік, ні у фінансовій звітності (баланс) за 2004-2006 рр. по статті балансу „Дострокова дебіторська заборгованість" відсутні записи про дану операцію. Цю обставину й встановлено проведеним аналізом поданої звітності з податку на додану вартість за даними АІС „Бест звіт", про що вказано у акті перевірки від 11 листопада 2011 року № 583/23-0112/00413771.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дана обставина має істотне значення при

затвердженні розміру вимог кредиторів та стала відома ДПІ у Виноградівському районі тільки під час проведення перевірки, а відтак, є нововиявленою.

Окрім того, суд погодився із мотивацією заявника про те, що кількістю отриманого малька від Дробишева П.В. відповідно до листа „Закарпатдержрибоохорони" можливо зарибити 90% всієї площі потенціалу водних об'єктів всієї Закарпатської області. А також вказав, що боржник і кредитор належним чином не доведено суду факту перевезення малька риби у визначеній договором та актом приймання-передачі кількості, оприбуткування даної операції у визначеному чинному на той момент законодавстві, що унеможливлює встановлення правомірності вимог кредитора Дробишева П.В. на суму 19 631 000грн.

Відмовляючи у задоволенні решти викладених у заяві вимог, суд першої інстанції вказав, що матеріалами справи доведено факт проведення операції щодо збільшення статутного фонду товариства кредитором (Дробишев П.В.), а також переходу відповідних цінних паперів на користь їх отримувачів та перетворення товарної операції на грошову по поверненню вартості переданого товару (акцій). Відтак, сума 28 199 852,88 грн., як залишок вартості неоплачених витрат по збільшенню статутного фонду боржника його акціонером, підлягає включенню до вимог кредиторів у повному розмірі.

Також суд прийняв до уваги доводи Дробишева П.В. і боржника про наявність у боржника заборгованості в сумі 42 740 460,47грн., що виникла на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 04 жовтня 2009 року між ТОВ "МПКФ "Акт Європа Дніпро"(цедент) та гр. Дробишев В.П. (цесіонарій) , за умовами якого якого цедент передав цесіонарію право належної йому вимоги за зобов'язаннями ВАТ "АПГ"Закарпатський сад" сплатити цеденту вартість товару та виконаних ремонтних робіт за договором від 11 вересня 2008 року, специфікацією до даного договору та прибутковими накладними. Боржник був повідомлений про укладення такого договору та отримав вимогу кредитора сплатити йому заборговану суму, що підтверджено й актом звірки станом на 01 липня 2011 року.

При цьому суд відхилив, як необґрунтовані, доводи заявника, який на думку суду, не довів у даному випадку наявності нововиявлених обставин. За наданими заявником доказами предметом невиїзної документальної перевірки стали взаємовідносини між ТОВ "МПКФ "Акт Європа Дніпро"та ВАТ "АПГ"Закарпатський сад"за договором від 15.04.2008р., додатковою угодою від 25.06.2008р. до договору від 15.04.2008р., договору від 30.06.2008р., додаток №1 до договору від 30.06.2008р. на поставку товарів, а не договору поставки від 01.09.2008р.

З вищевикладеного суд першої інстанції визнав грошові вимоги Дробишева П.В. частково в сумі 70940313,35грн., як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів (четверта черга). У задоволенні решти вимог Дробишева П.В. суд відмовив.

Також суд першої інстанції визнав грошові вимоги Булавіна С.В. в сумі 2 320 766,28грн. обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 2320766,28грн. (четверта черга).

Суд не прийняв до уваги доводи заявника про порушення правил ведення податкового та/або бухгалтерського обліку боржника і зазначив, що ця обставина жодним чином не впливає на права кредиторів боржника, оскільки контрагент боржника не може нести відповідальність за таке порушення, а, відтак, невідображення чи неправильне відображення боржником своїх операцій з контрагентами не є підставою для визнання зобов'язання недійсним, або таким, що не підлягає виконанню. Також суд відхилив, як недоведене, твердження заявника про уведення 02 липня 2009 року судової ліквідаційної процедури щодо ТОВ "Мак Девід".

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування ухвали в частині грошових вимог кредитора за придбання боржником у 2003 році малька коропа згідно Договору від 10 березня 2003 року та акту приймання-передачі товару від 21 березня 2003 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки господарського суду Закарпатської області про відмову в задоволенні решти вимог заяви Державної податкової інспекції у Виноградівському районі про перегляд ухвали господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року у справі № 5008/551/2011 за нововиявленими обставинами в частині затвердження вимог кредиторів Дробишева П.В. та Булавіна С.В. з таких підстав.

Згідно із ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як зазначено у статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 5 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 19 січня 2013 року діє нова редакція закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За змістом п. 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень, положення цього Закону не застосовуються до справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності цим Законом та здійснюється на стадії судової процедури розпорядження майном боржника.

З урахуванням дати порушення провадження у справі № 5008/551/2011 про банкрутство ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад", предмету спору (перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про визнання кредиторських вимог Дробишева П.В. і Булавіна С.В., необхідно застосовувати положення закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19 січня 2013 року (далі - Закон).

За визначенням ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Як установлено ст. 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії заяви та доданих документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна боржника.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

За змістом ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, у силу закону грошові вимоги конкурсних кредиторів до боржника повинні бути у встановленому порядку підтверджені документами.

Щодо грошових вимог Дробишева П.В. в сумі 20 000 000,00 грн.

Як стверджує кредитор, сума 20 000 000,00 грн. - це заборгованість боржника, яка виникла внаслідок придбання ним у Дробишева П.В. малька коропа у 2003 році на підставі укладеного сторонами 10 березня 2003 року Договору. Факт передачі малька коропа на загальну суму 20 000 000,00 грн. підтверджено актом приймання-передачі товару від 21 березня 2003 року. Проте суду не надано жодних доказів факту перевезення малька риби у визначеній договором та актом приймання-передачі кількості. Означена господарська операція не відображена в бухгалтерському обліку. Крім того, кількість отриманого боржником малька від Дробишева П.В. є надмірно великою, і з огляду на предмет діяльності боржника та його активи, неможливо зрозуміти потреби такої покупки. Кредитор не пояснив суду, чому за проданий у 2003 році товар вартістю 20 000 000 грн. він аж у 2011 році звернувся до боржника з вимогою про його оплату.

Отже, грошові вимоги Дробишева П.В. до боржника в сумі 20 млн. грн. не підтверджені у встановленому порядку належними і допустимими доказами.

Встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є й справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до вимог ст.13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд апеляційної інстанції констатує, що за наведених вище фактичних обставин справи дії Дробишева П.В., спрямовані на визнання судом його грошових вимог до боржника в сумі 20 000 000,00 грн., суперечать положенням Цивільного кодексу України.

Щодо грошових вимог Дробишева П.В. у сумі 28 199 852,88 грн.

За твердженням кредитора, означена сума заборгованості виникла у боржника на підставі постанови господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2007 року у справі № 2/274, відповідно до протоколу засідання спостережної ради ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" від 10 березня 2008 року, така підтверджена актом звіряння розрахунків станом на 01 липня 2011 року за операцією зі зменшення статуного фонду, у якому боржник визнав наявність невиконаного перед ним грошового зобов»язання щодо повернення придбаних акцій.

Як зазначено в оскарженій ухвалі, сторони вчинили відповідні правочини, спрямовані на збільшення статутного капіталу боржника, а саме:

Згідно умов договору підписки акцій другої емісії ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" від 21 лютого 2004 року, товариство за наслідками підписки акцій першого етапу зобов'язалося передати у власність підписнику (Дробишеву П.В.) прості іменні акції товариства у кількості 7249934:8шт. номінальною вартістю 0,25 грн. на суму 18 124 837,00 грн.

Також, за умовами договору підписки акції другої емісії ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" від 09 травня 2004 року товариство за наслідками підписки акцій першого етапу та згідно поданої підписником (Дробишев Павло Валерійович) заяви з метою реалізації його переважного права як акціонера товариства, зобов'язалося передати у власність підписнику прості іменні акції ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" у кількості 48225052шт. номінальною вартістю 0,25 грн. на суму 12 053 263 грн. Підписник (Дробишев П.В.) зобов'язався передати у власність товариства належні йому на праві приватної власності прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ „Автодорексплуатація" у кількості 15980000шт. номінальною вартістю 3995000грн., які сторони оцінили у 12 056 263,00 грн.

Актом прийому-передачі цінних паперів до вищеназваних договорів ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" передало Дробишеву Павлу Валерійовичу у власність цінні папери з наступними характеристиками: прості іменні акції в кількості 20724400шт. номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 30 181 100, 00 грн. Факт передачі цінних паперів боржника на користь кредитора підтверджується також випискою про залишки на рахунку в цінних паперах №100601 від 20 лютого 2007 року. Також випискою про залишки на рахунку в цінних паперах №150045 від 03 липня 2007 року підтверджується, що кредитор Дробишев П.В. передав боржнику належні йому акцій ВАТ „Автодорексплуатація".

Однак, постановою господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2007 року у справі № 2/274, яка набрала законної сили, скасовано реєстрацію додаткового випуску акцій ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" від 29.07.2004 р., визнано недійсним Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" реєстраційний №441/1/04, видане 29 липня 2004 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, та зобов'язано державного реєстратора - філію „Відділення Промінвестбанку в м. Хуст" привести реєстр ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" у стан, який передував до реєстрації випуску акцій 29 липня 2004 року.

Крім того, постановою господарського суду м. Києва від 14 червня 2007 року у справі № 6/308-А припинено юридичну особу ВАТ „Автодорексплуатація" (м.Київ, вул. Флоренції 1/1.1 код ЄДРПОУ 32592861) та зупинено обіг акцій.

Отже, статутний фонд ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" зменшився. З урахуванням цього Спостережна рада ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" прийняла рішення виплатити акціонеру Дробишеву В.П. суму 30 181 100,00 грн. у якості розрахунку з ним за придбані акції додаткової емісії, яка скасована рішення суду (протокол від 10 березня 2008 року).

Львівський апеляційний господарський суд вважає неправомірним зарахування до складу грошових зобов'язань боржника зобов'язань ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад" перед Дробишевим В.П., як акціонером, що виникли з такої участі. Перш за все, така позиція ґрунтується на вищенаведених положеннях ст..1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо складу грошових зобов'язань боржника.

Також за визначенням ст.152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Більш того, у матеріалах справи відсутні належні докази сплати Дробишевим П.В. вартості акцій та отримання ним простих іменних акцій в кількості 20724400 шт. номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 30 181 100, 00 грн., у тому числі й шляхом передачі боржнику належних Дробишеву П.В. акцій ВАТ „Автодорексплуатація". Фотокопії виписки про залишки на рахунку в цінних паперах №100601 від 20 лютого 2007 року і №150045 від 03 липня 2007 року, не завірені належним чином й не можуть слугувати належним і допустимим доказом цих тверджень.

Щодо грошових вимог Дробишева П.В. у сумі 42 740 460,47 грн.

За твердженням кредитора, означена сума кредиторських вимог - це заборгованість , яку боржник повинен був сплатити кредиторові відповідно до договору про відступлення права вимоги, укладеного 04 жовтня 2009 року між Дробишевим П.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна промислово-комерційна фірма "Акт Європа Дніпро"(ТОВ „МПКФ "Акт Європа Дніпро"). За умовами п.1. цього договору кредитор набув права вимоги за зобов'язанням ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" перед ТОВ "МПКФ „Акт Європа Дніпро" щодо сплати вартості товару та ремонтних робіт, переданих та виконаних ТОВ "МПКФ "Акт Європа Дніпро" відповідно до умов Договору поставки від 11 вересня 2008 року, Прибуткових накладних ЗС-0000059 від 02 жовтня 2008 року, ЗС-0000057 від 03 жовтня 2008 року. Загальний розмір відступленого права вимоги за грошовими зобов'язаннями ВАТ "АПГ"Закарпатський сад" перед ТОВ "МПКФ "Акт Європа Дніпро", що було набуте Дробишевим П.В., становить 42 740 460,47грн.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Тобто, передана первісним кредитором новому кредитору вимога до боржника повинна бути дійсною та підтвердженою належними доказами.

Однак у матеріалах справи відсутні докази дійсності вимог ТОВ „МПКФ "Акт Європа Дніпро" до боржника в загальній сумі 42 740 460,47 грн., яку первісний кредитор передав Дробишеву П.В. за договором про відступлення права вимоги від 04 жовтня 2009 року - відсутні докази виконання первісним кредитором зобов»язань за договором поставки від 11 вересня 2008 року й передачі боржнику товару та виконання ремонтних робіт, як про це стверджує новий кредитор. Також кредитор не надав прибуткових накладних ЗС-0000059 від 02 жовтня 2008 року, ЗС-0000057 від 03 жовтня 2008 року.

Отже, Дробишев П.В. не довів дійсності переданої йому первісним кредитором вимоги до боржника в загальній сумі 42 740 460,47 грн., не підтвердив належними доказами, що суперечить вищенаведеним положенням Цивільного кодексу України та приписам закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про необхідність у встановленому порядку підтвердити документами заявлені конкурсними кредиторами грошові вимоги до боржника.

Щодо грошових вимог Булавіна С.В. в сумі 2 320 766, 28 грн.

Зобов'язання боржника заплатити кредитору означену грошову суму виникло на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 21 липня 2009 року між Булавіним С.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Мак Девід" (ТОВ "МакДевід"), за умовами якого Булавін С.В. набув права вимоги за грошовими зобов'язанням ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад"перед ТОВ „Мак Девід":

- за Договором поставки від 14 грудня 2005 року в сумі 1 455 374,89 грн. оплати вартості поставлених боржнику товарів;

- за Договором поставки від 10 квітня 2007 року в сумі 351 191,39 грн. отриманої боржником попередньої оплати;

- за Договором поставки № 7 від 04 січня 2008 року в сумі 514 200 грн. оплати вартості поставлених боржнику товарів.

У матеріалах справи відсутні докази дійсності вимог ТОВ "МакДевід" до боржника в загальній сумі 2 320 766,28 грн., яку первісний кредитор передав Булавіну С.В. за договором про відступлення права вимоги від 21 липня 2009 року - відсутні докази виконання первісним кредитором зобов»язань за договорами поставки від 14 грудня 2005 року та від 04 січня 2008 року й передачі боржнику товару, а також відсутні докази попередньої оплати первісним кредитором 351 191,39 грн. за договором поставки від 10 квітня 2007 року.

Відтак Булавін С.В. не довів дійсності переданої йому первісним кредитором вимоги до боржника в загальній сумі 2 320 766,28 грн., не підтвердив таку належними доказами, шо суперечить ст..ст. 512, 514, 517 Цивільного кодексу України та приписам закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про необхідність у встановленому порядку підтвердити документами заявлені конкурсними кредиторами грошові вимоги до боржника.

Підтвердженість оборотно-сальдовими відомостями заборгованість боржника перед ТОВ «Мак Девід» в сумі 1 949 768,31 грн. не може слугувати доказом, що саме ця сума заборгованості була предметом договору про відступлення права вимоги, укладеного 21 липня 2009 року між Булавіним С.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Мак Девід" (ТОВ "МакДевід").

Необхідно зазначити, що з огляду на особливості правового регулювання судових процедур банкрутства, суду недостатньо лише самого факту визнання боржником грошових вимог кредиторів. Суд повинен перевірити доведеність таких кредиторських вимог належними і допустимими доказами.

За наведеного визнання боржником грошових вимог Дробишева П.В. і Булавіна С.В. та підтвердження цих грошових вимог актами звіряння розрахунків суд апеляційної інстанції не приймає до уваги та відхиляє, як неналежні докази.

Виходячи з вищевикладених фактичних обставин справи та приписів закону Львівський апеляційний господарський суд скасовує ухвалу господарського суду Закарпатської області від від 23 травня 2012 року у справі №5008/116/2012 та приймає нове судове рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105, 106, 112, 114 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги заступника прокурора Закарпатської області, державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області та Дробишева Павла Валерійовича задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23 травня 2012 року у справі №5008/116/2012 (щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року у справі №5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" ) скасувати і прийняти нове судове рішення:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19 вересня 2011 року справі №5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" в частині визнання і затвердження вимог кредиторів Дробищева Павла Валерійовича та Булавіна Сергія Володимировича скасувати.

Відмовити Дробищеву Павлу Валерійовичу у задоволенні грошових вимог у сумі 90 940 313,35 грн. до відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" у справі № 5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад".

Відмовити Булавіну Сергію Володимировичу у задоволенні грошових вимог у сумі 2 320 766,28 грн. до відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад" у справі № 5008/551/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Хабіб М.І.

суддя Юрченко Я.О.