Ухвала

від 05.09.2013 по справі 11/796/1562/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Худика М.П.,

суддів - Горб І.М., Корнієнко Т.Ю.,

за участю прокурора - Горбаня В.В.

засудженої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком:

ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судима,

засуджена за ч. 2 ст. 364-1 КК України до штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 000 грн.), з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на 3 роки, за ч. 1, 2 ст. 209 КК України виправдана.

По справі вирішено питання щодо речових доказів, судових витрат та цивільних позовів.

За вироком суду ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Уран», будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ «Уран» свої повноваження, в порушення укладених з потерпілими інвестиційних договорів та Закону України «Про інвестиційну діяльність» отримані від потерпілих кошти на пайову участь у інвестуванні будівництва житла перерахувала на рахунки юридичних та фізичних осіб за наступних обставин.

Так, 07.06.2005 року ОСОБА_5 на виконання укладеного з TOB «Уран» договору № 59 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено 40 000 грн.

Згідно укладеного договору TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти, протягом трьох банківських дні, спрямувати на будівництво житла - квартири АДРЕСА_1.

Проте, після отримання TOB "Уран" грошових коштів ОСОБА_5 ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, в порушення пп. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", перерахувала грошові кошти ОСОБА_5 в сумі 40 000 грн. на рахунок TOB "Сталекс", чим заподіяла останній матеріальних збитків на суму 40 000 грн.

Крім того, 17.08.2005 року, 18.08.2005 року, 31.08.2005 року, 31.10.2005 року, 28.11.2005 року ОСОБА_4 на виконання укладеного ним з TOB "Уран" договору №76/1 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти у сумі 218 956 грн.

Згідно укладеного договору № 76/1 від 29.12.2003 року TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_2, а також, відповідно до п.п.2.3.3. договору TOB "Уран", зобов'язувалось протягом трьох банківських днів направити грошові кошти ОСОБА_4 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору №10/с/03.

Після отримання TOB "Уран" грошових коштів ОСОБА_4 директор TOB "Уран" ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", 25.08.2005 року, 26.08.2005 року, 30.08.2005 року, 01.09.2005 року, 01.11.2005 року, 29.11.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_4 на рахунок TOB "Сталекс", КРД "Райффайзейнбанк Аваль", TOB "Донметснаб", TOB "БК Тисан", а також на повернення пайового внеску за договором № 55 від 25.12.2003 року, чим заподіяла ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 218 956 грн.

Також 01.07.2005 року, 04.07.2005 року, 05.07.2005 року, 07.07.2005 року, 06.09.2005 року ОСОБА_7 на виконання укладених ним з TOB "Уран" договорів № № 69, 70 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти в сумі 536 040 грн.

Згідно укладеного договору № 69 від 29.12.2003 року TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_3.

Згідно укладеного договору № 70 від 29.12.2003 року TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_7.

У відповідності до п.п.2.3.3. договорів TOB "Уран" зобов'язувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_7 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору №10/с/03.

Після отримання TOB "Уран" грошових коштів ОСОБА_7 директор TOB "Уран" ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договорів від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", 07.07.2005 року, 08.07.2005 року, 11.07.2005 року, 12.07.2005 року, 13.07.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_7 на рахунок TOB "Донметснаб", а також на повернення пайового внеску за договором № 17 від 25.12.2003 року, чим заподіяла ОСОБА_7 матеріальних збитків на суму 536 040 грн.

Крім того, 16.06.2005 року, 22.06.2005 року ОСОБА_8 на виконання укладеного з TOB "Уран" договору №62 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти в сумі 146 009,08 грн.

Згідно укладеного договору № 62 від 29.12.2003 року TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_4, а також відповідно до п.п.2.3.3. договору - зобов'язувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_8 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору № 10/с/03.

Після отримання TOB "Уран" грошових коштів ОСОБА_8 директор TOB "Уран" ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", 15.06.2005 року, 17.06.2005 року, 21.06.2005 року, 23.06.2005 року, 24.06.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_8 на рахунок TOB "Сталекс", TOB "Донметснаб", Управління архітектури та містобудування, а також на повернення пайового внеску за договором № 17 від 25.12.2003 року, чим заподіяла ОСОБА_8 матеріальних збитків на суму 146 009,08 грн.

21.06.2005 року, 07.07.2005 року, 08.07.2005 року, 11.07.2005 року, 05.08.2005 року ОСОБА_9 на виконання укладеного ним з TOB "Уран" договору № 68 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти у сумі 328 608 грн.

Згідно укладеного договору № 68 від 29.12.2003 року TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_8, а також, відповідно до п.п.2.3.3. договору, TOB «Уран» зобов'язувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_9 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору № 10/с/03.

Після отримання TOB "Уран" грошових коштів ОСОБА_9 директор TOB "Уран" ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", 21.06.2005 року, 07.07.2005 року, 08.07.2005 року, 05.08.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_9 на рахунок TOB "Сталекс", TOB "Донметснаб", а також на повернення пайового внеску за договором № 24 від 08.02.2004 року, чим заподіяла ОСОБА_9 матеріальних збитків на суму 328 608 грн.

Крім того, директор TOB "Уран" ОСОБА_1, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісі TOB "Уран", будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, 08.09.2005 року уклалаз ОСОБА_10 договір № 82 про пайову участь у будівництві, при цьому, достовірно знаючи, що внесені ОСОБА_10 грошові кошти будуть використані не за цільовим призначенням згідно договору.

У відповідності до укладеного з ОСОБА_10 договору № 82 від 08.09.2005 року TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - кв. АДРЕСА_9 , а також, відповідно до п.п.2.3.3. договору, TOB "Уран" зобов'язувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_10 на фінансування будівництва житлового будинку.

В подальшому, ОСОБА_10 на виконання умов договору № 82 від 08.09.2005 року вніс на рахунок № 26000501022767 в РД "Райффайзенбанк Аваль" гроші в сумі 220 000 грн., які директор TOB "Уран" ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, в ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", використала не за цільовим призначенням, а на розрахунки TOB "Уран" з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо.

Крім того, директор TOB "Уран" ОСОБА_1, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісі TOB "Уран", будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, 04.11.2005 року уклалаз ОСОБА_11 договір №85 про пайову участь у будівництві, при цьому, достовірно знаючи, що внесені ОСОБА_11 грошові кошти будуть використані не за цільовим призначенням, а будуть витрачені на розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо. У відповідності до укладеного з ОСОБА_11 договору TOB "Уран" зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_5, а також відповідно до п.п.2.3.3. договору - зобов'язувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_11 на фінансування будівництва житлового будинку.

В подальшому, ОСОБА_11 на виконання умов договору № 85 від 04.11.2005 року внесла на рахунок № 26000501022767 в РД "Райффайзенбанк Аваль" гроші в сумі 119 643,6 грн., які директор TOB "Уран" ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам TOB "Уран" свої повноваження, в порушення ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", використала не за цільовим призначенням, а на розрахунки TOB "Уран" з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо.

Також органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що вона, перебуваючи у приміщенні TOB «Уран», достовірно знаючи те, що грошові кошти від ОСОБА_10 отримані в результаті її злочинних дій при описаних обставинах, діючи з метою їх незаконного витрачання на господарські потреби TOB «Уран», тобто вчинення із ними фінансових операцій, грошові кошти ОСОБА_10, які були зараховані на поточний рахунок TOB «Уран» протягом 09.09.2005 p ., 12.09.2005 p., 15.09.2005 p. частинами перерахувала на поточний рахунок TOB «Арус» (код ЄДРПОУ 31875374) №26006235033471 в Крамат.ФАКБ «Укрсоцбанк», TOB «Донметснаб» (код ЄДРПОУ 31322721) №26004329584001 в Крамат.ФЗАТ КБ «Приватбанк» згідно укладених договорів, а також на рахунки фізичних осіб, як повернення пайових внесків за укладеними договорами №55 від 25.12.2003, №4 6 від 29.12.2003, №57/29 від 29.12.2003, тим самим вчинила фінансові операції із зазначеними грошовими коштами.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувалась в тому, що своїми умисними діями, які виразились у вчиненні фінансової операції із коштами ОСОБА_10 у сумі 220 000 грн., одержаними TOB «Уран» внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння ОСОБА_1, шляхом перерахування їх на поточні рахунки TOB «Аріс» та TOB «Донметснаб» згідно укладених договорів, а також на рахунки фізичних осіб, як повернення пайових внесків, вчинила злочин, передбачений ч.І ст.209 КК України.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що у невстановлений слідством час у директора TOB «Уран» ОСОБА_1 виник умисел на повторне незаконне залучення на рахунок TOB «Уран» грошових коштів фізичних осіб - інвесторів начебто для будівництва житла - житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 без мети у подальшому перерахування залучених інвестицій замовнику будівництва, а з метою незаконного витрачання на господарські потреби TOB «Уран» (розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо).

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне незаконне залучення на рахунок TOB «Уран» грошових коштів від фізичних осіб начебто для фінансування будівництва житлового комплексу з громадсько- побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, в інтересах TOB «Уран», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, директор TOB «Уран» ОСОБА_1, ввівши у оману ОСОБА_11 щодо своїх дійсних намірів, явно порушуючи її права та інтереси, що охороняються законом, діючи в порушення 4.2 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», 04.11.2005 року, перебуваючи в офісі TOB «Уран», уклала з останньою договір №85 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 04.11.2005 року, відповідно до якого TOB «Уран» зобов'язувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_5.

В подальшому ОСОБА_11, введена у оману директором TOB «Уран» ОСОБА_1, не будучи обізнана про злочинні наміри останньої, діючи на виконання умов укладеного нею договору №85 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 04.11.2005 року, внесла на рахунок TOB «Уран» грошові кошти у сумі 119 643,6 грн., що завдало матеріальних збитків останній у сумі 119 643,6 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, директор TOB «Уран» ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному залученні на рахунок TOB «Уран» грошових коштів ОСОБА_11 у сумі 119 643,6 грн. начебто для будівництва житла - АДРЕСА_5 без мети виконання своїх зобов'язань та без мети витрачання інвестиційних коштів на будівництво житла для вказаного інвестора (пайовика) шляхом використання свого службового становища в інтересах TOB «Уран», всупереч інтересам служби, заподіяла матеріальні збитки ОСОБА_11 у сумі 119 643,6 грн.

Крім того, директор TOB «Уран» ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні TOB «Уран», достовірно знаючи те, що грошові кошти від ОСОБА_11, отримані в результаті її злочинних дій, при описаних обставинах, діючи з метою їх повторного незаконного витрачання на господарські потреби TOB «Уран», тобто вчинення із ними фінансових операцій, грошові кошти ОСОБА_11, які були зараховані на поточний рахунок TOB «Уран» протягом 07.11.2005 p ., 08.11.2005 p ., 09.11.2005 p ., 10.11.2005 p ., 11.11.2005 p ., 14.11.2005 p . , 18.11.2005 p . частинами перерахувала на поточні рахунки Київського РД «Райфайзен банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23494105) №20629502022767, TOB «Донметснаб» (код ЄДРПОУ 31322721) №2600501907174 згідно укладених договорів, а також на рахунки фізичних осіб, як повернення пайових внесків за укладеними договорами №55 від 25.12.2003, №41 від 23.12.2003, тим самим вчинила фінансові операції із зазначеними грошовими коштами.

Таким чином, директор TOB «Уран» ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що своїми умисними діями, які виразились у вчиненні фінансової операції із коштами ОСОБА_11 у сумі 119 643,6 грн., одержаними TOB «Уран» внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння ОСОБА_1, шляхом перерахування їх на поточні рахунки Київськ.РД «Райфайзен банк Аваль», TOB «Донметснаб» згідно укладених договорів, а також на рахунки фізичних осіб, як повернення пайових внесків, вчинене повторно, вчинила злочин, передбачений

ч.2 ст.209 КК України.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не оспорюючи фактичних обставин справи, юридичної кваліфікації дій засудженої просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 364 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 13 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на 3 роки.

На обґрунтування апеляції зазначає, що при призначені покарання судом не в повному обсязі надано правову оцінку ступеню тяжкості та характеру суспільної небезпечності наслідків вчиненого злочину та особі засудженої. Оскільки злочин за який засуджено ОСОБА_1 віднесено до тяжкого, за який передбачено покарання до двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади, проте суд призначив їй мінімальне покарання. При цьому судом недостатньо враховано, що засудженою завдану шкоду потерпілим не відшкодовано, протягом тривалого часу, починаючи з 2005 року не вжито жодних заходів з приводу її відшкодування та забезпечення потерпілих житлом. Судом також не враховано позицію потерпілих щодо призначення суворішої міри покарання.

Потерпілий ОСОБА_4 в поданій апеляції просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 365-1 КК України двадцять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на три роки, а також визнати її винною у вчиненні злочинів передбачених ч.1, 2 ст. 209 КК України.

Такі вимоги апелянт мотивує тим, що судом при призначення покарання не було враховано розміру шкоди, яку засуджена спричинила потерпілим в розмірі 2 059 500 грн., тому на думку апелянта призначене покарання суперечить вимогам ч.2 ст.53 КК України.

Крім цього вважає, що судом необґрунтовано виправдано ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.209 КК України, оскільки предметом злочину передбаченого ст. 209 КК України були кошти одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, при цьому суспільно-небезпечним діянням в КК України є злочин передбачений, в тому числі, ст. 364 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію подану прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та не заперечував проти апеляції потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_3, який підтримав апеляцію потерпілого та заперечував проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженій, колегія суддів уважає, що апеляції не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України від 13.04.2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто на підставі положень КПК України 1960 року.

Тому, оскільки дана кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції 01.02.2010 року, тобто до набрання чинності КПК України від 13.04.2012 року, апеляція прокурора та потерпілого підлягає розгляду судом апеляційної інстанції у порядку, передбаченому положенням КПК України 1960 року.

Винність ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України за обставин викладених у вироку, кваліфікація її дій в апеляційній інстанції не оскаржуються, а тому колегія суддів докази, щодо цього не досліджує згідно з вимогами ч. 1 ст. 365 КПК України.

Що стосується доводів апеляції потерпілого ОСОБА_4 про безпідставне виправдання судом підсудної ОСОБА_1 за ч.1,2 ст. 209 КК України, то колегія суддів уважає їх необґрунтованими. Оскільки ст. 209 КК України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації відмиванню доходів. Проте, за висновками суду першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, кошти потерпілими на рахунок ТОВ «Уран» були внесені правомірно, на інвестування будівництва квартир відповідно до укладених інвестиційних договорів, тому не могли бути предметом легалізації, а відтак подальші діяння з цими коштами, які хоч і передбачені диспозицією ст. 209 КК України, не утворюють складу злочину передбаченого ст. 209 КК України.

За наведеного апеляція ОСОБА_4 в цій частині не підлягає задоволенню.

Що стосується апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_4 про м'якість призначеного покарання то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, її особу, зокрема те, що вона раніше не судима, задовільно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, обставину, яка пом'якшує їй покарання - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та обрав їй покарання в межах санкції статті за вчинений злочин, у виді штрафу в розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України і за своїм видом та розміром на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженої і попередження нових злочинів.

Не є переконливими і доводи апеляції прокурора та потерпілого про те, що судом при призначені покарання не враховано, що засуджена протягом тривалого часу не відшкодувала потерпілим завдані збитки, оскільки за рішенням судів у цивільних справах обов'язок по відшкодуванню збитків завданих потерпілим внаслідок невиконання договорів про пайову участь у інвестуванні будівництва житла покладено на ТОВ «Уран».

За наведених обставин, колегія суддів вважає вирок суду законним і обґрунтованим, покарання справедливим, а подану апеляції такими, що не підлягають задоволенню.

Істотних порушень вимог КПК України, які б тягли скасування чи зміну вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_4 без задоволення.

Судді:

Худик М.П. ГорбІ.М. Корнієнко Т.Ю.

[1] Справа № 11/796/1562/13 Категорія КК: ч.1 ст.209, ч. 2 ст.209, ч. 2 ст. 364-1

Головуючий у першій інстанції Москалюк В.М.

Доповідач Худик М.П.