Рішення

від 05.09.2013 по справі 905/4668/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.09.2013 Справа № 905/4668/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м.Макіївка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дончанка Будмеханізація» м.Донецьк

про стягнення 60 085,72грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бучко І.В. за довіреністю б/н від 31.05.2013р.,

від відповідача: Юнякін С.О. за довіреністю №15 від 02.07.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

26.06.2013року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м.Макіївка Донецької області (далі - ТОВ «Євробуд») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дончанка Будмеханізація» м.Донецьк (далі - ТОВ «Дончанка Будмеханізація») з вимогами про стягнення 60081,16грн., у тому числі, заборгованості в сумі 55016,00грн., 3%річних в сумі 847,02грн., інфляційних витрат в сумі 110,03грн., пені в сумі 4108,11грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №20/09-12АВ від 20.09.2012року позивачем надані послуги, між сторонами договору підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), проте, відповідач лише частково оплатив надані послуги, заборгованість останнього перед позивачем складає 55016,00грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 01.07.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «Євробуд» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/4668/13.

Ухвалою суду від 25.07.2013р. строк розгляд справи продовжено на п'ятнадцять днів до 10.09.2013р.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: правовстановлюючих документів підприємства, договору на послуги №20/09-12АВ від 20.09.2012року, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001151 від 30.11.2012р., №ОУ-0001170 від 11.12.2012р., №ОУ-0001195 від 20.12.2012р., №ОУ-0001243 від 27.12.2012р., рахунків-фактур від 30.11.2012р., 11.12.2012р., 20.12.2012р., 27.12.2012р., претензії №45 від 20.03.2013р., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, листа №12 від 12.04.2013р., вимоги №2юр від 04.06.2013р. та доказів її надсилання (опису вкладення та фіскального чеку).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.16, 22, 625, ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

25.07.2013р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 60 085,72грн., у тому числі: заборгованість в сумі 55016,00грн., 3%річних в сумі 851,58грн., інфляційні витрати в сумі 110,03грн., пеню в сумі 4108,11грн.

Виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, суд розцінює її як заяву про збільшення позовних вимог, що подана відповідно до ст.22 ГПК України, з дотриманням правил вчинення зазначеної процесуальної дії та приймає до розгляду, внаслідок чого розглядає позовні вимоги з урахуванням зазначеної заяви.

У письмових поясненнях від 25.07.2013р. позивач зазначив, що не має можливості надати суду завірені копії заявок, оскільки заявки надавались відповідачем в усній формі, рахунки-фактури надсилались відповідачу за допомогою факсу у той день коли вони були виписані, а згодом були передані особисто за актами прийому-передачі від 17.12.2012р., 07.12.2012р., 26.12.2012р., 11.07.2013р., копії яких надав для залучення до матеріалів справи.

У заяві від 02.09.2013р. позивач зазначив, що за актом №ОУ-0001151 несплаченою залишилась сума 11744,00грн., за актом №ОУ-0001170 відповідно 27592,00грн.

05.09.2013р. сторони надали суду докази часткової оплати відповідачем суми заборгованості, зокрема, копії платіжного доручення від 25.07.2013р. №79 на суму 5000,00грн. та банківської виписки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав свої боргові зобов'язання за спірним договором у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.09.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.2013року визнав заборгованість за договором.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотанням щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

20.09.2012року між ТОВ «Євробуд» (Виконавець) та ТОВ «Дончанка Будмеханізація» (Замовник) укладено договір на послуги №20/09-12АВ, за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати, на підставі заявки, погодженої сторонами (в якій вказується обсяг, характер, день, час і місто проведення робіт, а також найменування необхідного автотранспорту та механізмів, їх кількість, т.п.) (арк.справи 24-26).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Згідно з п.6.6 договору останній набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2012р. або до повного виконання сторонам взятих на себе зобов'язань.

У пункті 3.1 договору сторони домовились, що вартість 1м/години послуги автотранспорту, машин та механізмів визначається прейскурантом, який є невід'ємною частиною даного договору.

В матеріалах справи міститься копія Прейскуранту вартості 1 м/години техніки ТОВ «Євробуд», в якому наявне посилання на спірний договір та визначена вартість 1м/години для певного виду машин та механізмів.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що приймання-здача виконаних Виконавцем робіт здійснюється сторонами з моменту одержання Замовником повідомлення про закінчення виконаних робіт згідно заявки і оформляється відповідним актом.

Письмові заявки Замовника на надання послуг в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим, позивач у письмових поясненнях зазначив, що такі заявки надходили від Замовника за допомогою телефонного зв'язку, тобто в усній формі.

Відповідно до пункту 4.1 договору сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 66452,00грн., у тому числі:

- акт №ОУ-0001151 від 30.11.2012р. на суму 18480,00грн.,

- акт №ОУ-0001170 від 11.12.2012р. на суму 32592,00грн.,

- акт №ОУ-0001195 від 20.12.2012р. на суму 12040,00грн.,

- акт №ОУ-0001243 від 27.12.2012р. на суму 3640,00грн.

Зазначені вище акти містять посилання на договір №20/09-12АВ від 20.09.2012року, що беззаперечно свідчить про надання послуг, зазначених в актах на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу наданих послуг або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Факт надання послуг у обсягах, зазначених в актах, підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у наданих послугах.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №20/09-12АВ від 20.09.2012року.

В матеріалах справи містяться копії рахунків-фактур від 30.11.2012р., 11.12.2012р., 20.12.2012р., 27.12.2012р., які виставлялись відповідачу для оплати послуг наданих за спірним договором.

У письмових поясненнях від 25.07.2013р. позивач стверджує, що рахунки надсилались відповідачу за допомогою факсу в день коли вони були виписані.

На підставі актів приймання передачі оригіналів документів від 07.12.2012р., 17.12.2012р., 26.12.2012р. та 11.01.2013р., копії яких містяться в матеріалах справи, відповідачу, серед іншого, передані вказані вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури.

Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1.2 договору роботи передбачені договором виконуються Виконавцем на умовах передплати. Зазначений пункт договору кореспондується з п.3.2 договору, в якому сторони встановили, що оплата за роботи здійснюється Замовником шляхом передплати.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач вартість наданих послуг сплатив лише частково, вартість послуг на суму 55016,00грн. відповідачем не оплачена, а саме:

11 744,00грн. за актом №ОУ-0001151 від 30.11.2012р.;

27592,00грн. за актом №ОУ-0001170 від 11.12.2012р.;

12040,00грн. за актом №ОУ-0001195 від 20.12.2012р.;

3640,00грн. за актом №ОУ-0001243 від 27.12.2012р.

Позивач в установленому порядку звертався до відповідача з претензією №45 від 20.03.2013р., відповідно до якої просив відповідача сплатити заборгованість за спірним договором з урахуванням пені (арк.справи 35).

Листом №12 від 12.04.2013р. відповідач гарантував позивачу оплату заборгованості за спірним договором у строк до 03.06.2013р., проте, борг за надані послуги не сплатив.

05.06.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу, в якій вимагав від відповідача сплатити у семиденний строк суму заборгованості з урахуванням пені, 3%річних та інфляційних витрат. Відправлення вимоги на адресу відповідача підтверджується копіями опису вкладення та фіскального чеку (арк.справи 40-41).

Однак, вказана вимога відповідачем не виконана, на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість ТОВ «Дончанка Будмеханізація» перед позивачем складала 55016,00грн.

Відповідно до платіжного доручення №79 від 25.07.2013р. під час розгляду справи відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості за спірним договором на суму 3000,00грн., у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Належних та допустимих доказів оплати вартості наданих послуг на суму 52016,00грн. відповідач суду не надав, при цьому, факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.п.1.2, 3.2 договору надання Виконавцем послуг обумовлене виконанням Замовником обов'язку щодо здійснення передплати.

Згідно з ч.1 ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

У відповідності до ч.4 ст.538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З огляду на приписи ст.538 ЦК України виконання позивачем робіт без передбаченої договором передплати не звільняє відповідача від зобов'язання оплатити такі роботи.

Отже, виходячи зі змісту зазначених статей та умов договору, Замовник мав сплатити вартість наданих йому за договором послуг не пізніше дати підписання актів, які засвідчують факт виконання Виконавцем прийнятих на себе зобов'язань.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №20/09-12АВ від 20.09.2012року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату заборгованості за надані послуги на суму 52016,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем вказаної суми боргу. Відповідно ТОВ «Дончанка Будмеханізація» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг робіт у встановленому договором порядку.

ТОВ «Дончанка Будмеханізація» вимоги про стягнення заборгованості визнає в повному обсязі, про що ним письмово зазначено у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 52016,00грн. доведена позивачем та обґрунтована матеріалами справи, у зв'язку з чим, підлягає задоволенню.

Крім того, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останнім заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4108,11грн., 3%річних в сумі 851,58грн. та інфляційних витрат в сумі 110,03грн., у зв'язку з чим суд, зазначає наступне.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Умовами п.5.2 договору передбачено, що у випадку прострочення платежу за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 1% від суми прострочення за кожен календарний день прострочення платежу, а також сплачує усі завдані цією несплатою збитки у розмірі несвоєчасно сплачених послуг.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.5.2 договору з урахуванням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження пені розміром, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

За висновком суду відповідач мав здійснити остаточних розрахунок за надані послуги не пізніше дати підписання актів здачі-приймання наданих послуг, отже прострочення відповідачем грошового зобов'язання починається з наступного дня після їх підписання.

Відповідно до уточненої позовної заяви пеня на суму 4108,11грн. нарахована позивачем наступним чином:

- за актом від 30.11.2012р. на заборгованість у розмірі 11744,00грн. за 183 дні на суму 883,30грн.,

- за актом від 11.12.2012р. на заборгованість у розмірі 27592,00грн. за 183 дні на суму 2075,28грн.,

- за актом від 20.12.2012р. на заборгованість у розмірі 12040,00грн. за 180 днів на суму 890,72грн.,

- за актом від 27.12.2012р. на заборгованість у розмірі 3640,00грн. за 173 дні на суму 258,81грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум пені, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 4108,11грн. такими, що підлягають задоволенню.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Розрахунок 3%річних на суму 851,58грн. та інфляційних витрат на суму 110,03грн. здійснений позивачем за кожним актом окремо починаючи з дня наступного за їх підписанням по 18.06.2013р., із зазначенням, що за актом від 30.11.2012р. прострочення складає 200 днів, за актом від 11.12.2012р. - 189 днів, за актом від 20.12.2012р. - 180 днів, за актом від 27.12.2012р. - 173 дні.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, судом встановлено, що 3%річних на суму 851,58грн. нараховані позивачем вірно, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, розмір інфляційних витрат за вказаний позивачем період прострочення складає 188,81грн., тобто більше ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, з огляду на відсутність клопотання зацікавленої сторони, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог та задовольняє вимоги про стягнення інфляційних витрат в межах заявленої позивачем суми.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м.Макіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дончанка Будмеханізація» м.Донецьк в частині стягнення 3000,00грн. за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м.Макіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дончанка Будмеханізація» м.Донецьк про стягнення 57085,72грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дончанка Будмеханізація» м.Донецьк (83054, м.Донецьк, пр.Київський, буд.20-А, корпус 3, офіс 2, ідентифікаційний код 37491902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м.Макіївка Донецької області (86114, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Геологічна, буд..1, ідентифікаційний код 32233617) заборгованість в сумі 52016,00грн., пені в сумі 4108,11грн., 3%річних в сумі 851,58грн., інфляційні витрати в сумі 110,03грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.09.2013року.

Суддя А.М. Осадча