Рішення

від 05.09.2013 по справі 1177\20

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/718/13

Головуючий у першій інстанції Дранікова

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Калараш А.А.

суддів : Короткова В.Д., Гончаренко В.М.

з участю секретаря Стадніченка А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Біляївська районна державна нотаріальна контора, виконавчий комітет Августовської сільської Ради Біляївського району Одеської області , відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області, Бюро технічної інвентаризації Біляївського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання право власності , за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, діючого в інтересах позивача ОСОБА_1, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.08.2012 року,-

встановила :

У січні 2011 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з названим позовом і в обґрунтування позовних вимог посилався на те ,що з 1994 року він припинив подружні стосунки зі своєю дружиною ,з якою перебував у зареєстрованому шлюбі та став підтримувати подружні сімейні стосунки з ОСОБА_5, з якою проживав разом до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.

За час спільного проживання з померлою він добудував будинок АДРЕСА_1 та збудували новий будинок АДРЕСА_2, земельна ділянка під будівництво будинку АДРЕСА_2 була оформлена на померлу.

У подальшому померла отримала державні акти про право власності на земельні ділянки площею 0.25 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0.093 га. для ведення особистого селянського господарства.

Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги є відповідачі діти померлої ОСОБА_2, ОСОБА_3

Позивач ,посилаючись на ст. 74 СК України , вважає,що збудовані житлові будинки та земельні ділянки виділені померлій для обслуговування житлових будинків є його та померлої спільною сумісною власністю.

Позивач уточнивши позовні вимоги , остаточно просив:

- встановити факт проживання ним однією сім'єю з ОСОБА_5 з 1994 року по день її смерті до ІНФОРМАЦІЯ_1;

- визнати, що житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_2 та земельні ділянки площею 4,80 га. (кадастровий номер 5121080300:01:001:0182), 0,250 га. (кадастровий номер 5121080300:05:001:0064) та 0,093 га (кадастровий номер 5121080300:05:001:0065) є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_5 ;

- визнати за позивачем право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_2 та земельних ділянок площею 4,80, 0,250 та 0,093 га;

- визнати за позивачем право власності на 1/3 частку від 1\2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 та земельних ділянок площею 4,80 га., 0,250 та 0,093 га., в порядку спадкування за законом успадкованого ним після смерті ОСОБА_5,

- визнати недійсними свідоцтва про право власності на зазначене майно, що видані 14.04.2011 року виконавчим комітетом Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.03.2011 року на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що видані державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області,

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею

0,250 га серія ЯЛ № 716822 від 12.12.2011 року, що видано відділом Держкомзему у

Біляївському районі Одеської області ОСОБА_3,

- визнати недійсною реєстрацію права власності на зазначене майно в БТІВ Біляївського району Одеської області.

- визнати за позивачем право власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_2 та в цілому на земельні ділянки площею 4,80 га. (кадастровий номер 5121080300:01:001:0182), 0,250 га. кадастровий номер 5121080300:05:001:006 та 0,093 га (кадастровий номер 5121080300:05:001:0065), шляхом збільшення його долі у майні подружжя та припинити право власності на 33% зазначеного майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21.08.2012 року позов ОСОБА_1 , задоволено частково, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_5 з 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, представник позивача ОСОБА_4 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права , просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.08.2012 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду зміні в частині визначення початкової дати періоду проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається ,що 20.10.1979 р. позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6, який був розірваний 17.03.2006 року ,що підтверджується довідкою № 1177\20 від 14.07.2009 р. відділу реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції (а.с.74).

З 1994 року позивач , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 став підтримувати сімейні стосунки з ОСОБА_5,з якою проживав до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.31).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла ,що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10).

За життя померлій ОСОБА_5 належав житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_2 ,що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок , від 20.10.2005 року (а.с.11), земельна ділянка площею 0,250 га. ,для будівництва і обслуговування житлового будинку ,господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,093 га. для ведення особистого сілянського господарства , що розташовані за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується державними актами та земельна ділянка площею 4.80 га., розташованої на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.23,26,76) .

Частково задовольняючи позов , та відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача про визнання право власності на спільне сумісне майно померлої , суд першої інстанції виходив через необґрунтованість позовних вимог, оскільки вимога ст. 74 СК України до даних правовідносин не застосовується .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з наступного .

За положеннями чч. 1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Виходячи з матеріалів справи вбачається ,що позивач ОСОБА_1 20.10.1979 р. уклав шлюб з ОСОБА_6, який був розірваний 17.03.2006 року ,що підтверджується довідкою № 1177\20 від 14.07.2009 р. відділу реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції (а.с.74).

Враховуючи те,що майно померлою було придбано до 17.03.2006 року, тому суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні майнових позовних вимог ОСОБА_1

Стосовно часткового задоволення позову ОСОБА_1 щодо встановлення факту проживання позивача з ОСОБА_2 однією сім'єю з 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 слід зазначити наступне .

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.

Відповідно до ст.25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України , апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги ,якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Встановивши факт проживання сторін однією сім'єю з 1994 року до 7 березня 2007 року суд першої інстанції не врахував те , що ОСОБА_1 проживаючи разом з ОСОБА_3 був у офіційному шлюбі з ОСОБА_6 , та шлюб з якою був розірваний лише 17.03.2006 року.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині початкової дати встановлення факту проживання позивача з померлою однією сім'єю зазначивши початкову дату з дня розірвання шлюбу позивача з ОСОБА_6 тобто з 17.03.2006 року.

Доводи апеляційної скарги ,щодо того, що майно набуте померлою та позивачем протягом 1996 року -2007 року, відповідно до ст. 74 СК України є спільною сумісною власністю позивача та померлої ОСОБА_2 не заслуговує на увагу з вищенаведених підстав.

Не заслуговує на увагу доводи апеляційної скарги щодо права позивача на спадкування майна померлої за ст. 1261,1264 ЦК України , оскільки позивач з померлою відповідно прожив однією сім'єю до її смерті менш ніж 5 років ,як того вимагає ст. 1264 ЦК України.

За таких підстав , відповідно до п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України , апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду зміні в частині визначення початкової дати періоду проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю зазначивши початкову дату з 17.03.2006 року.

В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 307,п.3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 315,319 ЦПК України , колегія суддів

вирішила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючого в інтересах позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.08.2012 року змінити в частині визначення початкової дати періоду проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю зазначивши початкову дату з 17.03.2006 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути

оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної

сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.А. Калараш

Судді: В.М.Гончаренко

В.Д. Коротков