Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а/0470/11797/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/11797/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Матвєєвої М.О.

представника відповідача Шаповалової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ» до Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0001212301 від 03.08.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріз» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 04.10.2012 року у справі відкрито провадження.

16.11.2012 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:

- визнати дії Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС по винесенню та направленню податкового повідомлення- рішення про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість - незаконними;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС №0001212301 від 03.08.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 126461,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 101169,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25292,00 грн.);

- визнати дії Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС по формуванню податкової вимоги № 413 від 18.09.2012 р. та винесенню рішення № 70 від 21.09.2012 р. про опис майна ТОВ «Бріз» в податкову заставу - незаконними;

- скасувати податкову вимогу Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС № 413 від 18.09.2012 р.;

- скасувати рішення Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС про опис майна ТОВ «Бріз» у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 р.;

- визнати дії Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС по складенню акта опису майна № 23 від 26.09.2012 р., поданню до Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяви про внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про податкову заставу майна ТОВ «Бріз» та реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави майна ТОВ «Бріз» на підставі акту опису майна № 23 від 26.09.2012 р. - незаконними;

- визнати недійсним акт опису майна № 23 від 26.09.2012 р.;

- зобов'язати Криворізьку Південну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області ДПС вчинити дії по припиненню обтяження і виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про податкову заставу майна ТОВ «Бріз» згідно акту опису майна № 23 від 26.09.2012 р. шляхом подання заяви до Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що викладені в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.07.2012 р. № 423/221/21882694 висновки податкового органу є помилковими, господарські відносини між ТОВ «Бріз» і ПП «Промспецтех» (код ЄДРПОУ 36841884) відбувались в межах правочину, який відповідає вимогам закону, означені господарські взаємовідносини мали реальний характер, складені за цими взаємовідносинами первинні документи оформлені належним чином, підписані повноважними особами платників податків. Враховуючи наведене, віднесення позивачем сум ПДВ, сплачених у вартості придбаних у ПП «Промспецтех» послуг, до складу податкового кредиту є правомірним та відповідає вимогам Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивач вважає винесене за результатами зазначеного акту перевірки податкове повідомлення - рішення № 0001212301 від 03.08.2012 р. про нарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 126461,00 грн. протиправними та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, вважає, що відповідачем протиправно була сформована вимога № 413 від 18.09.2012 р., а також винесено рішення про опис майна у податкову заставу на підставі чого були складений акт опису майна та внесені обтяження на майно товариства до Державного реєстру обтяжень майна, оскільки спірне податкове повідомлення - рішення № 0001212301 від 03.08.2012 р. було оскаржене до суду і в силу приписів ПК України, сума податкових зобов'язань, донарахованих контролюючим органом була неузгодженою і не набула статусу податкового боргу, і тому, процедуру примусового стягнення відповідач не повинен був застосовувати до набрання законної сили рішення по справі.

Ухвалою суду від 30.11.2012 р. провадження у справі в частині позовних вимог: скасування податкової вимоги Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС № 413 від 18.09.2012 р.; скасування рішення Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС про опис майна ТОВ «Бріз» у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 р.; визнання недійсним акту опису майна № 23 від 26.09.2012 р.; зобов'язання Криворізьку Південну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області ДПС вчинити дії по припиненню обтяження і виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про податкову заставу майна ТОВ «Бріз» згідно акту опису майна № 23 від 26.09.2012 р. шляхом подання заяви до Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його в повному обсязі із викладених в ньому обставин.

Представник відповідача - Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи, просив у задоволенні позову відмовити. Суду пояснив, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення ним ст.203, ст.215, ст.216 та ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також відсутність об'єктів оподаткування при отриманні послуг за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., які підпадають під визначення ст.185, п.198.6 ст.198 ПКУ. Враховуючи факт відсутності реального здійснення господарської операцій, первинні документи, надані позивачем не можуть братись до уваги.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, з 06.07.2012 р. по 11.07.2012 р. Криворізькою Південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Бріз» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Промспецтех» (код ЄДРПОУ 36841884) за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. Перевірка проведена на підставі Наказу МДПІ від 05.07.2012 р. № 598. Результати перевірки оформлені Актом від 18.07.2012 р. № 423/221/21882694 (т.1 а.с. 27-44). З посиланням на зазначений акт відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0001212301 від 03.08.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 126461,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 101169,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25292,00 грн.) (т. 1 а.с. 18).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували, зокрема, відображені в акті перевірки висновки податкового органу про нікчемність правочину, укладеного позивачем з контрагентом ПП «Промспецтех» 27.08.2010 р., завищення суми податкового кредиту та заниження податку на додану вартість через порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (із змінами і доповненнями) (далі - ПК України).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Між Позивачем та його контрагентом ПП «Промспецтех» був укладений договір підряду від 27.08.2010 р. № 1210 (т. 1 а.с.68-69), на виконання якого позивачем від ПП «Промспецтех» у березні 2011р. були отримані послуги (монтажні роботи по встановленню камер зовнішнього спостереження) на загальну суму 607012,20 грн., в т.ч. ПДВ - 101168,70 грн.

Факт отримання Позивачем послуг за договором від 27.08.2010 р. № 1210 підтверджуються також наданими в ході перевірки та долученими до матеріалів справи податковими накладними № 49 від 09.03.2011 р., № 165 від 30.03.2011 р., № 38 від 04.03.2011 р., № 171 від 31.03.2011 р., № 145 від 28.03.2011 р., № 76 від 14.03.2011 р., №107 від 21.03.2011 р., розрахунками, актами здачі - прийомки виконаних робіт, банківськими виписками про сплату послуг (т. 1 а.с.70-95, 163-166). Судовим оглядом зазначених документів встановлено, що вони відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо первинних документів, мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції, що дає підстави віднести їх до первинних документів. Так, в них вказано, які саме послуги та на виконання якого договору були виконані контрагентом та отримані Позивачем. Таким чином, з їх змісту просліджується як конкретний підхід до виконання договору від 27.08.2010 р. так і факт його виконання.

Реальність взаємовідносин Позивача з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Компанією «ROU I RIFAJND KOMODITIS DOOELO SKOPJE», ТОВ «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат», ТОВ «Перспектива - Інвест», ТОВ «Дніпроспецремонт» також підтверджується наявними в матеріалах справи документами, як-то договорами надання послуг по охороні вантажів, податковими накладними, актами здачі - прийомки виконаних робіт, рахунками - фактурами (т. 1 а.с. 173-249, т. 2 а.с.1-23) невідповідність вимогам щодо їх заповнення, встановленими ПКУ, яких податковим органом не доведено, а судом не виявлено.

Посилання МДПІ про відсутність на момент перевірки у позивача документів, що підтверджують походження програмного забезпечення, камер, рацій (сертифікату якості заводу - виробника) також сприймаються критично, оскільки відповідачем ні в ході перевірки ні в ході розгляду справи не наведено норм права, які б зобов'язували позивача вимагати надання таких документів від виконавця послуг.

За викладених обставин, враховуючи наведені докази, у позивача наявний об'єкт оподаткування ПДВ за спірним правочином, яким, з огляду на положення п.185.1 ст.185 ПК, є реально здійснені господарські операції з надання послуг. Результати господарської діяльності позивача за березень 2011 р. відображені ним у податковій декларації за 03 місяць 2011 року (№ 9002065009 від 18.04.2011 р.), про що безпосередньо вказано на с. 4 акту перевірки.

Так, відповідно до п.187.1. ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. З положень наведеної норми закону слідує, що відвантаження товару покупцям є обставиною, з наявністю якої законодавець пов'язує виникнення у платника податку обов'язку визначити податкове зобов'язання по ПДВ.

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. При цьому за правилами п.198.3. ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п.198.6. ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Здійснивши аналіз зазначених положень законодавчого акту, а також наведених фактів господарських операцій між позивачем та зазначених в акті перевірки контрагентів, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями з ПП «Промспецтех» за договором від 27.08.2010 р. № 1210.

Вивченням змісту акту перевірки МДПІ від 18.07.2012 р. та доводів представника МДПІ судом з'ясовано, що позиція МДПІ з приводу порушення позивачем положень ЦК щодо недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та відсутність об'єктів оподаткування при придбані та продажу товарів ґрунтуються виключно на акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 20.07.2011 р. № 1160/231/36841884 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промспецтех», відповідно до якого у ПП «Промспецтех» недостатня кількість трудових ресурсів, відсутність матеріальних ресурсів, які свідчать про неможливість проведення монтажних робіт по створенню системи відеоспостереження , а отже укладена ним угода має ознаки нікчемності.

Суд не приймає наведені доводи податкового органу до уваги з огляду на таке. Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Аналіз положень зазначених законодавчих актів дає підстави вважати, що станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України. Крім того, за змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Зокрема, ст. 228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.11) визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.11 виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

Щодо доводів відповідача, які ґрунтуються на судженнях ДПІ у Ленінському районі про відсутність у ПП «Промспецтех» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу та виробничих активів, що на його думку унеможливлює сам факт здійснення господарської діяльності ПП «Промспецтех», а отже доводить відсутність юридичного змісту правочину укладеного між позивачем та зазначеним контрагентом, суд зауважує, що такі доводи, за належним їх документальним підтвердженням, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цього правочину (ст.234, 235 ЦК України) при оспорюванні його в судовому порядку, але не є підставами для визнання його нікчемним.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом ПП «Промспецтех» на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, МДПІ не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, а судом на виконання ст.11 КАС України доказів існування такого рішення не виявлено. За викладених обставин висновки акту перевірки щодо порушення позивачем положень ЦК України та відсутність об'єктів оподаткування суду не доведені.

За таких обставин суд зазначає, що відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0001212301 від 03.08.2012 року належними чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами і носять характер суб'єктивних припущень, відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом на підставі таких висновків є таким, що порушує права та інтереси позивача, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Щодо визнання неправомірними дій податкового органу по: формуванню податкової вимоги № 413 від 18.09.2012 року; винесенню рішення про опис майна у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 року; складенню акта опису майна № 23 від 26.09.2012 року; наданню до Дніпропетровської філії заяви про внесення обтяження на майно ТОВ «БРІЗ» до Державного реєстру обтяжень майна на підставі акту опису майна № 23 від 26.09.2012 року, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи було встановлено, що позивачем після отримання Акту перевірки від 18.07.2012 року № 423/221/21882694 було проведено процедуру адміністративного оскарження та 24.07.2012 року подано до МДПІ Заперечення до Акту перевірки, що підтверджується відміткою відповідача на екземплярі заперечень позивача (т. 1 а.с. 45-46).

31.07.2012 р. відповідно до відмітки поштового відділення на конверті, на адресу позивача Криворізькою Південною МДПІ була направлена відповідь на заперечення до Акту перевірки за вих. № 11111/221 від 31.07.2012 р., відповідно до змісту якого, у задоволенні заперечень позивача було відмовлено, а з міст акту перевірки залишено без змін (т. 1 а.с.47-51). Відповідь відповідача (вих. № 11111/221 від 31.07.2012 р.) була отримана ТОВ «Бріз» 30.08.2012 р., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями запитів до поштових відділень та відповідей пошти (т. 1 а.с. 52-57).

Будь - які рішення податкового органу, прийняті за результатами перевірки протягом серпня - вересня 2012 року позивачу не вручалось та на юридичну адресу підприємства не направлялось, про що свідчать довідки пошти, приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 52-57).

24.09.2012 р. позивач звернувся до Криворізької Південної МДПІ із запитом про надання інформації про наявність або відсутність рішень податкового органу, прийнятих за результатами перевірки (т. 2 а.с. 45).

Як свідчать матеріали справи, 18.09.2012 року МДПІ, з урахуванням вимог ст.ст. 59,60 ПК України, винесено податкову вимогу № 413 про сплату позивачем узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 137353,13 грн. в т.ч. за основним платежем - 99224,03 грн., штрафні (фінансові) санкції - 25292,00 грн., пеня - 12837,10 грн. (т. 1 а.с.62).

21.09.2012 року першим заступником начальника Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС Горільською Т.Г. прийнято рішення № 70 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «Бріз» (т. 1 а.с. 65).

25.09.2012 року відповідачем на адресу позивача рекомендованою поштою було направлено: податкову вимогу № 413 від 18.09.2012 року; рішення про опис майна у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 року; лист про виділення активів в податкову заставу № 15383/10/190 від 21.09.2012 р. (т. 1 а.с. 62-66).

26.09.2012 р. податковим керуючим Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС Курдюмовою О.І. на підставі рішення від 21.09.2012 р. № 70 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «Бріз» складено Акт опису майна № 23, згідно з яким проведено опис транспортних засобів, що знаходяться на балансі ТОВ «Бріз», який затверджено заступником начальника Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС Горільською Т.Г. (т. 1 а.с. 44).

Податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001212301 від 03.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 126461,00 грн. було отримано підприємством 01.10.2012 р., що підтверджується підписом головного бухгалтера підприємства на відповіді МДПІ від 01.10.2012 р. (т. 2 а.с. 45).

03.10.2012 р. позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов щодо оскарження дій відповідача та спірного акту індивідуальної дії про що було повідомлено Криворізьку Південну МДПІ.

27.09.2012 року Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було внесено запис про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічного обтяження майна ТОВ «Бріз» на підставі заяви Криворізької Південну МДПІ та Акту опису майна від 26.09.2012 р. №23 (т. 2 а.с.61-62).

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п.75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений ст. 86 ПК України та Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок № 984). Згідно з п. 3 Порядку № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, визначено п. 58.1 ст. 58 ПК України

Пунктом 2.1. Порядку направлення органами Державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 01.01.2013 р.) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.3.7 Порядку № 985).

Як було встановлено в ході розгляду справи, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача контролюючим органом було складено Акт від 18.07.2012 р. № 423/221/21882694, з урахуванням висновків якого про встановлені в ході перевірки порушення норм податкового законодавства, було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001212301 від 03.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 126461,00 грн. (т. 1 а.с. 18, 27-44).

За таких обставин, суд вважає, що дії МДПІ щодо винесення та направлення податкового повідомлення рішення № 0001212301 від 03.08.2012 року узгоджуються з нормами ПК України та Порядку № 985, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо визнання протиправними таких дій відповідача протиправними, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд також зазначає, що відповідно до положень п. 56.1, 56.18 ст. 58 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені. З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь - який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податку, яке перебуває у податковій заставі з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами, передбачено п. 87.2 ст. 87 ПК України.

Згідно зі ст.ст. 88-89 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п.89.8 ст. 89 ПК України).

З системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України свідчить, що контролюючий орган вправі здійснювати заходи із самостійного погашення податкового боргу платника податку лише в тому випадку, коли сума податкового боргу є узгодженою та набула статусу податкового боргу. Процедура стягнення податкового боргу, в тому числі і шляхом продажу заставленого майна, може відбуватись лише тоді, коли при застосуванні податкової застави контролюючим органом не були порушені права та інтереси платника податків, визначені законодавством.

Як було встановлено в ході розгляду справи, відповідач 22.11.2012 року своїм листом за вих. № 19960, з посиланням на ч. 4 п. 56.18 ст. 56, ст. 60 ПК України повідомив позивача про те, у зв'язку із зверненням ТОВ «Бріз» до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0001212301 від 03.08.2012 року є неузгодженим, тому податковий борг підприємства виведено з карток особових рахунків до окремого реєстру, що не тягне за собою наслідків щодо погашення податкового боргу, передбаченого чинним законодавством. У зв'язку з відсутністю податкового боргу відповідач відкликає податкову вимогу № 413 від 18.09.2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 року, скасовує акта опису майна № 23 від 26.09.2012 року, а до Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України направлено заяву про звільнення майна з податкової застави (т. 2 а.с. 60).

З наданого відповідачем Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 27.11.2012 р., свідчить, що з Державного реєстру обтяжень вилучено запис про обтяження майна ТОВ «Бріз» на підставі звернення Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області (т. 2 а.с.61-62).

Між тим, незважаючи на те, що відповідачем в ході розгляду справи судом визнано передчасність винесених ним податкової вимоги № 413 від 18.09.2012 року, рішення про опис майна у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 року, складення акту опису майна № 23 від 26.09.2012 року, а також направлення 27.09.2012 р. до Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяви про застосування податкової застави майна позивача, суд вважає, що МДПІ при складанні та винесенні вказаних рішень були порушені норми податкового законодавства, які регламентують повноваження контролюючого органу в даних правовідносинах, чим були порушені права та інтереси позивача.

Так, в ході розгляду справи відповідачем не були надані достовірні докази того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001212301 від 03.08.2012 року було направлено на адресу позивача з дотриманням вимог Порядку направлення органами Державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985. Як свідчать матеріали справи, вказане рішення було отримано представником позивача лише 01.10.2012 р. (т.2 а.с. 45). Тобто, у відповідача станом на 18.09.2012 року були відсутні підстави вважати, що сума податкових зобов'язань, визначена в податковому повідомленні - рішенні є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави і для формування з урахуванням вимог ст. 59 ПК України, податкової вимоги № 413 від 18.09.2012 року.

Суд також зазначає, що відповідачем при винесенні рішення про опис майна у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 року, безпідставно не було прийнято до уваги, що п.п. 89.1.2 п.89.1 ст. 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом - з дня виникнення податкового боргу. Тобто, рішення про опис майна у податкову заставу відповідачем було прийнято передчасно.

За вказаних обставин суд вважає неправомірними дії і щодо направлення МДПІ до Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяви про застосування податкової застави майна позивача, оскільки правові підстави для накладення обтяжень в реєстрі були відсутні у зв'язку з неузгодженістю податкового боргу ТОВ «Бріз».

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Зі змісту даної норми вбачається, що встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер. Враховуючи те, що предметом оскарження в даному спорі є індивідуальний акт, а також дії суб'єкту владних повноважень, і у зобов'язанні вчинення певних дій для відновлення прав та законних інтересів позивача відпала необхідність у зв'язку із частковим скасуванням відповідачем спірних рішень, наслідком задоволення позовних вимог за правилами КАС України може бути визнання такого акту протиправним і його скасування, а також визнання дій відповідача протиправним.

Згідно з ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ» до Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0001212301 від 03.08.2012 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001212301 від 03.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 126461,00 грн.

Визнати дії Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по формуванню податкової вимоги № 413 від 18.09.2012 року - протиправними.

Визнати дії Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по винесенню рішення про опис майна у податкову заставу № 70 від 21.09.2012 року - протиправними.

Визнати дії Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по складенню акта опису майна № 23 від 26.09.2012 року - протиправними.

Визнати дії Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по наданню до Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяви про внесення обтяження на майно ТОВ «БРІЗ» до Державного реєстру обтяжень майна на підставі акту опису майна № 23 від 26.09.2012 року - протиправними.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗ» (код ЄДРПОУ 21882694, адреса: 50055, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 5-а) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1264,61 грн. (одна тисяча двісті шістдесят чотири грн. 61 коп.) та 16,77 грн. (шістнадцять грн. 77 коп).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева